Україна
Донецький окружний адміністративний суд
02 лютого 2015 р. Справа № 805/106/15-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Циганенка А.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Костянтинівської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості перед бюджетом зі сплати єдиного податку в сумі 1694,97 гривень,
15 січня 2015 року позивач, Костянтинівська об'єднана Державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області, звернулася до суду з адміністративним позовом до відповідачки, фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, про стягнення заборгованості перед бюджетом зі сплати єдиного податку. Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідачка має податковий борг з єдиного податку, який виник внаслідок несплати самостійно узгодженого грошового зобов'язання з єдиного податку згідно "Заяви про застосування спрощеної системи оподаткування". Посилаючись на статтю 67 Конституції України, статті 14, 16, 19, 20, 41, 46, 49, 54, 57, 58, 59, 87, 95 Податкового кодексу України, позивач просив стягнути з відповідачки заборгованість перед бюджетом зі сплати єдиного податку в сумі 1694,97 гривень.
Представник позивача у судове засідання не прибув, через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідачка у судове засідання не прибула, про дату, час і місце судового розгляду була повідомлена належним чином, про причини неприбуття суд не повідомила.
Оскільки в судове засідання не прибули особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд, керуючись частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе розглянути справу у письмовому провадженні.
Дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд встановив наступне.
2 червня 2010 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесений запис про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за номером 2 242 000 0000 000654 (а.с. 6-7).
З 3 червня 2010 року відповідачка перебуває на обліку у позивача в якості платника податків (а.с. 14).
13 січня 2012 року відповідачкою подана "Заява про застосування спрощеної системи оподаткування", згідно якої остання обрала статус платника єдиного податку другої групи (а.с. 13-14).
10 жовтня 2014 року позивачем винесена податкова вимога форми "Ю" №336-25, якою відповідачці станом на 01.10.2014 виставлена загальна сума податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями 1451,72 гривень. Зазначена податкова вимога була направлена відповідачці (а.с. 12).
Станом на 01.12.2014 загальна заборгованість відповідачки зі сплати єдиного податку становить суму 1694,97 гривень, що підтверджується розрахунком, карткою особового рахунку (а.с. 8-10).
При прийнятті постанови суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.
Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України (далі за текстом "ПК України") платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно пункту 56.11 статті 56 ПК України не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Пунктом 293.1 статті 293 ПК України визначено, що ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Відповідно до підпункту 293.2 пункту 293.3 статті 293 ПК України, в редакції яка діяла протягом 2014 року, відсоткова ставка єдиного податку встановлюється для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Пунктом 295.1 статті 295 ПК України встановлено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пункту 58.3 статті 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення.
У відповідності до підпункту 59.3 статті 59 цього ж Кодексу визначено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Підпунктом 59.4 статті 59 ПК України передбачено, що податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення (пункт 59.5 статті 59 Податкового кодексу України).
Згідно пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.
Відповідно до пункту 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Згідно пункту 87.11 статті 87 ПК України контролюючий орган звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи.
Таким чином, враховуючи наявність у відповідачки податкового боргу з єдиного податку в загальній сумі 1694,97 гривень, підтвердженого наявними у справі доказами, та у зв'язку з закінченням шістдесятиденного строку з дня надіслання відповідачці податкової вимоги, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Питання розподілу судових витрат вирішити у відповідності до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 2, 8-11, 17-20, 69-72, 86, 94, 128, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) податковий борг з єдиного податку за період березень - вересень 2014 року в сумі 1694 (тисяча шістсот дев'яносто чотири) гривні 97 гривень.
Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, через Донецький окружний адміністративний суд.
Суддя Циганенко А.І.