Головуючий у 1 інстанції - Тітова Т.А.
Суддя-доповідач - Жаботинська С.В.
10 березня 2015 року справа №227/1297/14-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Жаботинської С.В., суддів Сіваченко І.В., Шишова О.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради на постанову Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 2 червня 2014 року у адміністративній справі № 227/1297/14-а за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивачка звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила визнати неправомірними дії відповідача та зобов'язати останнього здійснити перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2013 рік» за період з 25 вересня 2013 року по день розгляду справи у суді з урахуванням фактично здійснених за цей час виплат.
Постановою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 2 червня 2014 року позов задоволено, а саме, визнано протиправними дії відповідача та зобов'язано останнього провести перерахунок та виплату на користь позивача допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 25 вересня 2013 року по дату постановлення судового рішення у розмірі відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», встановленого законом про бюджет прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років з врахуванням фактично виплачених сум.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції як прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права та відмовити позивачці у задоволенні позовних вимог.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Позивач є не застрахованою особою, матір'ю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв'язку з чим отримує грошову допомогу, виплату якої здійснює відповідач в розмірі 130 гривень щомісячно.
Позивач з таким розміром допомоги не погоджується і вважає, що остання повинна виплачуватись в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Відповідачем допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку позивачці була нарахована та виплачена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми" та внесених Законом України від 28.12.2007 № 107-VІ "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" змін до ст. ст. 13, 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".
Так, до 1 січня 2008 року - дати набрання чинності Законом України від 28.12.2007 № 107-VІ "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон № 107-VІ) - правовідносини щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку регулювалися Законом України від 21.11.1992 № 2811-ХІІ "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (далі - Закон № 2811-ХІІ), дія якого поширювалася на осіб, не застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 13) та Законом України від 18.01.2001 № 2240-ІІІ (далі - Закон № 2240-III), який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб.
Розмір допомоги також визначався цими законами. Зокрема, статтею 15 Закону № 2811-ХІІ встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, а відповідно до статті 43 Закону № 2240-ІІІ допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом. Пунктами 23, 25 розділу ІІ Закону № 107-VI були внесені відповідні зміни до Закону № 2811-ХІІ та Закону № 2240-III. Зокрема, змінами до статті 13 Закону № 2811-ХІІ його дію поширено на застрахованих осіб, а із Закону № 2240-III було виключено статті 40-44.
Проте, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 (далі - рішення № 10-рп/2008) визнано неконституційними низку положень Закону № 107-VI, в тому числі й пункту 25 розділу II Закону № 107-VI щодо виключення статей 40-44 Закону № 2240-III.
Пунктом 2 розділу ІІІ Закону № 107-VI було передбачено, що розділ II цього Закону діє до 31 грудня 2008 року.
Таким чином, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення № 10-рп/2008 відновили свою дію вищезазначені положення Закону № 2240-III, а з 1 січня 2009 року - статті 13 та 15 Закону № 2811-ХІІ.
Статтею 46 Закону України від 26 грудня 2008 № 835-VI "Про Державний бюджет України на 2009 рік" та статтею 45 Закону України від 27 квітня 2010 року № 2154-VI "Про Державний бюджет України на 2010 рік" (далі - Закон № 2154-VI) передбачено, що у 2009, 2010 роках допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону № 2240-ІІІ призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми був затверджений постановою Кабінету Міністрів України 27 грудня 2001 року № 1751 саме на виконання Закону № 2811-ХІІ (пункт 1). Новий акт уряду на виконання статті 45 Закону № 2154-VI не приймався.
Розміри і порядок виплати допомоги відповідно до Закону № 2240-III на виконання статті 45 Закону № 2154-VI Кабінетом Міністрів України не визначалися.
Будь-які застереження щодо виплати допомоги по догляду за дитиною відповідно до розмірів, визначених Кабінетом Міністрів України, у Законі України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» відсутні.
Таким чином, колегія суддів вважає, що позивач, як незастрахована особа в системі соціального загальнообов'язкового державного страхування, відповідно до вимог статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.
Керуючись статтями 160, 162, 167, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради на постанову Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 2 червня 2014 року у адміністративній справі № 227/1297/14-а - залишити без задоволення.
Постанову Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 2 червня 2014 року у адміністративній справі № 227/1297/14-а - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів після набрання законної сили до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя С.В.Жаботинська
Судді О.О.Шишов
І.В.Сіваченко