Головуючий у 1 інстанції - Степанова С.В.
Суддя-доповідач - Ястребова Л.В.
10 березня 2015 року справа №263/13543/14-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Ястребової Л. В., суддів Ляшенка Д. В., Чумака С. Ю., секретар судового засідання Манаєв М. В., за участі представника прокуратури Донецької області Сєрової Н. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Прокурора м. Маріуполя на ухвалу Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 02 лютого 2015 р. у справі № 263/13543/14-а за позовом Прокурора м. Маріуполя до Маріупольської міської ради, треті особи: фізична особа-підприємець ОСОБА_3, Товариство з обмеженою відповідальність "Іюль-Норд" про визнання протиправним та скасування рішення Маріупольської міської ради № 6/42-4871 від 30.10.2014 року,-
Прокурор м. Маріуполя 19.12.2014 року звернувся до суду з позовом до Маріупольської міської ради Донецької області та просив рішення Маріупольської міської ради 30.10.2014 року № 6/42-4871 "Про припинення строків оренди земельних ділянок фізичній особі - підприємцю ОСОБА_4 та надання земельних ділянок по АДРЕСА_1 фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3" визнати таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства та скасувати його.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 02 лютого 2015 року провадження в адміністративній справі закрито відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України та роз'яснено прокурору, що розгляд справи за даним позовом віднесено до юрисдикції господарського суду.
Прокурор м. Маріуполя не погодився з вказаним рішенням суду першої інстанції і подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу суду першої інстанції скасувати і направити справу для подальшого розгляду до Жовтневого районного суду м. Маріуполя.
В апеляційній скарзі апелянт вказує, що суд не обґрунтував висновку щодо необхідності звернення з даним позовом в порядку господарського судочинства та не послався на відповідні норми ГПК України. На підтвердження вимог апеляційної скарги апелянт посилається на окремі положення рішення Конституційного суду України від 01.04.2010 року № 10 - рп/2010 та Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року № 8.
05.08.2015 до суду надійшло заперечення Маріупольської міської ради проти апеляційної скарги, в якому відповідач просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Під час апеляційного розгляду представник прокуратури Донецької області підтримав доводи апеляційної скарги.
Представник відповідача та треті особи у судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. З огляду на приписи ч. 4 ст. 196 КАС України їх неявка не є перешкодою для розгляду справи.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 та 2 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; 6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
Згідно п. «а», «б», «в», «г» ст. 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Статтею 80 Земельного кодексу України встановлено, що суб'єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.
За змістом статей 2 та 5 Земельного кодексу України, рада при здійсненні повноважень власника землі є рівноправним суб'єктом земельних відносин і не є суб'єктом владних повноважень по відношенню до іншого учасника спірних правовідносин - ОСОБА_3, оскільки відсутня підпорядкованість, яка має місце під час здійснення органом місцевого самоврядування владних управлінських функцій.
Також колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що при вирішенні питань предметної підсудності необхідно враховувати позицію Верховного суду України, прийняту колегіями суддів Судової палати в адміністративних справах і Судової палати в господарських справах 11 листопада 2014 року у справі № 21-493а14. Рішення Верховного Суду України, прийняті за результатами розгляду заяв про перегляд судових рішень з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішеннями Верховного Суду України.
Враховуючи зазначене, будь-які підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні, ухвала постановлена судом першої інстанції з дотриманням норм процесуального права.
Керуючись статтями 195, 197, 199, 204, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Прокурора м. Маріуполя на ухвалу Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 02 лютого 2015 р. у справі № 263/13543/14-а - залишити без задоволення.
Ухвалу Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 02 лютого 2015 р. про закриття провадження в адміністративній справі
№ 263/13543/14-а - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі.
Головуючий суддя Л.В. Ястребова
Судді Д. В. Ляшенко
С. Ю. Чумак