04 березня 2015 року Справа № 876/4544/14
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Онишкевича Т.В.,
суддів Дяковича В.П., Іщук Л.П.,
з участю секретаря судових засідань Гелецького П.В.,
представник позивача ОСОБА_2,
представника відповідача Рацина Р.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Збаразької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 31 березня 2014 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Збаразької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області про скасування податкового повідомлення-рішення,
У лютому 2014 року фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (далі - ФОП) звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Збаразької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області (далі - ОДПІ) від 03.02.2014 року № 0002301700, яким йому було визначено зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 17951,26 грн., з яких 11967,51 грн. за основним платежем та 5983,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 31 березня 2014 року у справі № 819/459/14-а вказаний позов було задоволено.
Зазначену постанову в апеляційному порядку оскаржила ОДПІ, яка у поданій апеляційній скарзі просить зазначене судове рішення скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що податковим органом за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року встановлено завищення задекларованих позивачем витрат у сумі 79783,34 грн. А саме, позивачем придбано у ФОП ОСОБА_5 бруківку на суму 79783,34 грн. (без ПДВ), яку використано на поліпшення благоустрою прилеглої до орендованого нежитлового приміщення території у АДРЕСА_1, з подальшим віднесенням вказаної суми до складу інших витрат та відображенням у додатку 7 до розділу ІІІ податкової декларації про майновий стан і доходи за 2012 рік.
Апелянт зазначає, що облаштування благоустрою прилеглої території до господарської діяльності позивача не відноситься, а також не впливає на господарську діяльність і собівартість виготовлених товарів, реалізованої продукції, виконання робіт та надання послуг. Тому податковим органом правомірно вилучено із витрат позивача вартість придбаної бруківки в розмірі 79783,34 грн. та збільшив податок на доходи у розмірі - 11967,51 грн.
Представник ОДПІ у судовому засіданні апеляційного суду підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі, та просив скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позову ФОП.
Представник позивача заперечив обґрунтованість доводів апелянта, просив залишити оскаржуване судове рішення без змін, а подану апеляційну скаргу - без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача та учасників процесу, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких мотивів.
Задовольняючи позовні вимоги ФОП, суд першої інстанції виходив із того, що витрати, понесені ФОП на благоустрій прилеглої до орендованого об'єкта території, обґрунтовано віднесено ним до складу інших витрат, пов'язаних з провадженням підприємницької діяльності у відповідності до п.п. 138.1, 138.12 Податкового кодексу України (далі - ПК), а отже позовні вимоги щодо скасування податкового повідомлення - рішення від 03.02.2014 року № 0002301700 року підлягають до задоволення.
Даючи правову оцінку постанові суду першої інстанції та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Як безспірно встановлено судом, ОДПІ було проведено планову виїзну документальну перевірку ФОП за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року, за результатами якої було складено акт від 17.10.2012 року № 162/17/НОМЕР_2.
Під час перевірки встановлено, що ФОП було придбано бруківку на суму 79783,34 грн. (без ПДВ) у березні-квітні 2012 року та використано її на поліпшення благоустрою прилеглої до орендованого будинку у АДРЕСА_1 території з подальшим віднесенням цієї суми до складу інших витрат, пов'язаних з провадженням підприємницької діяльності, та відображенням у податковій декларації про майновий стан і доходи та податковій декларації про майновий стан і доходи за 2012 рік.
За підсумками проведеної перевірки податковим органом зроблено висновок про порушення позивачем п. 177.4 ст. 177, п.п. 138.1, 138.2, 138.8 ст. 138 ПК, в результаті чого занижено суму податку з доходів від здійснення підприємницької діяльності на 33837,51 грн.
На підставі акту перевірки від 17.10.2012 року ОДПІ прийняло, зокрема, податкове повідомлення-рішення № 0002121700 від 11.11.2013 року., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за податком на доходи фізичних осіб на 33837,51 грн., з яких 8459,38 грн. штрафні (фінансові) санкції - 25% від суми нарахованого податкового зобов'язання.
Не погодившись з прийняти податковим повідомленням рішенням, позивач оскаржив його до Головного управління Міндоходів у Тернопільській області.
За результатами розгляду зазначеної скарги Головне управління Міндоходів у Тернопільській області прийняло рішенням № 8113/6/19-00-10-02-06/358 від 13.12.2013 року, яким частково задовольнив скаргу ФОП, скасувало податкове повідомлення-рішення від 11.11.2013 року № 0002121700 в частині 21870 грн. податку на доходи фізичних осіб та в частині 2475,63 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Рішенням про результати розгляду повторної скарги № 277/П/99-99-10-01-03-14 від 20.01.2014 Міністерство доходів і зборів України відмовило ФОП у задоволенні повторної скарги від 26.12.2013 року, а винесене податкове повідомлення-рішення від 11.11.2013 року № 0002121700 (з врахуванням змін за результати розгляду скарги від 13.12.2013 року) залишено без змін.
03.02.2014 року ОДПІ винесено оспорювань податкове повідомлення-рішення № 0002301700, яким ФОП збільшено суму грошового зобов'язання за податком на доходи фізичних осіб на 17951,26 грн.
Приписами пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно з п. 138.1 ст. 138 цього Кодексу витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з п.п. 138.4, 138.6 - 138.9, п.п. 138.10.2 - 138.10.4 п. 138.10, п. 138.11 цієї статті, інших витрат, визначених згідно з п.138.5, п.п. 138.10.5, 138.10.6 п. 138.10, п.п. 138.11, 138.12 цієї статті, п. 140.1 ст. 140 і ст. 141 ПК, крім витрат, визначених у п. 138.3 цієї статті та у ст. 139 цього Кодексу.
Відповідно до п. 138.12 ст. 138 ПК до складу інших витрат, зокрема, включаються витрати, визначені відповідно до ст.ст. 144-148, 150, 153, 155-161 цього Кодексу, які не включені до собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг згідно із цією статтею; інші витрати господарської діяльності, до яких цим розділом прямо не встановлено обмежень щодо віднесення до складу витрат.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач здійснює такі види господарської діяльності: КВЕД 55.30.2. «Діяльність кафе», КВЕД 70.20.0 «Здавання в оренду власного нерухомого майна».
Як слідує з матеріалів справи, ФОП придбав бруківку у ФОП ОСОБА_6 у березні 2012 року згідно податкової накладної від 05.03.2013 року № 9 на суму 42710,00 грн. (з яких 7118,33 грн. ПДВ), та у квітні 2012 року згідно податкової накладної № 15 від 19.04.2012 року на суму 53030,00 грн. (з яких 8838,33 грн. ПДВ).
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до договору оренди торгівельної площі від 12.04.2011 року та додаткового договору від 01.09.2011 року, ФОП ОСОБА_5 передав в оренду позивачу будинок з допоміжними спорудами, за адресою АДРЕСА_1 (п.1); Орендар зобов'язаний утримувати в належному стані прилеглу до будинку (Об'єкту оренди) територію, загальною площею 1726 м кв., за власний рахунок проводити благоустрій вказаної території, щоби прилегла територія перебувала у придатному для використання стані з метою забезпечення безперешкодного пересування пішоходів та відвідувачів кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» і паркування належних їм автомобілів, а також виконувати інші обов'язки у сфері благоустрою, передбачені Законом України «Про благоустрій населених пунктів» (п.7).
Відповідно договору оренди землі від 27.04.2011 року, Хмельницькою міською радою (орендодавцем) передано ОСОБА_6 (орендарю) земельну ділянку площею 1762 м2 для обслуговування магазину змішаного типу та кафе, прибудованого приміщення дитячого кафе (а.с. 12-13).
Таким чином, апеляційний суд приходить до переконання, що оскільки ФОП займається підприємницькою діяльністю у сфері «Діяльність кафе» і за договором оренди приміщення зобов'язаний проводити благоустрій прилеглої до нього території, що не заперечується податковим органом, то суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що він правомірно відніс витрати на придбання бруківки у розмірі 79783,34 грн., використаної для благоустрою території, до складу валових, оскільки вони пов'язані з наданням послуг, спрямованих на отримання доходу.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а відтак апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України апеляційний суд,
апеляційну скаргу Збаразької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 31 березня 2014 року у справі № 819/459/14-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Т.В.Онишкевич
Судді В.П.Дякович
Л.П.Іщук
Ухвала у повному обсязі складена 05 березня 2015 року.