Справа № 22ц-1447/2009 Головуючий у 1-й інстанції ЄРЕМЕНКО С.В.
Категорія - цивільна Доповідач - ІШУТКО В.М.
31 липня 2009 року
м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого-судді:
КВАЧА М.О.,
суддів:
ІШУТКО В.М., СМАГЛЮК Р.І.,
при секретарі:
СЕТЧЕНКО Н.М.,
за участю:
ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бобровицького районного суду від 26 травня 2009 року у справі за позовом ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” до ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржуване рішення скасувати.
Рішенням Бобровицького районного суду від 26 травня 2009 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором № 014/5021/48093 5755 грн. 04 коп. та витрати 57 грн. 55 коп., ІТЗ 30 грн., а всього 5842 грн. 59 коп. солідарно.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду прийнято без повного з”ясування обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права. Апелянт зазначає, що справа розглянута у відсутності всіх відповідачів, що не дало змогу з”ясувати всі обставини, що мають значення для справи. Апелянт зазначає, що оскільки договір поруки укладено з порушенням вимог чинного законодавства, то і відповідальність за ним відповідно не може наступати.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без зміни, виходячи з наступного.
Судом по справі встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 11.08.2006 року між ВАТ „Райфайзен Банк Аваль” та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір № 014/5021/48093, відповідно до якого останній було надано кредит в розмірі 6000 грн. на 36 місяців з кінцевим строком повернення 10.08.2009 року зі сплатою 19% річних.
В забезпечення виконання взятих зобов”язань, що випливають з кредитного договору, 11.08.2006 року був укладений договір поруки № 014/5021/48093/1 та № 014/5021/48093/2 між ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” та ОСОБА_2 і ОСОБА_1, відповідно до якого поручителі добровільно взяли на себе зобов”язання в повному обсязі відповідати по зобов”язанням ОСОБА_4 перед банком.
В установлені графіком терміни позичальником не було повернуто належні кошти, у зв”язку з чим сума боргу становила 5775 грн. 04 коп., з них 3957 грн. 18 коп. заборгованість по кредиту, 945 грн. 75 коп. - несплачені відсотки за користування кредитом, 852 грн. 11 коп. - пеня по кредиту, яку і слід стягнути з відповідачів. З даним висновком апеляційний суд погоджується в повному обсязі.
Відповідно до ст.ст.1048 - 1052, 1054 ЦК України, позичальник зобов”язаний повернути позикодавцю позику та сплатити відсотки за користування коштами у строк та у порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.1, 2 ст.553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Таким чином, судом обґрунтовано і на підставі вимог закону було ухвалено рішення про стягнення з боржника та поручителів в солідарному порядку суми боргу.
Доводи апелянта про те, що справа була розглянута судом у її відсутність, не дають підстав для скасування рішення суду, оскільки відповідачка була повідомлена про слухання справи на 26.05.2009 року (а.с.59), поважних причин відсутності не навела і не надала доказів, які б спростували висновки суду першої інстанції.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без зміни, оскільки воно ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити .
Рішення Бобровицького районного суду від 26 травня 2009 року - залишити без зміни .
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий Судді: