20 жовтня 2008 року Справа №2а-2187/08
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Канас Н.А.
при секретарі судового засідання Кунинець А.С.
з участю представників сторін:
з участю представника позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - ОСОБА_2
розглянувши справу у відкритому судовому засіданні в м. Львові за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області про про зобов”язання відповідача нарахувати суму недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни» за 2006-2007 роки в розмірі 2733,30 гривень
ОСОБА_3 звернулась до суду із позовом до Управління пенсійного фонду України у Миколаївському районі Львівської області. Позивач просить суд зобов'язати відповідача нарахувати їй недоплачену як «Дитині війни» щомісячну державну соціальну допомогу за період з січня 2006 року по грудень 2007 року в сумі 2733,30 грн. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни. Згідно із статтею 6 цього ж Закону їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, однак така допомога їй не виплачувалась. Крім цього, просить поновити строк звернення до суду за захистом порушених прав.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, посилаючись на обставини, зазначені у позовній заяві, просив позов задовольнити.
Управління Пенсійного фонду України у Миколаївському районі Львівської області подало заперечення на позов від 14.10.200 №3358/06-14, в яких зазначило, що позивач є дитиною війни та має право на отримання підвищення до пенсії у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни в розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Крім того, зазначило, що законодавством України не визначено поняття “мінімальна пенсія за віком” як розрахункової величини для підвищення пенсії згідно з ст.6 Закону - 2195; на законодавчому рівні не прийнято жодного нормативного акту на виконання вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не визначено за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку, яким чином обчислювати вказаний розмір. Вважає, що розрахунок доплати, здійснений позивачем у позовній заяві не ґрунтується на чинному законодавстві, з підстав відсутності нормативно - правового акту, який би визначав, що “мінімальна пенсія за віком” ( як розрахункова величина за Законом - 2195) та “прожитковий мінімум” є аналогічними термінами. Також звернуло увагу на те, що в ч.3 ст.28 Закону -1058 чітко визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений на рівні прожиткового мінімуму застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, визначених згідно Закону - 1058. Вказує на те, що оскільки не внесено змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” згідно Рішення Конституційного Суду України від 09.07.07 №6-рп/2007, тому відсутні кошти на виплату даних підвищень до пенсії у 2007 році. Вважає позов безпідставним і просив відмовити у задоволенні такого. Крім цього, у судовому засіданні відповідач наполягав на застосуванні строків позовної давності, оскільки вважає, що позивач звернувся до суду із пропущенням такого строку.
Суд, заслухавши думку представників сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, мотивуючи це наступним.
Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-VI встановлено правовий статус дітей війни, визначено основи їх соціального захисту та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Статтею першою цього Закону визначено, що дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Позивач ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року, є дитиною війни, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1.
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Частина 2 статті 8 Конституції України встановлює вимогу щодо законів України - усі вони приймаються виключно на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Частиною 3 статті 22 Конституції України встановлено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» було обмежено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Однак, Рішеннями Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими обмежується дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
З дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення № 6-рп/2007, визнані неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» втратили чинність, отже, з цього часу відновлено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей, що визнані неконституційними.
Судом встановлено, що всупереч Рішенню Конституційного Суду України Управління Пенсійного фонду України у Миколаївському районі Львівської області оспорювана позивачем надбавка з липня по грудень 2007 року не виплачувалась, тому позов в частині зобов'язання відповідача нарахувати на користь позивача недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни» за вказаний вище період підлягає до задоволення.
????? Виходячи з мінімального розміру пенсії за віком, визначеного у відповідності до ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік, ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», позивачу має бути нарахована допомога:
- за період з липня по грудень 2007 року у розмірі 742 грн. 65 коп ., а саме:
(липень, серпень, вересень 2007 року: (410,06 х30%)х3=123,018х3= 369,05 грн.; жовтень, листопад, грудень 2007 р. : (415,11 х 30%)х3=124.53х3 = 373,60 грн.; Усього: 369,05+373,60= 742,65 грн.)
Що стосується позовних вимог позивача в частині зобов'язання відповідача нарахувати позивачу недоплачену соціальну допомогу за 2006 рік, то такі до задоволення не підлягають та суд мотивує це наступним.
Положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", якими було встановлено обмеження виплати щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни» не були оскаржені до Конституційного Суду України.
Керуючись ст. ст. 22, 55, 64, 95 Конституції України, ст. ст. 1, 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», ст.62 Закону України « Про Державний бюджет України на 2007 рік», Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007, ст. ст. 7- 14, 18, 19, 24, 143, 146, 158, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України у Миколаївському районі Львівської області нарахувати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, недоплачену як дитині війни надбавку до пенсії за липень - грудень 2007 року у розмірі 742 ( сімсот сорок дві ) гривні 65 копійок.
3. В решті позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Канас Н.А.