04 березня 2015 року Чернігів Справа № 825/401/15-а
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Заяць О.В.,
за участю секретаря Прокіної А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів, -
До Чернігівського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , в якому, з урахуванням зміни позовних вимог, просить суд: визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати їй підйомної допомоги та стягнути з військової частини НОМЕР_2 на користь старшого солдата військової служби за контрактом ОСОБА_1 підйомну допомогу за вирахуванням 1,5% військового збору на суму 2956,97 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що наказом першого заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України (по особовому складу) від 13.12.2014 №280-РС вона була призначена на посаду механіка-радіотелеграфіста радіостанції групи інформаційно-телекомунікаційного зв'язку 8 командного пункту управління (армійської авіації), військова частина НОМЕР_2 м. Чернігів. Відповідно до вказаного наказу позивачка прибула з військової частини НОМЕР_3 (м. Київ) до військової частини НОМЕР_2 (м. Чернігів) та з 23.12.2014 приступила до виконання обов'язків за посадою. В кінці грудня 2014 року командиром військова частина НОМЕР_2 на адресу військової частини НОМЕР_1 був направлений пакет документів, щодо виплати підйомної допомоги старшому солдату військової служби за контрактом ОСОБА_1 , проте на даний час вказана допомога їй не виплачена.
Сторони в судове засідання не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Представник позивача надав суду заяву в якій просив проводити розгляд справи без його участі, заявлені позовні вимоги підтримав.
Представник військової частини НОМЕР_1 надав суду заяву в якій просив розглянути справу без його участі. В наданих до суду письмових запереченнях, позовні вимоги, заявлені до військової частини НОМЕР_1 не визнав, посилаючись на те, що військовою частиною НОМЕР_2 не були надані всі необхідні документи для виплати позивачу підйомної допомоги.
Представник військової частини НОМЕР_2 надав до суду заяву, в якій також просив проводити розгляд справи без його участі та зазначив, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення з військової частини НОМЕР_2 на його користь підйомної допомоги, за вирахуванням 1,5% військового збору, в сумі 2956,97 грн., визнає в повному обсязі.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Відповідно до частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Наказом першого заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України (по особовому складу) від 13.12.2014 року №280-РС, ОСОБА_1 була призначена на посаду механіка-радіотелеграфіста радіостанції групи інформаційно-телекомунікаційного зв'язку 8 командного пункту управління (армійської авіації), військова частина НОМЕР_2 м. Чернігів (а.с. 6).
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 23.12.2014 №223, старший солдат ОСОБА_1 з 23.12.2014 приступила до виконання обов'язків за посадою та була зараховано до списків особового складу, на всі види забезпечення (а.с. 7).
Як вбачається з матеріалів справи, старший солдат ОСОБА_1 здійснив переїзд з м. Києва до м. Чернігів, у зв'язку з призначенням на посаду механіка-радіотелеграфіста радіостанції групи інформаційно-телекомунікаційного зв'язку 8 командного пункту управління (армійської авіації).
23.12.2014 ОСОБА_1 подала рапорт до командира військової частини НОМЕР_2 про виплату підйомної допомоги, у зв'язку з переміщенням на нове місце служби (а.с. 33).
Згідно роздавальної відомості ОСОБА_1 встановлено розмір підйомної допомоги в з утриманням 1.5% військового збору - 2956,97 грн.
Проте, вказана сума позивачу виплачена не була.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.
Частиною 1 статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (далі - Закон) передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Відповідно до частини 3 статті 9-1 цього Закону при переїзді військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, а також тих, хто перебуває на кадровій військовій службі, на нове місце військової служби в інший населений пункт, у зв'язку з призначенням на військову посаду, їм виплачується підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця і 50 відсотків місячного грошового забезпечення на кожного члена сім'ї військовослужбовця, який переїжджає з ним на нове місце військової служби.
В силу вимог пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.06.1992 №332 “Про вдосконалення грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України” особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби при переїзді на нове місце служби виплачуються підйомні у розмірі місячного грошового забезпечення і на кожного члена сім'ї - 50 процентів від місячного грошового забезпечення, що отримує військовослужбовець.
Згідно із пункту 1 Інструкції про порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України підйомної допомоги, затвердженої наказом Міністра оборони України № 370 від 22.10.2001 (далі - Інструкція) особам офіцерського складу (далі - офіцери), прапорщикам (мічманам) та військовослужбовцям рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом (далі - військовослужбовці, які проходять службу за контрактом), що переїхали до нового місця служби з одного населеного пункту в інший у зв'язку з призначенням на посади або зміною постійної дислокації військової частини (підрозділу) до місця постійної дислокації військової частини або підрозділу зі зміною місця проживання, виплачується підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення.
Пунктом 2 Інструкції передбачено, що розмір підйомної допомоги визначається з окладу за основною посадою, на яку призначений військовослужбовець або яку він займав до дня прибуття військової частини (підрозділу) до нового пункту постійної дислокації, окладу за військове звання та додаткових видів грошового забезпечення на день виникнення права на отримання підйомної допомоги.
У разі призначення на посади або передислокації військової частини (підрозділу) в ті місцевості, де чинним законодавством України передбачена виплата підвищених посадових окладів, підйомна допомога виплачується з урахуванням підвищених посадових окладів.
Відповідно до підпункту 4.1 Інструкції тим офіцерам, які переїхали у зв'язку з призначенням на посади, підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення виплачується за новим місцем служби на підставі наказу про призначення і наказу командира військової частини про вступ військовослужбовця до виконання обов'язків за посадою.
Таким чином, відповідно до зазначених норм чинного законодавства України позивач, у зв'язку з переїздом до нового місця військової служби, має право на одержання підйомної допомоги.
Відповідно до розрахунку сума підйомної допомоги старшому солдату ОСОБА_1 , з утриманням військового збору в розмірі 1.5 % складає 2956,97 грн.
Разом з тим, як встановлено в судовому засідання та підтверджується листом Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 12.12.2014 №248/2/3/1063 військова частина НОМЕР_2 знята з фінансового забезпечення військової частини НОМЕР_1 та зарахована на фінансове забезпечення до Командування Сухопутних військ Збройних Сил України з 01.01.2015 (а.с. 11), тобто обов'язок щодо виплати вищевказаної підйомної допомоги з 01.01.2015 покладено на військову частину НОМЕР_2 .
Наявність заборгованості перед позивачем у розмірі 2956,97 грн. повністю підтверджується матеріалами справи, а також визнається військовою частиною НОМЕР_2 .
Згідно частини третьої статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.
Відповідно до частини першої статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач - визнати адміністративний позов повністю або частково. Відмова від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову під час підготовчого провадження мають бути викладені в адресованій суду письмовій заяві, яка приєднується до справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що визнання позову не суперечить закону, тому враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з військової частини НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 підйомної допомоги в сумі 2956,97 грн. підлягають задоволенню.
Що стосується позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 , щодо невиплати підйомної допомоги позивачу, то суд зазначає наступне.
Як встановлено судом, військова частина НОМЕР_2 до 01.01.2015 перебувала на фінансовому забезпеченні у військової частини НОМЕР_1 , тобто до 01.01.2015 обов'язок щодо виплати підйомної допомоги покладався на військову частину НОМЕР_1 , однак вказана виплата проводиться лише за наявністю документів, визначених у підпункті 4.1. Інструкції, а саме наказу про призначення і наказу командира військової частини про вступ позивача до виконання обов'язків за посадовою.
Доказів, які б підтверджували направлення військовою частиною НОМЕР_2 до військової частини НОМЕР_1 таких документів військовою частиною НОМЕР_2 суду не надано.
Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач - військова частина НОМЕР_1 , у спірних правовідносинах діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а несвоєчасна виплата підйомної допомоги позивачу сталася не з її вини, тому в цій частині позовних вимог позивачу слід відмовити.
При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 3 статті 2, частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з частин 1, 3 статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів, підлягають задоволенню частково.
Керуючись ст. ст. 17, 18, 104, 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з військової частини НОМЕР_2 на користь старшого солдата військової служби за контрактом ОСОБА_1 підйомну допомогу за вирахуванням 1,5% військового збору на суму 2956 (дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят шість) грн. 97 коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя підпис О.В. Заяць
З оригіналом згідно
Суддя О.В. Заяць