17 лютого 2015 р. Справа № 538/2183/14-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Ральченка І.М.
Суддів: Бершова Г.Є. , Катунова В.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Управління Пенсійного фонду України в Лохвицькому районі Полтавської області на постанову Лохвицького районного суду Полтавської області від 10.12.2014р. по справі № 538/2183/14-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Лохвицькому районі Полтавської області , Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
про відмову рішення комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області про результат розгляду заяви від 18.06.2014року №165 та зобов'язати призначити пільгову пенсію,
28.11.2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, у якому просила відмінити рішення комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області про результати розгляду заяви від 18.06.2014 року № 165, та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду в Полтавській області, Управління Пенсійного фонду України в Лохвицькому районі призначити пільгову пенсію.
Лохвицький районний суд Полтавської області постановою від 10.12.2015 року позовні вимоги задовольнив.
Відмінив рішення комісії при Головному Управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області № 165 від 18.06.2014 року.
Встановив факт роботи ОСОБА_1 дояркою :
з 01.01.1986 року по 30.10.1986 року,
з 01.01.1994 року по 31.01.1994 року,
з 01.03.1999 року по 31.03.1999 року,
з 01.07.1999 року по 31.07.1999 року,
з 01.05.2001 року по 31.12.2001 року.
Зобов'язав Управління Пенсійного фонду України в Лохвицькому районі Полтавської області призначити ОСОБА_1 пільгову пенсію з 01.09.2014 року, згідно ст. 13 Закону України "Про пенсіне забезпечення", та виплатити відповідну заборгованість за минулий час.
Управління Пенсійного фонду України в Лохвицькому районі та Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області подали апеляційні скарги, в яких просили скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування вимог апеляційних скарг відповідачі посилаються на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційних скаргах.
У відповідності до положень ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена адміністративна справа розглянута в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з огляду на таке.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 працювала дояркою з 1984 року в колгоспі "Зоря кумунізму" Лохвицького району Полтавської області, який згодом переіменовано в КСП "Зоря", потім ППП "Зоря" , ТОВ "Сула Нова", до 31.12.2003 року.
Рішенням комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області № 165 від 18.06.2014 року позивачу відмовлено в підтвердженні роботи дояркою:
з 01.01.1986 року по 30.10.1986 року; з 01.01.1994 року по 31.01.1994 року; з 01.03.1999 року по 31.03.1999 року, з 01.07.1999 року по 31.07.1999 року, з 01.05.2001 року по 31.12.2001 року.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з обгрунтованості позовних вимог.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.
Пунктом "д" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування. Норми обслуговування для цих цілей встановлюються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України
Відповідно до ст. 62 цього Закону, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки, або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Разом з тим, пунктом 20 Порядку №637 передбачено особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників. Встановлено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5).
Згідно з абз. 3, 5 п. 20 зазначеного вище Порядку додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовно жінок, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами на підприємствах сільського господарства (в тому числі в колгоспах) - про виконання встановлених норм обслуговування.
Колегія суддів зауважує, що загальний стаж роботи і відомості, які дають право на пенсію на пільгових умовах, визначаються за записами трудової книжки. Тільки у випадках відсутності необхідних для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відомостей у трудовій книжці, видаються уточнюючі довідки, а також приймаються до розгляду інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Для жінок, які працювали доярками обов'язковою є наявність відомостей про виконання встановлених норм обслуговування.
Як встановлено судовим розглядом, згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії АД № 259569-259571 державна реєстрація ТОВ "Сула Нова" припинена з 07.12.2009 року в результаті визнання її банкрутом.
У відповідності до п. 3 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсій на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 10.11.2006 р. № 18-1 підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.
Із матеріалів справи вбачається, що рішенням комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області № 165 від 18.06.2014 року позивачу відмовлено в підтвердженні роботи дояркою у зв'язку з роботою на посадах, що не дає право на пільгове пенсійне забезпечення (а. с. 4-5).
Відповідно до трудової книжки №83 від 15.01.1983р. ОСОБА_1 працювала дояркою з 01.01.1984р. по 31.12.2003р., але за 1984-1985р.р. в назві посади є виправлення, не завірені у встановленому законодавством порядку.
Згідно з п. 3 Порядку, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до Архівної довідки Трудового архіву Лохвицького району Полтавської області №87/04-06 від 17.03.2014р. у книгах обліку розрахунків по оплаті праці працівникам колгоспу "3оря комунізму" значиться гр.ОСОБА_1. В даній довідці вказано, що ОСОБА_1 у січні-березні 1986р працювала диспетчером; квітні, травні 1986р. - не вказано; в червні- липні 1986р. - техніком штучного запліднення; в серпні 1986р. - не вказано; в вересні, жовтні 1986р.- пастухом; підтверджено дані про відпрацьований мінімум людиноднів за 1984-2003р.р., та невироблений у грудні 1992р., у січні 1994р., у березні та липні 1999 року, з травня по грудень 2001 року.
Відповідно до Архівної довідки Трудового архіву Лохвицького району Полтавської області №88/04-06 від 17.03.2014р. у книгах обліку розрахунків по оплаті праці працівникам колгоспу "Зоря комунізму" значиться гр.ОСОБА_1 і її заробіток за період роботи з січня 1984 р. по грудень 2004 року. З даної довідки видно, що у 1986 році, коли позивач відповідно до книг обліку по рахунках по оплаті праці значиться на різних роботах, розмір її заробітної плати суттєво відрізняється від заробітної плати за попередній та наступні роки, коли ОСОБА_1 дійсно працювала дояркою, що дає підстави вважати, що у вказані періоди позивач виконувала інші роботи.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про відсутність стажу роботи, необхідного для призначення пільгової пенсії ОСОБА_1
Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до п.17 Порядку № 637 за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або ішими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.
Отже, враховуючи зазначені положення, а також наявність первинних документів про стаж роботи позивача, колегія суддів не вбачає підстав для залучення свідків.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що відсутність заробітної плати у місяцях 1986, 1994, 1999 роках не дає можливість встановити постійну зайнятість позивача на пільговій роботі, а тому рішення комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області № 165 є обгунтованим.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції через порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні цієї частини позовних вимог.
Стосовно позовних вимог в частині встановлення факту роботи ОСОБА_1 дояркою колегія суддів зазначає наступне.
Справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС).
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 17 КАС до компетенції адміністративних судів віднесено спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Разом з тим, згідно зі ст.256 Цивільного процесуального кодексу України справи щодо встановлення фактів, які мають юридичне значення, розглядаються в порядку цивільного судочинства.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що вимоги позивача про встановлення факту роботи позивача не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Згідно п.1 ч.1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до частини 1 статті 203 КАС постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.
Таким чином, рішення суду першої інстанції в частині встановлення факту роботи позивача дояркою через порушення норм процесуального права, які призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про закриття провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Управління Пенсійного фонду України в Лохвицькому районі Полтавської області задовольнити частково.
Постанову Лохвицького районного суду Полтавської області від 10.12.2015 року по справі № 538/2183/14-а скасувати.
Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Лохвицькому районі Полтавської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області в частині визнання дій про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії відмовити.
Провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог про встановлення юридичного факту - закрити.
Роз'яснити, що зазначені вимоги підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя Ральченко І.М.
Судді Бершов Г.Є. Катунов В.В.