10.03.15р. Справа № 904/10028/14
За позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз", м. Дніпропетровськ
до Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Дніпропетровськ
про визнання недійсним рішення від 31.10.14р. № 78/01-14/06-14 по справі № 44/06-03-1/14
Суддя Рудовська І.А.
Представники:
Від позивача: Гаврилюк Є.В., довіреність № 969 від 22.12.14р.
Від відповідача: Беркутов О.П., довіреність № 15 від 16.02.15р.
Суть спору:
Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - відповідач) про визнання недійсним рішення Адміністративної колегії Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 31.10.2014 р. № 78/01-14/06-14 по справі № 44/06-03-1/14 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу".
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що оскільки роботи з припинення та відновлення газопостачання через заборгованість (тобто з вини споживача, оскільки ним порушено вимоги Правил та умови договору), не входять до тарифу на постачання природного газу населенню, вартість цих робіт, визначена ПАТ "Дніпропетровськгаз" збитками, які повинні оплачуватись споживачем окремо, а територіальним відділенням під час прийняття рішення дана обставина не врахована.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.02.2015 р. прийнято справу № 904/10028/14 до свого провадження та призначено її до розгляду у судове засідання 24.02.2015 р.
В судовому засіданні 24.02.2015 р. оголошено перерву до 10.03.2015 р.
Представник позивача у судових засіданнях наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Представник відповідача у судових засіданнях заперечував проти позову з підстав викладених у відзиві на позов.
При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 10.03.2015 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -
встановив:
Рішенням Адміністративної колегії Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (відповідач) від 31.10.2014 року № 78/01-14/06-14 по справі № 44/06-03-1/14 визнано дії Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" (позивач) щодо стягнення зі споживачів природного газу (населення) - абонентів плати за припинення газопостачання у зв'язку з наявною у абонента заборгованістю за спожитий природний газ та плати за відновлення газопостачання після погашення споживачем заборгованості за спожитий природний газ, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п. 2 ст. 50, п. 1 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку надання газопостачання населенню, шляхом встановлення таких умов придбання товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.
За дане порушення законодавства про захист економічної конкуренції, на Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" накладено штраф у розмірі 68 000,00 грн. Також, Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" зобов'язано припинити стягнення зі споживачів природного газу (населення) - абонентів плати за припинення газопостачання в зв'язку з наявною у споживача заборгованістю за спожитий природний газ та плати за відновлення газопостачання після погашення споживачем заборгованості за спожитий природний газ, як передумови відновлення газопостачання (а.с. 14 - 21, Том № 1).
Відповідно до вимог Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.2002 року № 49-р, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.04.2002 року за № 317/6605, за результатом дослідження регіонального ринку надання населенню послуг з газопостачання позивача визнано суб'єктом господарювання, який у 2013 році та у поточному періоді 2014 року займав монопольне (домінуюче) становище на регіональному ринку надання населенню послуг з газопостачання в межах території Дніпропетровської області, у тому числі території сіл Любимівка, Перше Травня, Степове, Чумаки, Маївка, Зоря, Балівка, Партизанське та радгоспу "Дзержинець" Дніпропетровського району, а також міста Інгульця, крім території міст Дніпропетровська і Кривого Рогу та Дніпропетровського і Криворізького районів Дніпропетровської області, оскільки на цьому ринку у нього немає жодного конкурента.
Розгляд справи № 44/06-03-1/14 було розпочато за поданням Апостолівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області (надалі - подання), щодо дій Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз", щодо стягнення коштів з абонентів за підключення газопостачання відключеного у зв'язку з заборгованістю.
Як повідомлено у поданні, ПАТ "Дніпропетровськгаз" зобов'язує абонентів відшкодувати витрати на відключення та повторне підключення до газової мережі у зв'язку з наявною заборгованістю. До подання були надані копії звернень громадян до гарячої лінії Апостолівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області з приводу порушених питань.
Як зазначено у листі ПАТ "Дніпропетровськгаз" від 01.04.2014 року № 11/3-0148: (початок цитати) "Протягом 2013 р. Апостолівським УЕГГ ПАТ "Дніпропетровськгаз" було припинене газопостачання 28 абонентам, з них: 5 абонентів багатоквартирних будинків та 23 абонента приватного сектору. Протягом 2013 р. Апостолівським УЕГГ за виконання робіт з припинення та відновлення газопостачання у вказаному періоді споживачами було сплачено 5 274,61 грн. " (кінець цитати).
Відповідно до наданих документів, ПАТ "Дніпропетровськгаз" стягує з і побутових споживачів природного газу (населення), яким було припинено газопостачання у зв'язку з заборгованістю за спожитий природний газ, плату за відключення та повторне підключення до системи газопостачання. Так, у ході планової перевірки Товариства, проведеної територіальним відділенням у період з 15 травня по 13 червня 2014 року, встановлено, що такі дії здійснюються також іншими структурними підрозділами.
За 2013 рік Покровським УЕГГ відключено за борги 34 абонента, на 12.05.2014р. з них підключено 27 абонентів. За перший квартал 2014 року відключено 11 абонентів, з них підключено 8 абонентів.
За 2013 рік Васильківським УЕГГ відключено за борги 17 абонентів, на 12.05.2014р. з них підключено 12 абонентів. За перший квартал 2014 року І відключено 8 абонентів, з них підключено 5 абонентів.
У 2013 році ПАТ "Дніпропетровськгаз" за наявність заборгованості було припинено газопостачання 484 побутовим споживачам, якими за виконання робіт з припинення та відновлення газопостачання було сплачено 93 257, 06 грн.
За результатами аналізу документів, пов'язаних з припиненням газопостачання за заборгованість та його відновленням з'ясовано, що для відновлення газопостачання споживач повинен: оплатити борг, написати заяви на підключення та пуску газу, надати копії паспорту та ідентифікаційного коду, написати згоду на збір та обробку персональних даних, укласти договір на надання послуг з відключення, оплатити роботи з відключення, укласти договір на надання послуги з пуску газу, оплатити роботи з пуску газу.
Водночас, згідно із Законом України "Про засади функціонування ринку природного газу" постачальник має право обмежити або припинити постачання природного газу споживачам у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у разі не проведення розрахунків за спожитий природний газ згідно з умовами договорів.
У пункті 4 Правил надання населенню послуг з газопостачання, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.1999 року № 2246, (надалі - Правила) встановлено, що послуги з газопостачання надаються споживачеві на підставі договору, що укладається між ним та газопостачальним підприємством відповідно до типового договору, затвердженого у встановленому порядку.
Відповідно до пунктів 6, 7 і 9 Правил у разі порушення споживачем строків сплати за надані послуги з газопостачання та самовільного використання газу газотранспортне підприємство після інформування споживача здійснює відключення газових приладів від газопостачання. Припинення газопостачання в житлових будинках залежно від обставин здійснюється шляхом перекриття запірних пристроїв та встановлення пломби та/або інвентарної заглушки приладом (пристроєм) або на ввідному газопроводі. У разі самовільного відновлення споживачем газопостачання здійснюється механічне від'єднання від діючого газопроводу. Відновлення газопостачання здійснюється газотранспортним підприємством протягом двох робочих днів у містах та п'яти календарних днів у сільській місцевості після усунення порушень, сплати споживачем боргу та відшкодування збитків, завданих газопостачальному або газотранспортному підприємству внаслідок порушення споживачем природного газу Правил.
Порядок припинення газопостачання визначено пунктом 19 Правил. Якщо споживач не оплатив надані послуги з газопостачання протягом 10 днів після строку, зазначеного в договорі чи платіжному документі, а газопостачальне підприємство протягом наступних п'яти днів не отримало повідомлення про оплату, споживачеві надсилається письмове попередження про припинення газопостачання.
У разі не оплати наданих послуг з газопостачання протягом 10 днів після отримання споживачем письмового попередження (з позначкою про його вручення) газопостачальне підприємство має право відключити споживача від газопостачання.
Припинення газопостачання не звільняє споживача від обов'язку сплатити заборгованість за фактично отримані послуги з газопостачання.
Пунктом 20 Правил встановлено, що за несвоєчасну оплату послуг з газопостачання споживач сплачує неустойку (пеню) згідно із законом або договором.
ПАТ "Дніпропетровськгаз" як на підставу стягнення зі споживачів природного газу (населення) - абонентів плати за припинення газопостачання у зв'язку з наявною у абонента заборгованістю за спожитий природний газ та плати за відновлення газопостачання після погашення споживачем заборгованості за спожитий природний газ посилається на пункт 9 Правил надання населенню послуг з газопостачання, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.1999 року № 2246, (надалі - Правила). При цьому ПАТ "Дніпропетровськгаз" наголошує на тому, що стягувані кошти є саме збитками.
Такі пояснення ПАТ "Дніпропетровськгаз" не відповідають обставинам справи та нормам цього ж таки пункту 9 Правил.
В ньому вказано, що відновлення газопостачання здійснюється газорозподільним підприємством протягом двох робочих днів у містах та п'яти календарних днів у сільській місцевості після усунення порушень, сплати споживачем боргу та відшкодування збитків, завданих його неправомірними діями газопостачальному або газорозподільному підприємству.
Тобто мова йде виключно про відшкодування збитків завданих неправомірними діями споживача газопостачальному або газорозподільному підприємству.
В свою чергу пунктом 1.3 Постанови Національної комісії що здійснює державне регулювання у сфері енергетики України від 29.05.2003р. № 475 "Про затвердження Порядку відшкодування збитків, завданих газопостачальній або газотранспортній організації внаслідок порушення споживачем природного газу Правил надання населенню послуг з газопостачання" (надалі - Постанова НКРЕ № 475) визначено вичерпний перелік порушень Правил, які тягнуть за собою відповідальність споживача з відшкодуванням збитків, завданих газопостачальній або газотранспортній організації, а саме:
- використання газу у разі самовільного підключення до системи газопостачання;
- використання газу в разі самовільного відновлення газопостачання;
- пошкодження лічильника газу, пломб на ньому, порушення цілісності або пошкодження повірочного тавра, а також дій споживача, які призводять до заниження показань лічильника;
- зрив пломб на газових приладах та пристроях, опломбованих газопостачальним або газорозподільним підприємством;
- використання газу (у разі відсутності лічильника) у випадку, коли не було своєчасно повідомлено газопостачальне або газорозподільне підприємство про зміну розміру опалювальної площі, кількості осіб, яким надаються послуги з газопостачання понад один місяць, встановлення додаткових газових приладів та пристроїв;
- відмова в доступі до своїх житлових та підсобних приміщень, де розташовані газові прилади (пристрої), запірна арматура та лічильники газу, представникам газопостачального або газорозподільного підприємства у випадках, передбачених Правилами для контрольного зняття показань лічильників газу, проведення інвентаризації газового обладнання та планово-технічного обслуговування, припинення газопостачання;
- відмова у доступі до своїх житлових та підсобних приміщень, де розташовані лічильники газу, представникам газопостачального (газорозподільного) підприємства для їх демонтажу та монтажу, пов'язаного з проведенням періодичної повірки лічильників газу.
Таким чином, газопостачання споживачу, може бути припинене, згідно з пунктом 6 Правил, у разі порушення ним строків оплати за послуги газопостачання. Відновлення газопостачання повинно бути здійснено після усунення порушень, сплати споживачем боргу та відшкодування збитків, завданих газопостачальному або газотранспортному підприємству внаслідок порушення споживачем природного газу Правил, в залежності від фактичних обставин припинення газопостачання. При цьому слід зазначити, що пунктом 9 Правил не передбачено обов'язок споживача звертатись до газопостачального підприємства з проханням (заявою) про відновлення газопостачання, а чітко встановлено зв'язок між виконанням споживачем вимог пункту 9 Правил і відновленням газопостачальним підприємством послуг з газопостачання споживачу.
Пункт 19 Правил прямо визначає обов'язок споживача сплатити заборгованість за фактично отримані послуги з газопостачання, і, в той же час, не зобов'язує споживача сплачувати за роботи з припинення газопостачання, виконані за власною ініціативою виконавцем послуг з газопостачання, в зв'язку із наявною у споживача заборгованістю за спожитий природний газ.
Крім того, припинення постачання газу споживачу, в зв'язку із порушенням Абонентом строків оплати за спожитий газ, є правом (а не обов'язком) газопостачального підприємства, про що зазначено в пунктах 30, 31 Правил.
Пункти 32, 33 Правил, не містять обов'язку газопостачального підприємства припиняти споживачу газопостачання на підставі наявної у споживача заборгованості за спожитий природний газ.
Отже, виходячи з положень Правил, припиняючи газопостачання споживачу в зв'язку із наявністю заборгованості, ПАТ " Дніпропетровськгаз" реалізує своє право, а не обов'язок.
Також встановлено, що ні Правилами, ні Договором можливість (право, обов'язок) газопостачального підприємства стягувати зі споживачів (населення) плату за припинення газопостачання, в зв'язку із наявною у споживача заборгованістю за спожитий природний газ, не передбачена.
Отже, нормативні акти, які регулюють відносини між споживачами природного газу (населення) та виконавцем послуг з газопостачання, не (передбачають обов'язку споживача сплатити виконавцю послуг з газопостачання плату за припинення газопостачання, в зв'язку з наявною у споживача заборгованістю за спожитий природний газ та плату за відновлення газопостачання після погашення заборгованості за спожитий газ.
Також, нормативними актами не передбачена можливість (право, обов'язок) газопостачального підприємства стягувати зі споживачів плату як за роботи з припинення газопостачання, в зв'язку із заборгованістю за спожитий природний газ, так і за роботи з відновлення газопостачання після погашення споживачем заборгованості.
ПАТ "Дніпропетровськгаз", як виконавець послуг з газопостачання, в свою чергу, у відповідності до вимог пункту 9 Правил, був зобов'язаний протягом двох робочих днів у містах та п'яти календарних днів у сільській місцевості після погашення споживачем заборгованості за спожитий газ відновити газопостачання споживачу, однак не виконав покладених зобов'язань до оплати робіт з відключення та відновлення газопостачання споживачем.
Відключення газопостачання за заборгованість та його відновлення не є послугою, тому, що споживачем не замовлялась, а реалізувавши своє право на припинення газопостачання за заборгованість Позивач поніс витрати, проте, зв'язкове відшкодування споживачем у повному обсязі будь-яких витрат, понесених виробником, є неможливим за умов конкуренції.
Відповідно до отриманих в ході розгляду справи документів досліджені дії просять непоодинокий характер.
Під збитками, у відповідності до частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України, розуміються витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).
Відповідно до пункту 39 Правил, у разі коли між споживачем і газопостачальним (газорозподільним) підприємством не досягнуто згоди про надання послуг з газопостачання, розміру їх оплати, відшкодування збитків, спірні питання вирішуються в судовому порядку. У пункті 39 типового договору про надання послуг з газопостачання ПАТ "Дніпропетровськгаз" зазначено, що спори та розбіжності стосовно виконання умов договору розв'язуються шляхом переговорів або у судовому порядку.
З урахуванням змісту частини 2 статті 22 ЦК України відновленням порушеного прав позивача в даному випадку буде сплата споживачем наявної у нього заборгованості за спожитий газ. Дія ПАТ "Дніпропетровськгаз" щодо припинення газопостачання у разі її вчинення не призводить до відновлення його порушеного права на отримання плати за спожитий газ (погашення заборгованості). У разі наявності у споживача альтернативи надавача послуг з газопостачання споживач, у разі відключення його від газопостачання певним газопостачальним підприємством, звернувся б до іншого газопостачального підприємства, а заборгованість за спожитий газ так і не була б погашена. Таким і чином споживач мав би можливість вчиняти неодноразово і в кожному випадку дії газопостачального підприємства з відключення споживача від газопостачання не призводили б до відновлення його порушеного права на отримання плати за надані послуги.
Єдиною дією направленою на відновлення порушеного права, з урахуванням як положень статті 22 ЦК України так і положень пункту 39 Правил, є звернення до суду з позовною заявою про стягнення такої заборгованості і збитками в такому випадку фактично може бути лише сума сплаченого у зв'язку з цим судового збору.
В даному ж випадку дії ПАТ "Дніпропетровськгаз" з відключення споживача від газопостачання та виставлення йому до сплати певної суми понесених ним затрат стали можливими саме у зв'язку з зайняттям ним монопольного становища.
У споживача відсутня альтернатива отримання послуг з газопостачання, а позивач передумовою відновлення газопостачання ставило сплату йому певних сум коштів за відключення та підключення споживача до газопостачання.
У постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" роз'яснено, що з урахуванням статті 19, частини першої статті 25 та частини другої статті 43 ГК України суб'єкти господарювання, які займають монопольне становище на певному ринку, мають усвідомлювати можливість настання як певного обмеження їх діяльності з точки зору дотримання конкурентного законодавства, так і відповідальності за його порушення.
Відключення споживачів від системи газопостачання при наявності заборгованості є правом газопостачальної організації, але таке відключення та підключення до газової мережі не є послугою чи збитками завданими газопостачальній організації. А відтак, стягнення плати за відключення споживачів від системи газопостачання при наявності лише заборгованості є неправомірним.
Відновлення газопостачання споживачу після погашення ним заборгованості за спожитий природний газ не є послугою, а є обов'язком виконавця послуг з газопостачання за умови виконання споживачем вимог пункту 9 Правил.
Позиція територіального відділення підтверджується постановою Вищого господарського суду України від 11.12.2012 року по справі № 5/75/2011/5003 під час надання правової оцінки ідентичним діям газопостачального підприємства.
Завдяки монопольному становищу, ПАТ "Дніпропетровськгаз" мав змогу встановлювати та застосовувати до споживачів (населення) порядок надання послуг з газопостачання інший, ніж передбачено відповідними нормативно-правовими актами України, що було б неможливим за наявності значної конкуренції на вказаному ринку. Оскільки за умов існування значної конкуренції на ринку відбувалося б змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття переваг над іншими учасниками ринку завдяки власним досягненням. Тобто, за наявності альтернативи вибору газопостачального підприємства, ПАТ "Дніпропетровськгаз" змушено було б дотримуватись встановленого законодавством України порядку надання населенню послуг з газопостачання, оскільки могло б втратити своїх споживачів.
Щодо посилань позивача на роз'яснень НКРЕ, наданих в листах від 14.06.07 р. № 3847/14/17-07, від 27.01.2010 № 417/14/17-10 та від 05.03.10 № 1221/14/17-10, слід зазначити, що НКРЕ, на час надання зазначених роз'яснень, діяла на підставі Положення про Національну комісію, регулювання електроенергетики України, затвердженого Указом Президента України від 21.04.1998 № 335/98.
Так, відповідно до пункту 13 Положення, НКРЕ в межах своїх повноважень на основі та на виконання законодавства приймає рішення у вигляді постанов і розпоряджень. Рішення НКРЕ, прийняті в межах її повноважень, обов'язкові до виконання суб'єктами природних монополій.
Роз'яснення, надані НКРЕ в листах від 14.06.07 № 3847/14/17-07, від 27.01.2010 № 417/14/17-10 та від 05.03.10 № 1221/14/17-10, не є рішеннями, прийнятими у вигляді постанов чи розпоряджень в межах повноважень НКРЕ, тому не мають статусу нормативно-правових актів, відповідно, не є обов'язковими для виконання та не підтверджують правомірності дій газопостачальної організації стосовно стягнення зі споживачів плати за роботи з припинення газопостачання виконаного в зв'язку із наявною у споживача заборгованістю за спожитий природний газ.
Зазначені роз'яснення стосуються визначення поняття "збитки", та права газопостачальних підприємств отримувати додатковий прибуток шляхом виконання додаткових робіт (послуг). Товар (товарний ринок) характеризується наявністю попиту і пропозиції на нього, а попит на роботу (послугу) з відключення наявну заборгованість у споживачів відсутній, що не дозволяє ці заходи (відключення та підключення) віднести до товарів або послуг.
Таким чином територіальним відділенням дії ПАТ "Дніпропетровськгаз" щодо стягнення зі споживачів природного газу (населення) - абонентів плати за припинення газопостачання у зв'язку з наявною у абонента заборгованістю за спожитий природний газ та плати за відновлення газопостачання після погашення споживачем заборгованості за спожитий природний газ, вірно кваліфіковано як порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом другим статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", визначене пунктом першим частини другої статті 13 цього Закону, у вигляді зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку надання газопостачання населенню, шляхом встановлення таких умов придбання товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.
Враховуючи викладене спірне рішення від 31.10.2014 № 78/01-14/06-14 прийнято відповідно до норм матеріального та процесуального права, в межах компетенції територіального відділення, а висновки викладені в ньому відповідають обставинам справи є об'єктивними та неупередженими. Підстави для визнання його недійсним, передбачені статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" відсутні.
Отже, позовні вимоги не підлягають задоволенню оскільки є необґрунтованими та не підтверджуються жодними доказами.
Судові витрати у справі, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Судові витрати покласти на позивача.
Суддя І.А. Рудовська
Дата підписання рішення,
оформленого відповідно до статті 84 ГПК
України " 12 " березня 2015р.