"04" лютого 2015 р. справа № П/811/1960/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.
суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Устинівського районного центру зайнятості в Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 липня 2014 року у справі № П/811/1960/14 за адміністративним позовом Устинівського районного центру зайнятості в Кіровоградській області до ОСОБА_1 про стягнення коштів, -
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 липня 2014 року у справі № П/811/1960/14 у задоволенні позовних вимог Устинівського районного центру зайнятості в Кіровоградській області (далі - позивач) про стягнення з ОСОБА_1 (далі - відповідачка) 3 493,87 грн. відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, позивач просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 липня 2014 року та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Відповідачкою були надані письмові заперечення на апеляційну скаргу позивача. В запереченнях відповідачка вказує, що її підприємницька діяльність припинена на підставі рішення Господарського суду Кіровоградської області від 23 січня 2008 року. Також зазначала, що органи державної влади не повідомляли її про необхідність вчинення певних дій стосовно державної реєстрації припинення підприємницької діяльності, тому вважає, що ніяких умисних дій не вчиняла та недостовірних даних до центру зайнятості не подавала.
На підставі та за приписами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Позивач звернувся до суду з позовною вимогою про стягнення з ОСОБА_1 незаконно отриманої допомоги по безробіттю в сумі 3 493,87 грн..
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив із того, що відповідачка не мала умислу на незаконне отримання допомоги по безробіттю. Так, лише 07.05.2014р. було припинено підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, хоча остання вважала, що така діяльність припинена з моменту винесення рішення Господарського суду Кіровоградської області від 23 січня 2008 року у у справі № 5/325, тобто у 2008р..
Колегія суддів не погоджується з зазначеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідачка звернулася до Устинівського районного центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні. 08.12.2010р. подала заяву про надання їй статусу безробітного, у якій вказала, що на момент подання цієї заяви не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує. (а.с.4, 5)
Наказом № НТ101208 від 08.12.2010р. відповідачці надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю. (а.с. 6)
Впродовж з 08.12.2010р. по 01.07.2011р. відповідач одержала допомогу по безробіттю у сумі 3493,87 грн.. (а.с. 8)
20.12.1996 р. ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець. (а.с.35-36)
Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності проведена 07.05.2014р. на підставі судового рішення. (а.с. 35-36).
Частиною першою статті 18 Закону України від 1 березня 1991 року № 803-XII "Про зайнятість населення" (в редакції чинній на час призначення відповідачу допомоги) встановлено, що для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Державна служба зайнятості складається з: Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.
Видами соціальних послуг за цим Законом є:
- професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, у тому числі в навчальних закладах державної служби зайнятості, на підприємствах, в установах, організаціях.
- пошук підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні, у тому числі шляхом надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних; фінансування організації оплачуваних громадських робіт для безробітних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, тощо.
Безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.
У разі неможливості надати підходящу роботу безробітному може бути запропоновано пройти професійну перепідготовку або підвищити свою кваліфікацію.
У разі відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних приймається державною службою зайнятості за їх особистими заявами з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу. Реєстрація громадян провадиться при пред'явленні паспорта і трудової книжки, а в разі потреби - військового квитка, документа про освіту або документів, які їх замінюють.
Особи, визнані у встановленому порядку безробітними, мають право на одержання допомоги по безробіттю.
Розміри та умови надання матеріального забезпечення на випадок безробіття визначаються Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".
Згідно з підпунктом "б" пункту 3 статті 1 Закону України "Про зайнятість населення", до зайнятого населення і відповідно такого, що не можуть бути визнані безробітними, належать громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві.
Частиною 2 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" закріплено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг, а відповідно до пункту 3 цієї статті Закону сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Крім того, відповідно до пункту 6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року № 307, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.
Відповідно до частини третьої статті 36 Закону України від 2 березня 2000 року № 1533-III "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Враховуючи те, що відповідач при зверненні до центру зайнятості відносилася до категорії громадян, які самостійно забезпечують себе роботою і тому не мала права на отримання статусу безробітного, вимоги про стягнення з останньої суми виплаченого забезпечення 3 493,87 грн. підлягали задоволенню.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності умислу з боку відповідачки по невиконанню своїх обов'язків та зловживання ними, не належним виконанням своїх обов'язків державним реєстратором. Так, сам факт віднесення відповідачки до категорії зайнятого населення, на момент звернення до центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні, та не доведення про це до відома позивача, вже є зловживанням з боку відповідачки своїми правами на реєстрацію в якості безробітного та отримання допомоги.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а отже підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.197, п.3 ч.1 ст.198, ст.ст. 202, 205, 207 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Устинівського районного центру зайнятості в Кіровоградській області - задовольнити.
Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 липня 2014 року у справі № П/811/1960/14 - скасувати та прийняти нову постанову.
Позовні вимоги Устинівського районного центру зайнятості в Кіровоградській області - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Устинівського районного центру зайнятості в Кіровоградській області незаконно отриману допомогу по безробіттю в сумі 3 493,87 (три тисячі чотириста дев'яносто три гривні 87 коп.).
Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Головуючий: Н.П. Баранник
Суддя: Н.І. Малиш
Суддя: А.А. Щербак