копія
06 березня 2015 р. Справа № 804/2169/15
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіОлійника В. М.
при секретаріПрихно К.С.
за участю:
позивача представника позивача представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 Саєнка С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до відділу Держземагентства у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області, третя особа - Третя Дніпродзержинська нотаріальна контора про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
03 лютого 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Головного управління Держземагентства у Дніпропетровській області в особі відділу Держземагентства у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області, третя особа: Третя Дніпродзержинська нотаріальна контора, в якому, з урахуванням уточнень до позову від 20.02.2015 року, просить:
зобов'язати відділ Держземагентства у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області внести до автоматизованої системи Державного земельного кадастру відомості про земельну ділянку площею 0,1000 га. - кадастровий номер 1210400000:01:019:0049, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до Державного акту від 12.05.2003 року, серія II - ДП №073870, про що зроблено запис №1654 в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю, виданого на ім'я ОСОБА_6, ОСОБА_3 та видати ОСОБА_3 витяг із Державного земельного кадастру на вказану земельну ділянку;
визнати відмову відділу Держземагентства у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області №1/01-1049 від 11.06.2013 року у видачі витягу з Державного земельного кадастру на земельну ділянку площею 0,1000 га - кадастровий номер 1210400000:01:019:0049, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до Державного акту від 12.05.2003 року, серія II - ДП №073870 про що зроблено запис №1654 в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю виданого на ім'я ОСОБА_6, ОСОБА_3, - протиправною;
стягнути з відповідача - Головного управління Держземагентства у Дніпропетровській області в особі відділу Держземагентства у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 100 000 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що рішенням Дніпродзержинської міської ради народних депутатів від 25.03.2003 року №145- 05ХХІV за позивачем та її матір'ю, ОСОБА_6, було зареєстровано право приватної власності на землю та видано державний акт від 12.05.2003 року, серія II - ДП №073870, про що зроблено запис №1654 в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю, та присвоєно кадастровий номер земельної ділянки 1210400000:01:019:0049.
Після смерті ОСОБА_6 позивач звернулася до Третьої нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.
Однак, позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки позивачем не було надано витяг з Державного земельного кадастру на земельну ділянку.
Згодом позивач звернулася до відділу Держземагентства у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області про внесення відомостей щодо земельної ділянки, розташованої за адресою: 51918, АДРЕСА_1 до автоматизованої системи Державного земельного кадастру.
01.07.2013 року позивач отримала відповідь, якою їй було відмовлено у видачі витягу з Державного земельного кадастру на земельну ділянку, у зв'язку з тим, що дані про земельну ділянку в автоматизованій системі відсутні і внести їх неможливо. Оскільки один із співвласників земельної ділянки помер, потрібна повторна державна реєстрація земельної ділянки.
Позивач повторно звернулася з листом на ім'я начальника відділу Держземагентства від 19.11.2014 року, однак повної інформації на звернення так і не отримала.
Згідно наданої відповіді від 15.12.2014 року, відділ Держземагентства в особі її начальника та інших виконавців, вказали про необхідність відкривати тепер Поземельну книгу і запропонували знову провести державну реєстрацію земельної ділянки.
Позивач вважає відмову відповідача неправомірною, необґрунтованою та такою, що суперечить вимогам діючого законодавства, оскільки тільки в разі, якщо земельна ділянка була приватизована, але кадастровий номер не присвоєно і відомості про неї не внесені до Державного реєстру земель, то відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр» їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників.
Відповідно до абзацу 6 п.п.1.2 п.1 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом Держкомзему від 02.07.2003 р. №174, зареєстрованим в Мін'юсті 25.07.2003 р. за №641/7962, державний реєстр земель - це складова частина державного земельного кадастру, який складається з книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок та Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку і формується за допомогою автоматизованої системи державного земельного кадастру.
Відповідно до п.2 Розділу VII Закону України "Про Державний земельний кадастр", земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.
Відповідно до п. 9 Порядку ведення Поземельної книги, затвердженого постановою КМ України від 9 вересня 2009 року № 1021, Поземельна книга вважається відкритою після зазначення кадастрового номера земельної ділянки і дати її відкриття на титулі Поземельної книги, що завіряється підписом посадової особи, скріпленим печаткою територіального органу Держземагентства. Дата відкриття Поземельної книги є датою державної реєстрації земельної ділянки. Номер Поземельної книги відповідає кадастровому номеру земельної ділянки.
Згідно п.32 даного Порядку право на отримання витягу з Поземельної книги мають власник (користувач) земельної ділянки, суб'єкти права земельного сервітуту, емфітевзису і суперфіцію, їх спадкоємці, правонаступники або уповноважені ними особи.
Витяг є дійсним протягом трьох місяців з моменту його видачі, крім витягу для оформлення права на спадщину, що видається спадкоємцям за письмовим запитом нотаріуса і є дійсним протягом року з моменту його видачі.
У разі відсутності в автоматизованій системі даних про відповідну земельну ділянку формування аркушів витягу (інформаційної довідки) здійснюється після внесення до автоматизованої системи відомостей про земельну ділянку.
В обов'язковому порядку перереєструвати право на нерухомість необхідно тільки в разі, якщо виникла необхідність її відчуження. В такому випадку перереєстрацію речових прав на нерухоме майно здійснює нотаріус, який перевіряє інформацію в реєстрах і перенесе її у Державний реєстр прав.
У разі, якщо особа не має наміру вчиняти дії з нерухомим майном, державна реєстрація прав у єдиному Державному реєстрі прав проводиться за бажанням власника чи користувача.
Законодавство не передбачає обов'язкової зміни для громадян державного акта на право власності на земельну ділянку старого зразка на державний акт нового зразка.
Таким чином, позивач стверджує, що як спадкоємець всіх прав і обов'язків померлої матері, ОСОБА_6, має право на звернення до відділу Держземагентства у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області із заявою щодо отримання витягу з Державного земельного кадастру на земельну ділянку для оформлення своїх спадкових прав нотаріусом.
Крім того, в обґрунтування позивач зазначила, що згідно зі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у принижені честі, гідності, а також ділової репутації фізичної особи.
Позивач стверджує, що дії відповідача спричинили їй моральну шкоду, оскільки на даний момент вона знаходиться під впливом психологічного та морального тиску, що призводить до вимушених змін у її життєвих стосунках.
Позивач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, адміністративний позов просили задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог позивача, просив відмовити у їх задоволенні та пояснив, що згідно п.17 постанови КМУ від 18.08.2010 р. № 749 територіальний орган Держземагентства розглядає протягом трьох робочих днів подані згідно з пунктом 16 цього Тимчасового порядку документи та у разі відсутності в архіві територіального органу документації із землеустрою, зокрема документів, зазначених у підпунктах 4 і 5 пункту 9 цього Тимчасового порядку, інформує власника (користувача) такої ділянки або уповноважену ним особу про необхідність розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Визначення та присвоєння кадастрового номера земельній ділянці у такому разі здійснюються відповідно до абзацу десятого пункту 11, пунктів 12 - 14-3, абзацу другого пункту 14-4 цього Тимчасового порядку на підставі заяви про державну реєстрацію земельної ділянки, до якої додаються документи, зазначені в абзацах третьому - шостому пункту 11 цього Тимчасового порядку, документ, що посвідчує право на земельну ділянку.
Згідно п.115-1 постанови КМУ від 17.10.2012 р. № 1051 кадастрові номери земельних ділянок, визначені відповідно до Тимчасового порядку присвоєння кадастрового номера земельній ділянці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2010 р. № 749, але не присвоєні, вважаються присвоєними, а земельні ділянки - зареєстрованими у Державному земельному кадастрі з моменту письмового звернення замовника документації із землеустрою, на підставі якої було визначено кадастровий номер земельної ділянки, без подання електронного документа та справляння плати за державну реєстрацію земельної ділянки, якщо така документація затверджена в установленому законом порядку до 1 січня 2013 року.
Кадастровий номер, вказаний на титульному аркуші Державного акту на право приватної власності на землю ІІ- ДП № 073870 не має жодних наведених вище ознак.
Для отримання витягу з Державного земельного кадастру позивачу необхідно виготовити та подати на реєстрацію земельної ділянки Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Представник третьої особи звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи за його відсутності.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.
Судом встановлено, що Рішенням Дніпродзержинської міської ради народних депутатів від 25.03.2003 року №145- 05ХХІV за позивачем та її матір'ю - ОСОБА_6 було зареєстровано право приватної власності на землю та видано державний акт від 12.05.2003 року, серія II - ДП №073870, про що зроблено запис №1654 в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю, та присвоєно кадастровий номер земельної ділянки 1210400000:01:019:0049.
Земельна ділянка розташована за адресою: АДРЕСА_1, складає загалом 0,1 га.
Після смерті ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 позивачці залишилось спадкове майно у вигляді частини земельної ділянки.
У відповідний строк позивачка звернулася із заявою про прийняття спадщини до Третьої Дніпродзержинської державної нотаріальної контори.
Однак, третьою особою було відмовлено позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину з тим мотивуванням, що останньою не було надано витяг з Державного земельного кадастру на земельну ділянку.
Згодом позивачка звернулася до відповідача із заявою про внесення даних стосовно земельної ділянки кадастровий номер 1210400000:01:019:0049 до Державного Земельного кадастру.
У відповіді на звернення позивача від 11.06.2013 року «Про розгляд звернення» відповідач зазначив, що Державний акт на право приватної власності на землю зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 1654 від 12 травня 2003р., серія ІІ-ДП № 073870, кадастровий номер земельної ділянки: 1210400000:01:019:0049.
Відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр», розділу VII Прикінцевих та перехідних положень, земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.
У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності).
Внесення інших змін до відомостей про ці земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок.
Згідно бази даних Державного земельного кадастру відомості про зазначену вище земельну ділянку - відсутні.
Також відповідачем було зазначено, що для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстраторові, який здійснює таку реєстрацію, подаються:
- заява про державну реєстрацію земельної ділянки за встановленою формою;
- оригінал погодженої відповідно до законодавства документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (разом з позитивним висновком державної експертизи землевпорядної документації, у разі коли така документація підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації);
- електронний документ.
Таким чином, відповідач запропонував позивачці надати вищезазначені документи для задоволення її заяви.
Також 19.11.2014 року позивач звернулася до відповідача із заявою про надання відомостей з Державного земельного кадастру.
У відповіді від 20.10.2014 року відповідач зазначив, що відповідно до пункту 166 Порядку ведення Державного земельного кадастру, для отримання витягу з Державного земельного кадастру, довідки, що містить узагальнену інформацію про землі (території), викопіювання з кадастрової карти (плану) та іншої картографічної документації Державного земельного кадастру, засвідченої копії документа Державного земельного кадастру та витягу з нього заявник або уповноважена ним особа за дорученням власника земельної ділянки, або нотаріус відповідно до пункту 17 частини першої статті 34 Закону України "Про нотаріат" під час вчинення правочину щодо земельної ділянки подає Державному кадастровому реєстраторові:
- заяву за формою згідно з додатком 42 даного Порядку;
- документ, що підтверджує оплату послуг з надання витягу з Державного земельного кадастру, або засвідченої копії документа Державного земельного кадастру та витягу з нього (крім випадків. визначених пунктом 165 даного Порядку);
- документ, який підтверджує повноваження діяти від імені заявника (у разі подання заяви уповноваженою заявником особою).
Також у відповіді на звернення позивача від 15.12.2014 року відповідачем було зазначено, що відомості Державного земельного кадастру надаються державними кадастровими реєстраторами у формі: витягу з Державного земельного кадастру про об'єкт Державного земельного кадастру; довідки, що містить узагальнену інформацію про землі (території), за формою; викопіювання з кадастрової карти (плану) та іншої картографічної документації Державного земельного кадастру.
Згідно бази даних Національної кадастрової системи кадастровий номер: 1210400000:01:019:0049 - відсутній.
Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.
У зв'язку з цим надати витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку не вбачається можливим.
Допитаний в якості свідка у судовому засіданні ОСОБА_7 - чоловік ОСОБА_3 пояснив, що кадастровий номер земельної ділянки є індивідуальним. Відомості про земельну ділянку мають бути внесені до Державного земельного кадастру відповідачем, який і має зберігати технічну документацію щодо земельної ділянки.
Приймаючи рішення по справі, суд виходить з наступного.
Згідно п. 4 Перехідних положень Закону України "Про Державний земельний кадастр" № 3613-VI, 07.07.2011 р., у разі якщо земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні зареєстровані до набрання чинності цим Законом у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення.
Відомості про інші об'єкти Державного земельного кадастру, що містяться в документації із землеустрою та оцінки земель, затвердженої та переданої до Державного фонду документації із землеустрою до 1 січня 2013 року, підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру на безоплатній основі центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, та його територіальними органами відповідно до їх повноважень.
Процедура визначення та присвоєння кадастрового номеру була регламентована Тимчасовим порядком присвоєння кадастрового номеру, затвердженого постановою КМУ від 18.08.2010 р. № 749, яка втратила чинність на підставі постанови КМУ від 17.10.2012 р. № 1051.
Відповідно до ч. 1 п. 17 постанови КМУ від 18.08.2010 р. № 749, територіальний орган Держземагентства розглядає протягом трьох робочих днів подані згідно з пунктом 16 цього Тимчасового порядку документи у разі наявності в архіві територіального органу документації із землеустрою, зокрема документів, зазначених у підпунктах 4 і 5 пункту 9 цього Тимчасового порядку, та відповідності меж земельної ділянки даним чергового кадастрового плану:
визначає кадастровий номер земельної ділянки з дотриманням вимог пунктів 8 і 9 цього Тимчасового порядку;
робить на титульному аркуші документації із землеустрою, плані меж або кадастровому плані земельної ділянки, відомостях про обробку теодолітного ходу та визначення координат поворотних точок меж земельної ділянки позначку, в якій зазначаються кадастровий номер, дата його визначення, прізвище та ініціали посадової особи, що зробила цю позначку, і ставиться її підпис. Виправлення у такій позначці не допускаються. Визначений та зазначений на даних документах кадастровий номер земельної ділянки не вважається присвоєним;
створює електронне (цифрове) зображення поданих документів і документації із землеустрою та передає їх адміністратору автоматизованої системи через засоби електрозв'язку.
Згідно ч. 2 п. 17 Постанови №749 у разі відсутності в архіві територіального органу документації із землеустрою, зокрема документів, зазначених у підпунктах 4 і 5 пункту 9 цього Тимчасового порядку, інформує власника (користувача) такої ділянки або уповноважену ним особу про необхідність розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Визначення та присвоєння кадастрового номера земельній ділянці у такому разі здійснюються відповідно до абзацу десятого пункту 11, пунктів 12 - 14-3, абзацу другого пункту 14-4 цього Тимчасового порядку на підставі заяви про державну реєстрацію земельної ділянки, до якої додаються документи, зазначені в абзацах третьому - шостому пункту 11 цього Тимчасового порядку, документ, що посвідчує право на земельну ділянку.
Згідно п. 9 Постанови №749 структурні елементи кадастрового номера земельної ділянки визначаються на підставі:
1) індексної кадастрової карти;
2) чергового кадастрового плану;
3) даних, що містяться у автоматизованій системі;
4) відомостей про координати поворотних точок меж земельної ділянки;
5) документації із землеустрою, що містить графічне зображення земельної ділянки.
Згідно п.115 постанови КМУ від 17.10.2012 р. № 1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру» (далі Порядок) державна реєстрація земельних ділянок, переданих у власність (користування) без проведення їх державної реєстрації (в тому числі у разі, коли відомості про земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, не внесені до державного реєстру земель), здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельних ділянок державної чи комунальної власності) в порядку, визначеному для державної реєстрації земельної ділянки.
Відповідно до п.115-1 вищевказаного Порядку кадастрові номери земельних ділянок, визначені відповідно до Тимчасового порядку присвоєння кадастрового номера земельній ділянці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2010 р. № 749, але не присвоєні, вважаються присвоєними, а земельні ділянки - зареєстрованими у Державному земельному кадастрі з моменту письмового звернення замовника документації із землеустрою, на підставі якої було визначено кадастровий номер земельної ділянки, без подання електронного документа та справляння плати за державну реєстрацію земельної ділянки, якщо така документація затверджена в установленому законом порядку до 1 січня 2013 року.
Кадастровий номер, вказаний на титульному аркуші Державного акту на право приватної власності на землю ІІ - ДП № 073870 не має жодних наведених вище ознак. Відсутні належні відмітки про визначення кадастрового номера і на документах, зібраних в «Технічний звіт по передачі земельної ділянки в приватну власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд громадянам ОСОБА_3, ОСОБА_6, які мешкають за адресою: АДРЕСА_1».
Будь-яка інформація про земельну ділянку з кадастровим номером 1210400000:01:019:0049 у Державному земельному кадастрі відсутня.
Суд враховує, що у 2003 р. відбулася реєстрація Державного акту на право приватної власності на землю, тобто реєстрація права власності, а не реєстрація земельної ділянки, як об'єкта нерухомості, з внесенням до чинного на той час Державного реєстру земель інформації про технічні параметри земельної ділянки. Після створення Державного земельного кадастру в нього була перенесена вся наявна інформація з Державного реєстру земель.
Для отримання витягу з Державного земельного кадастру позивачці необхідно виготовити та подати на реєстрацію земельної ділянки Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку, що протягом судового розгляду справи відповідач довів правомірність своїх дій та рішень.
У зв'язку з цим суд не вбачає законних підстав для задоволення адміністративного позову.
Керуючись ст. ст. 158-163 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. 186 КАС України, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд.
Повний текст постанови складено 11 березня 2015 року.
Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили 11 березня 2015 року. Суддя З оригіналом згідно. Суддя В.М. Олійник В.М. Олійник В.М. Олійник