"17" лютого 2009 р.
Справа № 5/106.
ЗЗа позовом прокурора Шевченківського району м. Чернівці в інтересах держави в особі Державного підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_1», м. Чернівці
до приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1
про стягнення заборгованості в сумі 510 грн.
Суддя Дутка В.В.
Представники:
Від позивача -ОСОБА_2, довіреність від 17.02.2009 р.
Від відповідача -не з'явився
Прокурор обласної прокуратури ОСОБА_3
В судовому засіданні приймала участь ОСОБА_4, бухгалтер приватного підприємця ОСОБА_1
СУТЬ СПОРУ: прокурор Шевченківського району м. Чернівці в інтересах держави в особі Державного підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_1»звернувся з позовом до приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 510 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач, всупереч укладеного між сторонами договору на постійне та обов'язкове обслуговування НОМЕР_1 від 16.05.2007 р., не виконав свої договірні зобов'язання по оплаті наданих послуг, що призвело до виникнення заборгованості на суму 510 грн.
Ухвалою господарського суду від 25.12.2008 р. порушено провадження у справі з призначенням її до розгляду на 20.01.2009 р.
Ухвалою від 20.01.2009 року, у зв'язку з неявкою відповідача, розгляд справи відкладено на 17.02.2009 року.
В судовому засіданні 17.02.2009 року прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі, наполягають на задоволенні позовних вимог з підстав зазначених у позовній заяві.
Приватний підприємець в судове засідання не з'явився, проте направив свого бухгалтера для участі у справі, при цьому не надав їй довіреність як того вимагає ст. 28 Господарського процесуального кодексу України, вимоги ухвали господарського суду від 20.01.2009 року не виконав.
Нез'явлення представника відповідача в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору по суті, справу може бути розглянуто без його участі за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши пояснення прокурора, представника позивача, розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, суд встановив таке.
16.05.2007 року між сторонами укладено договір на постійне та обов'язкове обслуговування за № 39/39, відповідно до якого Державне підприємство «ІНФОРМАЦІЯ_1»зобов'язався забезпечувати функціонування структурних підрозділів у режимі постійної готовності до виконання необхідного комплексу аварійно-рятувальних робіт в умовах надзвичайних ситуацій або загрози їх виникненню, створювати та підтримувати у належному стані відповідні матеріально-технічні резерви для проведення аварійно-рятувальних робіт.
Згідно п.4.1. вказаного Договору, вартість обслуговування складає сімсот двадцять гривень на рік (шістдесят гривень на місяць). Вказані кошти відповідач зобов'язався сплачувати в розмірі 1/12 річної суми до 20 числа кожного місяця.
Проте, відповідач оплату не здійснив.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема актів виконання умов договору за період з травня 2007 року по січень 2008 року позивачем виконано робити на загальну суму 510 грн. Дані акти надіслані відповідачу, що підтверджується листами НОМЕР_2 від 22.10.2007 року, НОМЕР_3 від 24.12.2007 року та списком НОМЕР_4 згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів. Проте акти виконання умов договору за зазначений період відповідачем позивачу не повернуті.
Пунктом. 6.5 Договору передбачено, відповідач протягом п'яти робочих днів повинен розглянути, підписати та повернути позивачу один примірник акту виконання умов договору, а вразі непогодження з даними, що наведені у акті, подати до Аварійно-рятувальній службі свої обґрунтовані заперечення у письмовій формі. Неповернення у зазначений терміни актів виконаних умов договору або неподання обґрунтованих заперечень вважається фактом, що свідчить про прийняття такого акту та погодження з даними, що наведені.
У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, оскільки в судовому засіданні доведено невиконання відповідачем договірного зобов'язання по оплаті наданих послуг, позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.
Судові витрати покласти на відповідача з вини якого спір безпідставно доведено до вирішення в судовому порядку.
На підставі викладеного, керуючись ст. 49, 75, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, код НОМЕР_5
- на користь Державного підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_1», АДРЕСА_2, код НОМЕР_6 основний борг в сумі 510 грн.;
- в дохід Державного бюджету України 102 державного мита та 118 грн. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу (стягувач -ДПІ у Вижницькому районі).
Суддя В.В. Дутка