Справа № 22ц-1289/2009
Головуючий у 1-й інстанції ЗАРІЧНА Л.А.
Категорія - цивільна
Доповідач ІШУТКО В.М.
28 липня 2009 року
м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого-судді
КВАЧА М.О.,
суддів:
ІШУТКО В.М., СМАГЛЮК Р.І.
при секретарі
СЕТЧЕНКО Н.М.,
за участю:
ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Прилуцького міськрайонного суду від 30 квітня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Закритого акціонерного товариства „Альфа-Банк”, Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрікор” про визнання частково недійсним договору про відкриття кредитної лінії та недійсним договору іпотеки,
Оскаржуваним рішенням Прилуцького міськрайонного суду від 30 квітня 2009 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_4 до Закритого акціонерного товариства „Альфа-Банк”, Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрікор” про визнання частково недійсним договору про відкриття кредитної лінії та недійсним договору іпотеки.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду прийняте з грубим порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, неналежним чином з”ясовані обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими. Зокрема, апелянт посилається на те, що судом не прийнятий до уваги та не застосований Закон України „Про іпотеку”. Судом не враховано ту обставину, що передача прав на земельну ділянку, на якій розташований об”єкт незавершеного будівництва, ЗАТ „Альфа-Банк” здійснена не була. Окрім того, судом залишено без уваги допущені при укладенні договору іпотеки порушення в частині не зазначення в договорі іпотеки його істотних умов. Також, апелянт зазначає, що положеннями пункту 2.1 договору про відкриття кредитної лінії істотно порушуються його права тим, що фактично його свідомо позбавлено реальної можливості виконання забезпечення щодо звернення стягнення по договору іпотеки, що в свою чергу, збільшувало фактичний обсяг забезпечення ОСОБА_4
Заслухавши суддю-доповідача, доводи та заперечення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без зміни, виходячи з наступного.
Відповідно до положень статті 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін , якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що 31.03.2008 року між ЗАТ „Альфа-Банк” та ТОВ „Агрікор” був укладений договір про відкриття кредитної лінії №73-МВ/08, відповідно до якого була відкрита мультивалютна невідновлювальна кредитна лінія, де на підставі додаткових угод до цього договору банк надавав позичальнику кредит окремими частинами (траншами) у порядку і на умовах, визначених цим договором.
На виконання зобов”язань позичальника за даним договором 31.03.2008 року був укладений договір поруки №234/08 між ОСОБА_4 та ЗАТ „Альфа-Банк”, згідно якого ОСОБА_4 взяв на себе солідарну відповідальність перед банком за порушення обов”язків, перелічених у договорі.
Предметом іпотеки є не об”єкт незавершеного будівництва, а майнові права на нерухоме майно, будівництво якого незавершене. Іпотекодавець - ТОВ „Агрікор” є забудовником і здійснює будівництво об”єкту для власних потреб. Земельна ділянка, на якій здійснюється будівництво зерносховища передана у користування ТОВ „Агрікор” на підставі договору оренди землі, укладеного 17 квітня 2007 року між орендодавцем - Прилуцькою державною адміністрацією та орендарем - ТОВ „Агрікор” для будівництва та обслуговування господарських будівель і споруд. Іпотечний договір зареєстрований у встановленому порядку, має обтяження прав власника, не суперечить ЦК України, та іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з положень Закону України „Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати”. Відповідно до положень ст. 5 зазначеного закону, іпотека виникає щодо нерухомого майна, об”єктів незавершеного будівництва та майнових прав на нерухомість, будівництво якої не завершено.
Зазначений Закон встановлює відносини у системі іпотечного кредитування, що виникають з приводу набуття права вимоги на основне зобов”язання за будь - яким правочином, виконання якого забезпечене іпотекою.
В п.1.5. оспорюваного договору про відкриття кредитної лінії зазначено, що кредит надавався для проведення комплексу заходів по будівництву елеватора, а тому доводи апелянта про те, що підстави виникнення іпотеки передбачені виключно Законом України „Про іпотеку” не відповідають положенням чинного законодавства, та діючому Закону України „Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати”, відповідно до якого іпотека виникає відповідно до зазначеного закону та Закону України „Про іпотеку” щодо нерухомого майна, об”єктів незавершеного будівництва та майнових прав на нерухомість, будівництво якої не завершено.
Суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку, що укладений договір іпотеки а також частково оспорюваний договір про відкриття кредитної лінії відповідає вимогам ЦК України та вимогам, встановленим у інших законодавчих актах.
Крім того, суд обґрунтовано зазначив, що ні в позовній заяві, ні в поясненнях представника позивача не наведено порушення прав та законних інтересів позивача, а навпаки, позивач просить визнати недійсними правочини стороною яких він не являється, які не породжують для нього жодних правових наслідків, а тому апеляційний суд не знаходить підстав для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Прилуцького міськрайонного суду від 30 квітня 2009 року залишити без зміни.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір в розмірі 836 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий Судді: