154/683/15-к
1-кп/154/71/15
“11” березня 2015 року м. Володимир-Волинський
Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря- ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Володимир-Волинський кримінальне провадження № 42014030220000035 по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нововолинськ, Волинської області, зареєстрований АДРЕСА_1 , фактично проживає АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, освіта вища , одружений , на утриманні одна неповнолітня дитина , рядовий,водій -машиніст екскаватора відділення землерийних машин інженерного взводу військової частини - польова пошта НОМЕР_1 , раніше не судимого,-
за ч. 3 ст. 407 КК України, -
Згідно обвинувального акту, відповідно до наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_2 № 16 від 12.04.2014 року “Про призов військовозобов'язаних на військову службу за мобілізацією” військовозобов'язаного ОСОБА_4 призвано на військову службу до складу Збройних Сил України у військову частину НОМЕР_2 , що дислокується у АДРЕСА_3 .
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині ) № 81 від 12.04.2014 року рядового ОСОБА_4 зараховано до списків особового складу частини і призначено на посаду лаборанта інженерно-технічної роти групи інженерного забезпечення військової частини НОМЕР_2 .
Згідно наказу командира в/ч НОМЕР_2 від 02.05.2014 року № 310 військову частину НОМЕР_2 перейменовано та надано їй нове умовне найменування “ військова частина польова пошта НОМЕР_3 ” .
В подальшому, наказом командира військової частини пп НОМЕР_4 № 20 від 01.12.2014 року військовослужбовця військової частини - польова пошта НОМЕР_3 ОСОБА_4 з 01.12.2014 зараховано до списків особового складу військовї частини польова пошта НОМЕР_4 .
Будучи військовослужбовцем, в порушення вимог статуту внутрішньої служби ЗС України, ОСОБА_4 самовільно залишив військову частину -польова пошта НОМЕР_3 , яка знаходилась в АДРЕСА_3 та в період з 31.10.2014 року до 05.02.2015 року, був відсутній на службі без поважних причин протягом періоду понад один місяць, а перебував за місцем свого проживання в м. Нововолинську, Волинської обалсті .
Умисні дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 3 ст. 407 КК України, як самовільне залишення військової частини без поважних причин тривалістю понад один місяць .
19 лютого 2015 року між прокурором військової прокуратури Луцького гарнізону ОСОБА_5 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 42014030220000035 та підозрюваним ОСОБА_4 укладена угода про визнання винуватості.
Згідно вказаної угоди, ОСОБА_4 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 с. 407 КК України в повному обсязі.
Також вказаною угодою сторони погодили покарання відносно ОСОБА_4 у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки 6 (шість) місяців із звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного покарання з випробуванням, строком на 1 (один) рік.
Розглядаючи питання про затвердження угоди, про визнання винуватості суд виходив з наступного.
Згідно п.1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти зокрема рішення про затвердження угоди.
Відповідно до ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно ч.4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюваний ОСОБА_4 визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.
Судом з'ясовано, що підозрюваний ОСОБА_4 , цілком розуміє права, визначені п.1 ч.4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам КПК України та КК України.
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про можливість затвердження угоди від 19.02.2015 року про визнання винуватості, укладеної між прокурором та підозрюваним ОСОБА_4 і призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання.
Процесуальні витрати по справі - відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 468, 469, 475 КПК України суд,-
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 19 лютого 2015 року між прокурором військової прокуратури Луцького гарнізону ОСОБА_5 та підозрюваним ОСОБА_4 .
Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 407 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки 6 ( шість ) місяців.
На підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік, не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, а саме: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти її про зміну місця проживання, роботи.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Волинської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуюча /-/ підпис
Згідно з оригіналом
Суддя ОСОБА_1