Справа № 669/1479/14-а
Головуючий у 1-й інстанції: Бараболя Н.С.
Суддя-доповідач: Совгира Д. І.
03 березня 2015 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Совгири Д. І.
суддів: Білоуса О.В. Курка О. П.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Білогірському районі Хмельницької області на постанову Білогірського районного суду Хмельницької області від 14 січня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Білогірському районі Хмельницької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання призначення пенсії на пільгових умовах,
В грудні 2014 року ОСОБА_2 звернувся в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Білогірському районі Хмельницької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання призначення пенсії на пільгових умовах.
Постановою Білогірського районного суду Хмельницької області від 14 січня 2015 року позов задоволено частково.
Не погоджуючись з даною постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.
Сторони в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлялися про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи позивач в період з 01.01.1983 року по 15.11.2002 року працював на посаді тракториста.
Досягнувши 55-річного віку, маючи понад 25 років загального стажу, з них спеціального стажу понад 20 років, позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в Білогірському районі Хмельницької області про призначення пенсії на пільгових умовах.
Проте відповідач відмовив позивачу в призначенні такої пенсії у зв'язку з тим, що період роботи з 10.04.2001 року по 15.11.2002 року не підтверджений первинним документами.
Суд першої інстанції, при ухваленні оскаржуваної постанови та задовольняючи позов виходив з того, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка і оскільки в трудовій книжці позивача містяться відомості про виконання ним в спірний період трудових обов'язків на посаді тракториста то підстав для незарахування цього періоду в пільговий стаж роботи не вбачається.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції погоджується, проте вважає що постанову слід змінити, виходячи з наступного.
Відповідно до п. "в" ст. 13 вказаного Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ (далі Закон № 1788-ХІІ) від на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
Порядок призначення пенсій на пільгових умовах цій категорії працівників роз'яснено у листі Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року №7. До трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, належать працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в між польовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Єдина назва професії "тракторист-машиніст", запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист. До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботу трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення. Для призначення пенсії на пільгових умовах марка трактора, на якому працює тракторист-машиніст, значення не має.
Згідно зі статтею 62 Закону № 1788-ХІІ, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до ч. 1 п. 3 Порядку "Підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", затвердженого постановою № 637 від 12.08.1993 року Кабінету Міністрів за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неточні записи за період роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про період роботи.
Пунктом 18 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 року встановлено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Відповідно до п. 2.6 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 N 58 (далі Інструкція № 58), у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис.
Як вбачається із записів в трудовій книжці позивача, він в спірний період працював на посаді сторожа з 10.04.2001 року по 15.11.2002 року в ДП "Агрофірма "Білогірська". Посада "сторожа" виправлена на посаду "тракториста", виправлення засвідчене печаткою підприємства.
Таким чином, дане виправлення внесене до трудової книжки позивача відповідно до Інструкції N 58, також вказаний запис ніким не оскаржувався та не визнавався в судовому порядку недійсним.
Крім того, як вбачається із матеріалів справи, в судовому засіданні судом першої інстанції були допитані свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які працювали з позивачем в ДП Агрофірма "Білогірська" і підтвердили факт виконання ним в спірний період трудової функції на посаді тракториста.
Отже колегія суддів вважає доведеними висновки суду першої інстанції, що позивач відпрацювавши 20 повних років трактористом-машиністом, набув права на призначення пільгової пенсії за віком згідно з п. "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Однак, прийшовши до вірного висновку на наявність в відповідача обов'язку зарахувати позивачу до пільгового стажу роботу на посаді тракториста з 10.04.2001 року по 15.11.2002 року, суд першої інстанції залишив поза увагою позовну вимогу про визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови в зарахуванні вказаного періоду роботи.
Суд апеляційної інстанції вважає, що дана позовна вимога підлягає до задоволення, оскільки матеріалами справи доведено протиправність такої відмови відповідача.
Крім того, суд апеляційної інстанції вважає за доцільне, з метою захисту в повному обсязі порушеного права позивача, в порядку ч.2 ст.11 КАС України вийти за межі позовних вимог і зобов'язати відповідача не тільки зарахувати до пільгового стажу позивача спірний період його роботи, а й призначити йому пенсію, відповідно до п. "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Відповідно до ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду суд апеляційної інстанції має право, зокрема змінити постанову суду.
За ч.1 ст.201 КАС України, підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції по суті правильно вирішив справу, однак із помилковим застосуванням норм процесуального права, а тому постанова суду першої інстанції підлягає зміні.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 201, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Білогірському районі Хмельницької області задовольнити частково.
Постанову Білогірського районного суду Хмельницької області від 14 січня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Білогірському районі Хмельницької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання призначення пенсії на пільгових умовах змінити.
Доповнити постанову абзацом другим, наступного змісту:
Визнати протиправною відмову управління Пенсійного фонду України в Білогірському районі Хмельницької області в зарахуванні ОСОБА_2 до пільгового стажу періоду роботи на посаді тракториста з 10.04.2001 року по 15.11.2002 року та призначенні пенсії на пільгових умовах, відповідно до п. "в" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Абзаци другий, третій постанови вважати абзацами третім четвертим та доповнити абзац третій словами: "та призначити пенсію на пільгових умовах, відповідно до п. "в" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
В решті постанову залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Головуючий Совгира Д. І.
Судді Білоус О.В.
Курко О. П.