02 березня 2015 р.Справа № 816/2784/14
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Старостіна В.В.
Суддів: Бегунца А.О. , Зеленського В.В.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства доходів і зборів України на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 30.01.2015р. по справі № 816/2784/14
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства доходів і зборів України
третя особа Приватне акціонерне товариство "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА"
про виплата страхової суми,
27.01.2015 до Полтавського окружного адміністративного суду від Міністерства доходів і зборів України надійшла заява про роз'яснення судового рішення та встановлення способу його виконання, в якій заявник просив роз'яснити постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02.10.2014 та встановити спосіб її виконання.
Дану заяву мотивує тим, що рішення суду не містить вказівки на конкретну суму, яка підлягає виплаті ОСОБА_1, а також відсутністю у постанові Кабінету Міністрів України від 03.06.1994 №349 "Про затвердження Порядку та умов обов'язкового державного особистого страхування посадових осіб органів державної податкової служби" чіткого механізму здійснення страхової виплати в разі не укладення Міністерством договору страхування із страховиком.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.01.15 року заяву Міністерства доходів і зборів України про роз'яснення судового рішення та встановлення способу його виконання залишено без задоволення.
Заявник, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказану ухвалу та прийняти нову, якою задовольнити його вимоги.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.
У відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.10.2014 адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства доходів і зборів України, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: Приватне акціонерне товариство "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА", про виплату страхової суми задоволено частково. Зобов'язано Міністерство доходів і зборів України виконати приписи статті 347 Податкового кодексу України (в редакції згідно із Законом України від 06.12.2012 №5519-VI) шляхом нарахування та виплати ОСОБА_1 страхової суми у розмірі від шестимісячної до п'ятирічної заробітної плати за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.1994 №349 "Про затвердження Порядку та умов обов'язкового державного особистого страхування посадових осіб органів державної податкової служби". У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2014 постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02.10.2014 залишено без змін.
Відмовляючи у задоволенні заяви про поворот виконання рішення суду, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні правові та фактичні підстави для задоволення заяви Міністерства доходів і зборів України про роз'яснення судового рішення та встановлення способу його виконання.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно з частиною першою статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
Тобто, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Роз'яснення судового рішення може бути зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання.
Колегія суддів встановила, що резолютивна частина постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 02.10.2014 по справі №816/2784/14 містить припис зобов'язального характеру, яким Міністерство доходів і зборів України зобов'язано виконати приписи статті 347 Податкового кодексу України (в редакції згідно із Законом України від 06.12.2012 №5519-VI) шляхом нарахування та виплати ОСОБА_1 страхової суми у розмірі від шестимісячної до п'ятирічної заробітної плати за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.1994 №349 "Про затвердження Порядку та умов обов'язкового державного особистого страхування посадових осіб органів державної податкової служби".
Тобто, суд першої інстанції у своєму рішенні вказав на конкретні норми законодавчих актів, які підлягають застосуванню у даній спірній ситуації.
У зв'язку з цим, заява про роз'яснення судового рішення фактично зводиться до спроби спонукати суд надати роз'яснення норм закону та підзаконного акту, що не відноситься до компетенції суду загальної юрисдикції.
Таким чином заявник не навів, а суд першої інстанції не встановив обставин, які б свідчили про незрозумілість судового рішення, у зв'язку з чим підстави для роз'яснення постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 02.10.2014, в порядку передбаченому статтею 170 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.
За приписами статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо) особа, яка бере участь у справі може звернутись до адміністративного суду із заявою про встановлення способу виконання судового рішення.
Суд зазначає, що доказів наявності обставин, які ускладнюють виконання судового рішення заявник також не надав.
Відповідно до частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.
У рішенні по справі "Жовнер проти України" Європейський суд з прав людини звернув увагу на те, що право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6, також захищає і виконання остаточних та обов'язкових судових рішень, які, у країні яка поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди одній із сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby c. Greece) від 19.03.1997, рішення у справі "Бурдов проти Росії" (Bourdov c. Russie), від 07.05.2002; рішення у справі "Ясіун'єне проти Литви" (Jasiuniene c. Lituanie) від 06.03.2003; та рішення по справі "Руйану проти Румунії" (Ruianu c.Roumanie) від 17.06.2003).
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про про відсутність правових та фактичних підстав для задоволення заяви Міністерства доходів і зборів України про роз'яснення судового рішення та встановлення способу його виконання.
Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви про роз'яснення рішення суду.
Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції від 30.01.15 р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог заявника.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст.199, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Міністерства доходів і зборів України залишити без задоволення.
Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 30.01.2015р. по справі № 816/2784/14 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя (підпис)Старостін В.В.
Судді(підпис) (підпис) Бегунц А.О. Зеленський В.В.