№ 1-430/09
Іменем України
04 серпня 2009 р. Голосіївський районний суд м. Києва
в складі: головуючого судді - Бойка О.В.,
при секретарі - Гебеш М.В.,
з участю прокурора - Шепетуна А.А., Кулеби М.В.
захисника - Клапи І.М.,
потерпілого - ОСОБА_2 .
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві справу по обвинуваченню
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, українця, уродженця м. Києва, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, працюючого кур'єром ТОВ «ТЕЛС», зареєстрованого та проживаючого в м. Києві АДРЕСА_1 , раніше судимого: 31.10.2002 року Шевченківським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 186 КК України та ч. 1 ст. 190 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі; 23.02.2006 року Святошинським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, 12.11.2008 року був звільнений умовно-достроково на 1 рік 5 місяців 10 днів,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, -
03.02.2009 року, приблизно о 04:50 годині ОСОБА_1 ., перебуваючи на автомобільно заправному комплексі (АЗК) № 8 «ТНК», що розташований в м. АДРЕСА_2 , де в приміщенні магазину, розташованого на території вказаного АЗК, підійшов до начальника зміни АЗК № 8, ОСОБА_2 , який біля каси обслуговував клієнтів. Після чого, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, спитав у ОСОБА_2 . чи була інкасація та скільки грошей у касі. Почувши дане запитання, ОСОБА_2 ., побоюючись за власну безпеку та ввірене йому майно, натиснув на кнопку виклику охорони. Продовжуючи неправомірні дії, ОСОБА_1 ., знаходячись біля приміщення магазину АЗК вступив у словесний конфлікт з ОСОБА_2 ., під час якого протягом тривалого часу висловлювався нецензурною лайкою на адресу останнього, вперто не бажав припинити порушення громадського порядку, заважаючи працівникам АЗК реалізовувати пальне, в результаті чого, припинив роботу АЗК на 40 хвилин.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 . винуватим себе визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному та пояснив, що 03.02.2009 року, приблизно о 04 годині 50 хвилин, наглядно знайомий ОСОБА_3 ., підвозив його додому і по проспекту Червонозоряному в місті Києві, в автомобілі закінчилось пальне. Зупинивши таксиста, той відбуксирував їх до найближчої заправної станції, де ОСОБА_3 . вставив пістолет в бак, а він, в свою чергу, зайшов до приміщення АЗС, в якому знаходився магазин та каса оплати за бензин. Надав касиру 20 гривен і попросив заправити бензину. Після цього, жартома спитав чи є в касі гроші і коли була інкасація. Пішов з приміщення, не дочекавшись відповіді. На вулиці між ним та касиром виник конфлікт, в ході якого він висловлювався нецензурними словами. Через деякий час приїхали працівники міліції та затримали їх.
Окрім повного визнання вини підсудним його вина доведена наступними доказами:
- показаннями потерпілого ОСОБА_2 ., який в судовому засіданні пояснив, що з 02.02.2009 року чергував в якості начальника зміни на з АЗК № 8, який розташований по проспекту АДРЕСА_2 . Разом з ним приступили до роботи касир ОСОБА_4 , оператор АЗК - ОСОБА_5 та охоронець - ОСОБА_6 . 03.02.2009 року приблизно о 04 годині 50 хвилин, на територію АЗК, з боку площі Московської, заїхав автомобіль «Deawoo» який на буксирі притягнув автомобіль «ВАЗ 2103». Із салону автомобіля «ВАЗ» вийшов водій, який від'єднав трос і вставив пістолет заправної колонки в бак та пасажир, яким виявився ОСОБА_1 . Останній, зайшов в приміщення магазину, де знаходилась також каса АЗК і підійшовши до нього, оскільки він вмикав подачу бензину, дав двадцять гривень, на які замовив пальне. Далі пішов по території магазину і знову проходячи біля каси ОСОБА_1 . спитав у нього чи є в касі гроші та коли була інкасація. Далі, останній, наказав віддати йому готівку, після чого, не дочекавшись відповіді, вийшов з приміщення магазину. Він, знаючи, що були випадки нападу на АЗС, злякався, натиснув кнопку виклику охорони, припинив роботу АЗС та вибіг на вулицю покликати охоронця. На вулиці ОСОБА_1 . почав з ним конфлікт, в ході якого ображав його нецензурними словами. Через деякий час прибули працівники міліції та затримали ОСОБА_1 .;
- показаннями свідка ОСОБА_7 ., яка в судовому засіданні пояснила, що працювала продавцем в магазині АЗК по проспекту Червонозоряному в м. Києві. Приблизно о 04 годині 50 хвилин 03.02.2009 року, на територію АЗК заїхав автомобіль «Део», який на буксирувальному тросі притягнув автомобіль «ВАЗ2103». З останнього автомобіля вийшло двоє чоловіків, один з яких зайшов до приміщення магазину, де підійшовши до каси АЗК, дав начальнику зміни ОСОБА_2 . 20 гривень, на які замовив бензин. Після цього, спитав у ОСОБА_2 чи є гроші в касі і коли була інкасація. Далі ОСОБА_1 ., прізвище якого їй стало відомо пізніше, пройшовся по території магазину, після чого, нічого не придбавши, вийшов на вулицю. Вимоги про передачу грошей від ОСОБА_1 . вона не чула, хоч знаходилася від каси за якою стояв ОСОБА_2 на відстані близько 5 метрів. Що відбувалося на вулиці вона не знає, однак, через деякий час зайшов ОСОБА_5 та попрохав викликати ВДСО, що вона і зробила. Через деякий час до приміщення АЗК «ТНК» приїхали працівники міліції, які і затримали ОСОБА_1 . і іншого водія;
- показаннями свідка ОСОБА_6 ., який в судовому засіданні пояснив, що 02.02.2009 року о 08 годині 00 хвилин він заступив на зміну до АЗК «ТНК» по проспекту Червонозоряному в м. Києві, в якості охоронця. Начальником зміни був ОСОБА_2 . Приблизно о 05 годині 00 хвилин 03.02.2009 року, він вийшов покурити до спеціально відведеного місця, яке розташоване за приміщенням станції, де знаходився разом з ОСОБА_5 . В цей момент почув як начальник зміни наказав йому натиснути кнопку виклику працівників міліції. Він одразу побіг до колонки станції, де допоміг начальнику зміни не дати автомобілю, в якому знаходився ОСОБА_1 . залишити територію АЗС. Весь час ОСОБА_1 ., прізвище якого йому стало відомо згодом, конфліктував з ОСОБА_2 ., ображаючи його не цензурними словами. В цей час робота АЗК була фактично припинена. Через деякий час прибули працівники міліції та затримали ОСОБА_1 . і іншого громадянина. Пізніше від ОСОБА_2 . він дізнався, що ОСОБА_1 . цікавився наявністю грошей в касі та коли була інкасація;
- показаннями свідка ОСОБА_5 ., який в судовому засіданні дав покази аналогічні до показів ОСОБА_6 .;
- показаннями свідка ОСОБА_8 ., який в судовому засіданні пояснив, що 03.02.2009 року приблизно о 05 годині 00 хвилин, вони отримали повідомлення від чергового про те, що за адресою: м. АДРЕСА_2 , АЗК «ТНК» спрацювала тривожна кнопка (кнопка виклику наряду ДСО). Після чого, через 3-5 хвилин прибули на місце виклику до вищевказаної АЗК «ТНК», де побачив, що з неї намагається виїхати автомобіль «ВАЗ 2103» білого кольору. Затримавши автомобіль, від ОСОБА_2 . дізналися, що у них з ОСОБА_1 . виник конфлікт, оскільки, той цікавився наявністю грошей в касі та часом останньої інкасації;
- показами свідка ОСОБА_3 ., який в судовому засіданні дав покази аналогічні до показів підсудного ОСОБА_1 .;
- протоколом очної ставки між ОСОБА_2 . та ОСОБА_1 ., під час якої ОСОБА_2 . вказав, що 03.02.2009 року приблизно о 04 годині 50 хвилин, в приміщенні АЗК № 8 ОСОБА_1 ., цікавився наявністю грошей в касі та періодичністю інкасації. (а.с. 102-104);
- протоколом огляду місця події від 03.02.2009 року, згідно якого з приміщення АЗК № 8 «ТНК» розташованого по проспекту АДРЕСА_2 було вилучено оптичний носій інформації «Verbatim» Super azo crystal CD- R 52x 700 MB 7238 49RJ 0722 з відеозаписом (а.с. 9-19);
- протоколом перегляду відеозапису від 20.02.2009 року, згідно якого було переглянуто відеозапис з оптичного носія інформації, вилученого 03.02.2009 року. Відеозапис відображає, як 03.02.2009 року, приблизно о 05.00 годин ОСОБА_1 . приїхав на АЗК № 8, після чого намагався зникнути з місця вчинення злочину (а.с. 59-60);
- прилученими до кримінальної справи речовими доказами, а саме: оптичним носієм інформації з відеозаписом, вилученим 03.02.2009 року (а.с. 61-62);
- матеріалами зібраними в ході дізнання (а.с.6-54)
З урахуванням викладеного, суд вважає доказаною вину підсудного ОСОБА_1 у вчиненні вказаного злочину і кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 296 КК України, як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю .
При призначенні підсудному міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину - злочин передбачений ч. 1 ст. 296 КК України класифікується як невеликої тяжкості і особу винного, який позитивно характеризується за місцем проживання, раніше судимий, працює, вчинив злочин під час умовно - дострокового звільнення від відбування покарання.
Його відношення до вчиненого, а саме - повністю визнав вину та щиро розкаявся.
Відповідно до ст. 66 КК України, обставинами, що пом'якшують покарання підсудному ОСОБА_1 . є щире каяття у вчиненому та активне сприяння розкриттю злочину.
Відповідно до ст. 67 КК України, обставиною, що обтяжує покарання підсудному ОСОБА_1 . є рецидив злочинів.
На підставі викладеного, суд вважає, що перевиховання та виправлення підсудного не можливе без ізоляції від суспільства, а тому йому необхідно призначити покарання в межах санкції ч. 1 ст. 296 КК України у виді обмеження волі.
Оскільки підсудний ОСОБА_1 . після постановлення вироку Святошинським районним судом м. Києва від 23 лютого 2006 року, яким був засуджений до 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений з місць позбавлення волі, відповідно до постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області умовно - достроково на 1 рік 5 місяців 10 днів, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, то, відповідно до ч.ч. 1,4 ст. 71 КК України, до покарання за цим вироком, йому необхідно частково - 6 (шість) місяців позбавлення волі, приєднати не відбуту частину покарання за вказаним вироком Святошинського міськрайонного суду Київської області від 23.02.2006 року.
З урахуванням зазначеного, оскільки, відповідно до ст. 72 КК України, при складанні покарань за сукупністю вироків, менш суворий вид покарання переводиться у більш суворий і одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі, перерахувати 2 (два) роки обмеження волі, за цим вироком, у один рік позбавлення волі.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 81 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.
Відповідно до ст. 71 КК України, до покарання за цим вироком, відповідно до ст. 72 КК України, перевівши його у один рік позбавлення волі, шляхом часткового - 6 місяців позбавлення волі, приєднання невідбутої частини покарання за вироком Святошинського районного суду м. Києва від 23.02.2006 року за ч. 2 ст. 186 КК України, остаточно призначити покарання засудженому ОСОБА_1 - 1 (один) рік 6 (шість) місяців позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 ., до вступу вироку в законну силу, залишити без змін - тримання під вартою в Київському СІЗО НОМЕР_1 ДДУПВП України в м. Києві та Київській області.
Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_1 . відраховувати з 04.08.2009 року, зарахувавши в строк відбуття покарання строк тримання його під вартою з 04.02.2009 року по 04.08.2009 року.
Речовий доказ по справі, а саме: оптичний носій інформації «Verbatim» Super azo crystal CD- R 52x 700 MB 7238 49RJ 0722 з відеозаписом, що знаходиться при справі - зберігати при справі.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення.
Суддя: