Суддя-доповідач Василенко Л.А.
Головуючий І інстанції суддя Круподеря В.О.
Україна
Іменем України
16 липня 2009 року Справа № 2а-113/09/0521
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Василенко Л.А.,
суддів: Ханової Р.Ф., Старосуда М.І.,
при секретареві Кондрашовій Н.М.,
розглянула апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Калінінського районного суду м.Горлівка Донецької області від 2 березня 2009р. у справі № 2а-113/09 за позовом ОСОБА_1 до Калінінського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради, третя особа: Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області про визнання дій неправомірними, стягнення суми,
Постановою Калінінського районного суду м.Горлівка Донецької області у задоволенні позову ОСОБА_1 до Калінінського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради, третя особа: Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області про визнання дій неправомірними, стягнення суми відмовлено в повному обсязі.
Не погодившись з рішенням суду позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати через порушення норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову постанову, якою задовольнити її вимоги в повному обсязі.
Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином. Від позивача та відповідача надішли заяви про розгляд апеляційної скарги за їх відсутністю.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачка є матір'ю ОСОБА_2., яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 та отримала допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі меншому, ніж встановлено ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.
Судом апеляційної інстанцій встановлено наступне.
В запереченнях, які надані суду першої інстанції, відповідач наполягав на відмові в задоволенні позовних вимог за приписами ч.1 ст.100 КАС України. В судовому засіданні першої інстанції представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем пропущений річний строк звернення до адміністративного суду.
Питання про наслідки пропущення строку розглядається на етапі судового розгляду першочергово, та якщо позивач заперечує проти заявленої відповідачем заяви, тоді цей факт підлягає доказуванню.
Позивачем не надано доказів поважності причин пропущення річного строку звернення до адміністративного суду, тому суд першої інстанції прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову у відповідності до ст. 100 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін, а відповідач в даному випадку на цьому наполягає. Тому пропуск такого строку є підставою для відмови в позові.
За приписами ч.2 ст. 99 КАС України для звернення за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Колегія суддів не приймає доводи апелянта про те, що рішення Конституційного Суду України не було опубліковане в засобах масової інформації, тому вона не маючи спеціальних знань в області юриспруденції не могла раніше дізнатися про порушення її прав, з наступних підстав.
Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Рішення Конституційного Суду України не є закритою інформацією, тому позивачка мала реальну можливість дізнатися про наявність порушеного її права з дня оприлюднення вказаного Рішення.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив постанову з дотриманням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції, підстав для скасування судового рішення не має.
Керуючись ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Калінінського районного суду м.Горлівка Донецької області від 2 березня 2009р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Калінінського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради, третя особа: Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області про визнання дій неправомірними, стягнення суми залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду проголошена в повному обсязі в судовому засіданні 16 липня 2009 року та набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Л.А. Василенко
Судді: Р.Ф. Ханова
М.І. Старосуд