Справа 11-434/ 2009 рік Головуючий у 1 інстанції Гумен В. М.
Категорія - ст. 187 ч. 4 КК Доповідач Антипець В. М.
30 липня 2009 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі :
головуючого - судді Баглая І. П.
суддів - Антипець В. М. Сердюка О. Г.
з участю прокурора Доброхода І. М.
засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 26 травня 2009 року,
Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Теребля Тячівського району Закарпатської області, громадянин України, неодружений, який не має постійного місця проживання та реєстрації, не працював, раніше несудимий.
Засуджений: за ст. 121 ч.2 КК України на 9 років позбавлення волі; за ст. 187 ч.4 КК України на 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.
На підставі ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарань, остаточно призначено 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець та житель м. Прилуки, Чернігівської області, зареєстрований АДРЕСА_1, фактично проживав АДРЕСА_2, громадянин України, неодружений, непрацюючий, з повною середньою освітою, 28. 10. 2008 року був засуджений Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області за ст. ст. 187 ч.2, 69, 75, 76, 104 КК України на 4 роки позбавлення волі з іспитовим строком на два роки.
Засуджений: за ст. 121 ч.2 КК України на 8 років позбавлення волі; за ст. 187 ч.4 КК України на 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.
На підставі ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарань, за сукупністю злочинів призначено 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.
Відповідно до ст. 71 КК України частково приєднане невідбуте покарання за вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 28. 10. 2008 року і за сукупністю вироків призначено десять років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.
Стягнуто із засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави 3081 грн. 71 коп. на відшкодування витрат по лікуванню потерпілого ОСОБА_3
Стягнуто із засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави за проведення експертиз 1039 грн. 65 коп. судових витрат.
Питання речових доказів вирішене у відповідності до вимог ст. 81 КПК України.
Як встановив суд, 26 січня 2009 року близько 19 години, в місті Прилуки Чернігівської області, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою між собою, з метою заволодіння чужим майном, прибули до будинку АДРЕСА_3, в який проникли всупереч волі господаря.
В приміщенні будинку ОСОБА_1 металевим пристроєм для підбивання взуття навмисно завдав удару в область голови потерпілому ОСОБА_3, від якого той упав на підлогу. Лежачого потерпілого ногами став бити ОСОБА_2, до якого приєднався ОСОБА_1, спільно вони побили потерпілого, спричинивши тяжкі тілесні ушкодження, від яких той помер, не приходячи до свідомості ІНФОРМАЦІЯ_3 в Прилуцькій центральній районній лікарні.
Після цього ОСОБА_1 зі ОСОБА_2 обшукали будинок та незаконно заволоділи рушником, вартістю 32грн., двома пляшками олії, вартістю 8, 50 грн. кожна, на суму 17 грн., банкою кави „Галка” вартістю 8, 25 грн., пачкою чаю „Ліптон” вартістю 10 грн., шматком сала вагою 500 грамів, вартістю 27, 80 грн. за 1 кг, а всього викрали майна на суму 81 грн. 15 коп., яким розпорядилися на власний розсуд.
Засуджений ОСОБА_2 вирок суду не оскаржував.
Прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, подану апеляцію відкликав.
Засуджений ОСОБА_1 в апеляції просить вирок суду скасувати, вказуючи, що слідчий та прокурор, скористалися його необізнаністю, неправильно розцінили характер, вчинених ним дій. Суд, під час розгляду справи не розібрався з фактичними обставинами, не забезпечив його захисником, не надав останнього слова, і призначив занадто суворе покарання.
Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_1, який підтримав свою апеляцію, засудженого ОСОБА_2, який виступив на підтримку апеляції ОСОБА_1, прокурора, який вважав подану апеляцію засудженим необґрунтованою, вивчивши матеріали кримінальної справи та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.
Як вбачається з матеріалів справи, 26 січня 2009 року у будинку ОСОБА_4, ОСОБА_1 запропонував ОСОБА_2 піти в район педагогічного училища, де живе один дід у якого є гроші. Останній погодився і разом з ОСОБА_1 близько 19 години прибули до будинку АДРЕСА_3, де проживав ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4.
За попередньою домовленістю з ОСОБА_1, засуджений ОСОБА_2 під виглядом найму житла проник у будинок потерпілого ОСОБА_3, якого шляхом обману змусив вийти із будинку у веранду, де чекав ОСОБА_1. Останній металевим предметом двічі ударив по голові ОСОБА_3 Після того як потерпілий упав, його побив ногами ОСОБА_2, потім ударів по голові та тулубу завдавав ОСОБА_1.
Біля побитого потерпілого, який лежав на підлозі залишався ОСОБА_2, а ОСОБА_1 проник у будинок шукати гроші.
Не знайшовши грошей, ОСОБА_1 зі ОСОБА_2 викрали із будинку потерпілого шмат сала, дві пляшки олії, банку кави, пачку чаю, рушник з малюнком , всього майна на суму 81 гр. 15 коп.
Внаслідок побиття потерпілому ОСОБА_3, 78 років, були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження у виді закритої внутрішньочерепної травми, крововиливів під тверду мозкову оболонку в правій тім'яно - скроневій області, крововиливів під м'які мозкові оболонки в правій тім'яній долі вздовж центральних звивин, забою головного мозку, набряку головного мозку, забійних ран волосяної частини голови, у зовнішнього краю правого ока, синця в області правого лобного бугра, садна обличчя, які в комплексі спричинили смерть потерпілого ІНФОРМАЦІЯ_3.
Версія ОСОБА_1, що потерпілий заборгував йому 40 гр. за роботу по господарству, а тому коли він прийшов за оплатою, той добровільно віддав продукти харчування, після чого напав на нього з металевим предметом, і він змушений був захищатися від нападу, є невірогідною і не заслуговує на увагу.
Потерпілий ОСОБА_3 регулярно одержував пенсію в значному розмірі, як пояснювали його родичі, тоді як засуджений ОСОБА_1 не працював і проживав у чужому будинку.
Допитані в якості свідків подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_5, у будинку яких проживав ОСОБА_1, пояснювали, що 26 січня 2009 року ОСОБА_1 за домовленістю із ОСОБА_2 ходили до чоловіка на ім'я ОСОБА_3, якого побили і забрали речі: шмат сала, олію, рушник, банку кави, чай .
Будучи допитаним в якості підозрюваного ОСОБА_1 пояснював, що після вживання самогону у будинку ОСОБА_4 усім присутнім хотілося випити, проте грошей не було, а тому він запропонував ОСОБА_2 сходити до діда ОСОБА_3 позичити грошей. Він знав, що ОСОБА_3 не подобався, а тому попросив ОСОБА_2 піти першим та сказати що хоче найняти квартиру. Потерпілий ОСОБА_3 запросив ОСОБА_2 до хати, а коли через деякий час обоє вийшли у веранду, він схопив металевий предмет, який знайшов у приміщенні і ударив ним ОСОБА_3 по голові. В свою чергу ОСОБА_2 завдав удару кулаком в обличчя потерпілого. Після нього він декілька разів ударив в обличчя потерпілого, який упав на підлогу. Він пішов у будинок шукати гроші, а ОСОБА_2 продовжував бити лежачого потерпілого.
Чи били потерпілого ОСОБА_3, коли виходили з будинку, ОСОБА_1 не пам'ятав, так як перебував в нетверезому стані, але у будинку ОСОБА_4 на своїй правій руці бачив кров, в той час як ран на його тілі не було ( а. с. 273).
Під час відтворення обстановки і обставин події злочину ОСОБА_1 в присутності двох понятих показав, де знаходиться будинок потерпілого ОСОБА_3, детально розповів як проникали у будинок та побили потерпілого, вказав де знаходилися речі, які викрав. Про наявність боргового зобов'язання та напад на нього потерпілого ОСОБА_1 не згадував ( протокол слідчої дії від 12. 02. 2009 а. с. 286 - 292).
Засуджений ОСОБА_2 під час допиту його в якості підозрюваного, вказував, що піти забрати гроші у потерпілого ОСОБА_3 йому запропонував ОСОБА_1, який раніше проживав у будинку діда, викрадав у того гроші і той нічого не помічав. За домовленістю з ОСОБА_1 він постукав у двері і сказав діду, що хоче найняти квартиру. ОСОБА_3 запросив його у будинок, показав кімнату але попередив, що в таких умовах як у нього, жити він не зможе. Тоді ОСОБА_2 попросив ОСОБА_3 показати туалет і вони вийшли у веранду. В приміщенні веранди, двері якої не замикалися, до потерпілого наблизився ОСОБА_1 та металевим предметом 1-2 рази завдав ударів в голову. Від цих ударів потерпілий упав і ОСОБА_2 лежачого потерпілого двічі ударив ногою по голові. Після нього потерпілого продовжував бити ОСОБА_1, який потім підняв діда за одяг і своєю головою ударив того по голові. Першим у будинок проник ОСОБА_1, ОСОБА_2 слідкував за потерпілим, щоб не підвівся. Коли ОСОБА_2 зайшов у будинок ОСОБА_1 обшукав шафи та повідомив, що грошей не знайшов, а тому до сумки склав продукти харчування та рушник.
На виході із будинку ОСОБА_3 підвівся і став на дверях, тоді ОСОБА_1 відірвав руки потерпілого від дверей, дозволив ОСОБА_2 вийти, а потерпілому завдав удару кулаком в обличчя від якого той упав ( а. с. 206-207).
Свої показання ОСОБА_2 підтвердив та показав на місці вчинення злочину, що у разі надання пояснень під тиском, було б неможливим.
Син загиблого ОСОБА_6 був присутнім при проведенні відтворення обстановки та обставин події злочину як із ОСОБА_2, так із ОСОБА_1. По показаннях ОСОБА_3 обидва засуджених давали добровільно пояснення без будь - якого тиску та примусу.
Потерпілий ОСОБА_3 за життя був віруючою людиною, прожив 78 років, позичав своїм знайомими гроші, навіть тим, хто боргу не повертав, а тому твердження ОСОБА_1 про напад на нього потерпілого, після того як добровільно передав йому продукти харчування, є неправдивим.
Засудженого ОСОБА_1 захищав адвокат ОСОБА_7, який приймав участь як під час досудового слідства так і в судовому засіданні. В судовому засіданні 21 травня 2009 року ОСОБА_1 було надане останнє слово, про що є запис в протоколі судового засідання ( а. с. 348 ). Право на захист засудженого ОСОБА_1 порушене не було.
Посилання засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про здійснення тиску на них працівниками міліції під час проведення досудового слідства, були перевірені Прилуцькою міжрайонною прокуратурою і не знайшли свого підтвердження, про що свідчить постанова прийнята 22. 04. 2009 року.
Отже, усі заперечення засудженого ОСОБА_1 проти звинувачення детально перевірені судом першої інстанції і спростовані наведеними у вироку доказами.
Обираючи покарання засудженому ОСОБА_1, суд врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особу винного, який негативно характеризується, вчинив злочини в стані алкогольного сп'яніння, щодо особи похилого віку, провину не визнав, не розкаявся, і призначив покарання необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 26 травня 2009 року щодо ОСОБА_1 без змін.
Запропонувати суду в порядку ст. ст. 409-411 КПК України вирішити питання про розподіл судових витрат і порядок стягнення затрат на лікування потерпілого.
БАГЛАЙ І. П. АНТИПЕЦЬ В. М. СЕРДЮК О. Г.