Справа № 22ц-1593/2009 Головуючий у 1-й інстанції Логвіна Т.В.
Категорія - цивільна Доповідач ГУБАР В.С.
06 серпня 2009 року
м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого-судді
ПОЗІГУНА М.І.,
суддів:
ГУБАР В.С., РЕДЬКИ А.Г.,
при секретарі
РАЧОВІЙ І.І.,
за участю:
ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” на рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 03 червня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” про стягнення банківського вкладу,
В апеляційній скарзі ТОВ „Український промисловий банк” просить рішення скасувати.
Рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від 03 червня 2009 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ТОВ „Український промисловий банк” на користь ОСОБА_1 29300 грн., судові витрати в розмірі 30 грн.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального права. При ухваленні рішення судом першої інстанції не були враховані положення діючого законодавства, зокрема, постанови правління Національного банку, положення Закону України „Про банки і банківську діяльність”, відповідно до яких введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Апелянт наполягає, що підстави для задоволення позову відсутні.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без зміни, виходячи з наступного.
Судом по справі встановлено, що 17.09.2008 року між сторонами укладено договір банківського вкладу, відповідно до якого позивачка внесла на депозитний рахунок відповідача 29300 грн. строком до 18 березня 2009 року, а відповідач зобов”язався в кінці закінчення строку дії договору повернути вклад в розмірі 29300 грн. Проте умови договору відповідачем виконані не були і на вимогу ОСОБА_1 суму вкладу не повернув, сплативши лише відсотки.
19 березня 2009 року позивачем, відповідно до умов договору, було подано відповідачу заяву з вимогою повернення банківського вкладу (а.с.6), але кошти банком повернуті не були. За таких обставин, суд першої інстанції, враховуючи умови договору та положення ст.ст. 526, 610, 1058, 1060 ЦК України, обґрунтовано дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог щодо стягнення банківського вкладу.
Доводи апеляційної скарги стосовно обмежень щодо повернення вкладів, встановлених постановою Національного банку України та Законом України „Про банки та банківську діяльність” є безпідставними, оскільки суд першої інстанції вірно вирішив спір на підставі Цивільного кодексу України, який є основним актом цивільного законодавства України і має пріоритет над вищевказаними актами. Відносно посилань апелянта на ст.85 Закону України „Про банки та банківську діяльність” про введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, то відповідно до зазначеної норми, мораторій поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.
Інші доводи апеляційної скарги є несуттєвими і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” відхилити.
Рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 02 червня 2009 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Судді: