154/705/15-к
1-кп/154/79/15
Копія.
іменем України
11 березня 2015 року м.Володимир-Волинський
Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:
головуючого: судді ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2
з участю прокурорів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
обвинуваченого: ОСОБА_5
захисника: ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Володимир-Волинський кримінальне провадження № 42014030220000026 про обвинувачення:
ОСОБА_5 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Ратне, Ратнівського району
Волинської області, жителя
АДРЕСА_1 , громадянина України,
українця, освіта повна середня, не одруженого,
військовослужбовця в/ч польова пошта НОМЕР_1 , солдат
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.408 КК України,-
Відповідно до наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_2 № 18 від 10.04.2014 “Про призов військовозобов'язаних на військову службу за мобілізацією” військовозобов'язаного солдата ОСОБА_5 призвано на військову службу до складу Збройних Сил України у військову частину НОМЕР_2 польова пошта НОМЕР_1 ), що дислокується у АДРЕСА_1 .
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) №77 від 10.04.2014 солдата ОСОБА_7 зараховано до списків особового складу частини, на всі види забезпечення і призначено на посаду снайпера роти снайперів військової частини НОМЕР_2 .
З 07.06.2014 ОСОБА_8 надано відпустку за сімейними обставинами з виїздом до с. Межисить Ратнівського р-ну. Волинської області, з якої останній мав повернутись 14.06.2014 до с. Ульянівка Миколаївської області.
Проте 13.06.2014 о 19 год. 40 хв. каретою швидкої допомоги рядовий ОСОБА_9 доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_3 (в/ч НОМЕР_3 ) та госпіталізований з діагнозом вегето-судинна дистонія по змішаному типу.
27.06.2014 вищевказаний військовослужбовець виписаний з Луцького гарнізонного військового госпіталю з покращенням стану здоров'я.
Відповідно до припису, виданому у госпіталі ОСОБА_9 27.06.2014 повинен був прибути до військової частини НОМЕР_2 , що знаходиться по АДРЕСА_2 .
Однак, військовослужбовець ОСОБА_9 , грубо порушуючи встановлений у Збройних Силах України порядок проходження військової служби, будучи зобов'язаним бездоганно і неухильно дотримуватися порядку проходження військової служби упродовж встановленого законом строку, виконувати службові обов'язки, завжди бути готовим до захисту держави і виконувати свій військовий обов'язок, в порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, п.п. 1, 2 ст. 1, п. 4 ст. 2 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу”, ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, відповідно до яких оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладається на Збройні Сили України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є справою всього Українського народу і обов'язком кожного громадянина України, достовірно знаючи, що він є військовослужбовцем і повинен проходити військову службу за призовом під час мобілізації, 28.06.2014 з метою ухилитися від військової служби не з'явився до військової частини НОМЕР_2 ( в/ч п.п. В3938), яка розташована по АДРЕСА_2 , з лікувального закладу.
31.10.2014 року рядовий ОСОБА_9 повісткою викликаний до військової прокуратури Луцького гарнізону та направлений до Луцького гарнізонного військового госпіталю для проходження військово-лікарської комісії на предмет встановлення ступеню придатності до проходження військової служби.
20.11.2014 року рядовий ОСОБА_9 виписаний з госпіталю та йому виданий припис про прибуття цього ж дня до військової частини НОМЕР_2 (в/ч п.п. В3938).
Проте ОСОБА_9 21.11.2014 з метою ухилитися від військової служби повторно не з'явився до військової частини НОМЕР_2 (в/ч п.п. В3938) і ухилявся по 29.01.2015 року, коли повісткою викликаний до військової прокуратури Луцького гарнізону, де з додержанням вимог ст. ст. 276-278 КПК України останньому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 408 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_5 визнав себе у пред”явленому обвинуваченні винним повністю. Суду показав, що 10.04.2014 року був мобілізований на військову службу до складу Збройних Сил України у військову частину НОМЕР_2 польова пошта НОМЕР_1 , що дислокується у АДРЕСА_1 . Під час проходження служби йому 07.06.2014 було надано відпустку за сімейними обставинами з виїздом до с. Межисить Ратнівського району Волинської області, з якої він мав повернутись 14.06.2014 до с. Ульянівка Миколаївської області, однак був госпіталізований до Луцького гарнізонного військового госпіталю, після виписки з якого мав прибути до військової частини НОМЕР_2 , що знаходиться по АДРЕСА_2 , однак з метою ухилитися від військової служби не з'явився до військової частини. 31.10.2014 року його повісткою викликано до військової прокуратури Луцького гарнізону та направлено до Луцького гарнізонного військового госпіталю для проходження військово-лікарської комісії на предмет встановлення ступеню придатності до проходження військової служби, однак 20.11.2014 року він був виписаний з госпіталю та йому виданий припис про прибуття цього ж дня до військової частини НОМЕР_2 (в/ч п.п. В3938), до якої він повторно не з”явився з метою ухилитися від військової служби. Щиро кається у вчиненому. Просить не позбавляти волі.
На підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає та роз”яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.
Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що дії ОСОБА_5 слід кваліфікувати за ч.1 ст.408 КК України як дезертирство, тобто нез'явлення на службу з метою ухилитися від військової служби з лікувального закладу.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Злочин, вчинений обвинуваченим, відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.
Обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття у вчиненому та активне сприяння розкриттю даного злочину.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Обвинувачений характеризуються виключно позитивно, злочин вчинив вперше, а тому з урахуванням цих обставин суд призначає йому мінімальне покарання в межах санкції закону, за яким він притягується до відповідальності, із застосуванням ст.ст.75,76 КК України, яке на думку суду буде необхідним та достатнім для його виправлення та недопущення вчинення нових злочинів, оскільки його виправлення можливе без ізоляції від суспільства.
Процесуальні витрати відсутні, цивільний позов не заявлявся.
Речові докази - відсутні.
За відсутністю клопотання прокурорів про обрання запобіжного заходу, запобіжний захід до вступу вироку в законну силу не обирати.
Керуючись ст.ст. 349, 370-371, 373-374 КПК України, суд-
засудив:
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.408 КК України та призначити йому покарання у виді у виді позбавлення волі на строк два роки.
На підставі ст.ст.75, 76 КК України, ОСОБА_5 звільнити від відбування призначеного покарання, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов”язки та зобов"язати його повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи та періодично з”являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу не обирати.
Цивільний позов не заявлено. Процесуальні витрати відсутні. Речових доказів не має.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги, яку може бути подано через Володимир-Волинський міський суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.
Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 2 ст.394 Кримінального процесуального кодексу України.
Головуючий: /-/ підпис.
З оригіналом згідно.
Суддя Володимир-Волинського
міського суду ОСОБА_1