Справа № 2-А-421/2009
12 червня 2009 року м. Павлоград
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Сторожука С.М.
при секретарі: Дробот О.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України Павлоградського району Дніпропетровської області про зобов'язання вчинити дії по перерахуванню щомісячної соціальної допомоги дітям війни,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України Павлоградського району Дніпропетровської області в якій просила суд: - визнати неправомірною бездіяльність відповідача щодо виплати щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком; - зобов'язати відповідача здійснити виплату щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30% за період з 2006 - 2009 роки включно, мінімальної пенсії за віком; - в подальшому нарахувати суми виплат соціальної допомоги відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
В обґрунтування заявленого позову позивач зазначив, що він має статус «Дитини війни». Відповідач повинен здійснювати надбавку до пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, однак відмовляється це робити.
Вважає бездіяльність відповідача неправомірною та такою, що суперечить рішенням Конституційного суду України та діючого законодавства України. Зазначене призвело до недоотримання нею гарантованої державою щомісячної допомоги за 2006 - 2009 роки.
Представник відповідача надав суду заперечення проти позову як позицію відповідача стосовно позовних вимог, в яких, зазначив, що Управління Пенсійного фонду в місті Павлоград Дніпропетровської області не погоджує з даним позовом оскільки, для призначення та виплати підвищення дітям війни за минулий час немає законних підстав. Таким чином, провести позивачу розрахунок підвищення як дитині війни за минулий час відповідач законних підстав не має за невизначеністю величини мінімального розміру пенсії та на підставі того, що вказані закони зворотної сили не мають, оскільки це не передбачено прямим приписом закону під час визначення порядку його вступу в дію.
Дослідивши в судовому засіданні наявні докази по справі, в тому числі посвідчення пенсіонера, серія НОМЕР_1 відповідно до змісту якого зазначено, що позивач отримує пенсію за віком, крім того зазначено, що вона має статус „Дитини Війни”, судом встановлено, що позивач дійсно є пенсіонером, отримує пенсію за віком в Управлінні Пенсійного фонду України Павлоградського району Дніпропетровської області та має статус „Дитини Війни”. Ці обставини не потребують доказуванню так як визнаються сторонами.
З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, яким сторони обґрунтовували свої позиції по справі, суд вважає що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:
Вирішуючи позовні вимоги щодо підвищення пенсії позивачу у 2006 році, суд зважає на те, що дію статті 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» було зупинено на 2006 рік відповідно до п.17 ст.77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20 грудня 2005 року. Проте, Законом України від 22 березня 2006 року «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» було внесено зміни та виключено ст.77 зазначеного закону.
Ці зміни набули законної сили через 10 днів після опублікування 22 березня, тобто в квітні 2006 року було відновлено дію ст.6 в редакції від 01 січня 2006 року.
Разом з тим, відповідно до вимог ст.110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20 грудня 2005 року ( із змінами внесеними 19 січня 2006 року зазначене підвищення в 2006 році повинно було запроваджуватись поетапно за результатами виконання бюджету у першому півріччі згідно з порядком, який мав бути визначений Кабінетом Міністрів України та погоджений Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Але Кабінет Міністрів України у 2006 році так і не визначив порядку виплати 30% надбавки до пенсії «дітям війни», що у свою чергу виключило можливість збільшення пенсії «дітям війни».
На підставі викладеного, суд вважає, що вимоги позивача, які стосуються вимог за 2006 рік - задоволенню не підлягають, оскільки не ґрунтуються на законі.
Відносно вимог по виплатам за 2007 рік:
Відповідно до ст.3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав людини є головним обов'язком держави.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України ограни державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” ( в редакції яка діяла станом на 2007 рік ) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Дійсно п. 12 ст. 71 Законом України „Про державний бюджет України на 2007 рік” дію статті 6 було призупинено та ст. 111 вказаного закону встановлено, що виплата цього підвищення у 2007 році проводиться лише особам, які є інвалідами ( крім тих, на яких поширюється дія Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Однак рішенням Конституційного Суду України №6- рп/2007 від 09 липня 2007 року, положення п.12 ст. 71, а також ст.111 Закону України „Про державний бюджет України” визнані неконституційними, та втратили чинність. Крім того, п.5 та п. 6 резолютивної частини зазначеного рішення Конституційного Суду України передбачено, що воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
За таких підстав, суд вважає, що бездіяльність відповідача, яка знайшла своє відображення в тому, що він не здійснив перерахунок та виплати позивачу щомісячної набавки до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, згідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в період з 09 липня 2007 року по грудень 2007 року включно, є протиправною, такою, що не відповідає вимогам вказаного закону.
Таким чином, відповідач повинен був підвищити пенсію починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в наступних розмірах:
• в липні 2007 року в розмірі - 91,30грн ( 410,06 грн „ мінім.розмір пенсії за віком” / 31 ”днів липня” х 23 „днів після прийняття рішення Конституційного Суду” = 304,29грн х 30% = 91,30грн );
• в серпні та вересні 2007 року - 123,02грн ( 410,06грн х 30% = 123,02грн );
• з жовтня по грудень 2007 року включно - 124,53грн ( 415,11 грн „ з жовтня 411 х 1%” - 30% = 124,53грн ).
Загальна сума невиплаченої надбавки за цей період складає: 91,30 + 123,02 х 2 + 124,53 х 3 = 710,90 гривень.
Підстав для перерахунку за період з січня по липень 2009 року відсутні, оскільки рішення Конституційного суду України №6- рп/2007 набрало законної чинності саме з 09 липня 2007 року.
Відносно вимог по виплатам за 2008 рік, суд вважає, що правові підстави для вирішення вимог є аналогічними 2007 року.
Підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст статті 6 Закону України викладено в наступній редакції: дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.
Відповідно до частини 4 статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищуються на 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які тратили працездатність.
Підстави для підвищення пенсії за період з січня 2008 року по 22 травня 2008 року - були відсутні, оскільки позивачу пенсія виплачувалася у збільшеному розмірі у січні - березня 2008 року на 47 гривень щомісячно ( 10% від 470 гривень - прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність ), а в квітні н 48,10 гривень, тому позовні вимоги за цей період не підлягають задоволенню.
Проте, рішенням Конституційного суду України №10-рп від 22 травня 2008 року визнано неконституційним положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» щодо викладення положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в новій редакції.
Таким чином, відновлено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Статтею 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2008 рік затверджений у наступному розмірі з 01 січня - 470 гривень, з 01 квітня - 481 гривня, з 01 липня - 482 гривні, з 01 жовтня - 498 гривень.
На підставі наведеного, відповідач повинен був провести підвищення пенсії у збільшеному розмірі відповідно до вимог ст.6 Закону починаючи з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року в наступних розмірах:
• травень - ( 481 грн х 30% ) : 31 х 10 = 144,3 : 31 х 10 = 46,55 гривень;
• червень - 481грн х 30% = 144,30 гривень;
• липень - вересень - ( 482грн х 30% ) х 3 місяці = 433,80 гривень;
• жовтень - грудень - ( 498грн х 30% ) х 3 місяці = 149,40 х 3 = 448,20 гривень.
Всього за 2008 рік необхідно було нарахувати та виплатити - 1072,85 гривень.
Також підлягають задоволенню і вимоги щодо підвищення пенсії за 2009 рік, оскільки вищенаведені положення закону мають законну силу та не були призупинені.
Відповідно до вимог ст.54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26 грудня 2008 року встановлено, що у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відносить до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року, тобто цей розмір складає - 498 гривень.
Таким чином, розмір буде наступний:
• за період часу з січня 2009 року по квітень 2009 року - 498 х 30% = 149,40 гривень х 4 місяці = 597,60 гривень.
Загальна сума недоплаченої допомоги за період часу з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та за період часу з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з січня 2009 року по квітень 2009 року включно становить - гривень ( 710,90 гривень + 1072,85 гривень + 597,60 гривень = 2381,35 гривень ).
З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплати позивачу надбавку до пенсії згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, а також в період часу з січня 2009 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці яка була виплачена у цей період позивач у меншому розмірі ніж передбачено зазначеними нормами закону або н виплачена.
Посилання представника відповідача на ту обставину, що розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений абзацом першим части першої статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, а тому не можна його застосовувати при визначенні розміру надбавки до пенсії згідно ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, суд не може прийняти до уваги, так як розмір мінімальної пенсії за віком в Україні визначається виключно Законом України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, що прямо зазначено в ч.2 ст. 5 цього Закону і саме з цього розміру необхідно виходити при визначення 30 % надбавки, так як Закон України „Про соціальний захист дітей війни” не містить посилання на будь-який інший порядок обчислення мінімальної пенсії за віком або його розмір.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що право на соціальний захист громадян гарантується державою, таке право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням.
Прийняття до уваги твердження представника відповідача призвело б до звуженню обсягу прав позивача гарантованих Конституцією, та порушенню вимоги ч.4 ст. 9 КАС України якою передбачено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, який не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 3, ч.2 ст.19, 46 Конституції України, ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, ст.ст. 2, 6, 8, 9, 69, 94, 104, 159, 160, 163 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України Павлоградського району Дніпропетровської області про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень незаконним та про стягнення коштів на відшкодування шкоди завданої його незаконною бездіяльністю - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України Павлоградського району Дніпропетровської області щодо не здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 щомісячної надбавки до пенсії у розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком, згідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в період з 09 липня 2007 року по грудень 2007 року включно, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з січня 2009 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України Павлоградського району Дніпропетровської області ( АДРЕСА_1 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) підвищення пенсії згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з січня 2009 року по квітень 2009 року включно в розмірі - 2381 ( дві тисячі триста вісімдесят одну ) гривню 35 копійок.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України Павлоградського району Дніпропетровської області здійснювати підвищення, перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період, починаючи з травня 2009 року.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі - 03 ( три ) гривні 40 копійок.
Постанова може бути оскаржена до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суд першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя С.М. Сторожук