Справа: № 826/18134/14 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.
Іменем України
03 березня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Мацедонської В.Е.,
суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,
при секретарі Горяіновій Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Міністерства юстиції України на ухвалу Окружного адміністративного суду м.Києва від 16 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Служби безпеки України, третя особа - Міністерство юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити дії,-
Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 16 грудня 2014 року зупинено провадження у справі №826/18134/14 за позовом ОСОБА_2 до Служби безпеки України, третя особа - Міністерство юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, до вирішення Верховним Судом України питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності положень Закону України «Про очищення влади» Конституції України, питання щодо чого порушено відповідно до ухвали Окружного адміністративного суду м.Києва від 16 грудня 2014 року у справі №826/18134/14, та прийняття відповідного рішення Конституційним Судом України.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, Міністерство юстиції України подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права, та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Свої вимоги апелянт обгрунтовує тим, що під час судового засідання представники сторін не звертались до суду з клопотанням про зупинення провадження у справі, що вказує на відсутність у суду першої інстанції правових підстав для зупинення провадження у справі відповідно до п.4 ч.2 ст.156 КАС України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав:
Як вбачається з матеріалів справи, 20 листопада 2014 року позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Служби безпеки України, третя особа - Міністерство юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу Голови Служби безпеки України №10/12-ОС від 23 жовтня 2014 року в частині звільнення позивача з посади першого заступника начальника Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області з підставі п.7-2 ст.36 КЗпП України; поновлення позивача на посаді першого заступника начальника Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області з 23 жовтня 2014 року; зобов'язання Служби безпеки України вилучити персональні дані про позивача з Єдиного реєстру списку осіб, до яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади».
Разом з тим, ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 16 грудня 2014 року було вирішено звернутися на підставі ч.5 ст.9 КАС України до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності окремих положень Закону України «Про очищення влади» Конституції України, а саме: п.8 ч.1 ст.3, ч.3 ст.1, п.2 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про очищення влади» положенням ст.8, ч.2 ст.19, ст.21, ч.ч.2, 3 ст.22, ч.ч.2, 3 ст.24, ч.1 ст.38, ч.1 ст.43, ст.58, ч.2 ст.61, ст.62, ч.1 ст.64 Конституції України в їх системному взаємозв'язку.
Суд першої інстанції, зупиняючи провадження у справі, дійшов висновку, що у зв'язку із розглядом вищевказаного питання щодо звернення до Верховного Суду України наявні підстави для зупинення провадження у справі на підставі п.4 ч.2 ст.156 КАС України до вирішення Верховним Судом України питання щодо звернення до Конституційного Суду України та прийняття відповідного рішення Конституційним Судом України.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне:
Відповідно до п.4 ст.2 ст.156 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі наявності інших причин за обґрунтованим клопотанням сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, - до терміну, встановленого судом.
Відповідно до ч.5 ст.9 КАС України у разі виникнення в суду сумніву під час розгляду справи щодо відповідності закону чи іншого правового акта Конституції України, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України, суд звертається до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта.
У даному випадку, на думку колегії суддів, виникає певна неврегульованість процесуальних дій суду при зверненні до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта.
Так, як вбачається зі змісту положень ч.5 ст.9 КАС України, право на звернення до Верховного Суду України з'являється у випадку виникнення у суду сумніву під час розгляду справи щодо відповідності закону чи іншого правового акта Конституції України, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України.
Тобто, факт звернення до Верховного Суду України свідчить про сумнів суду щодо відповідності закону Конституції України.
Одним з основоположних принципів адміністративного судочинства є, зокрема, принцип законності, який полягає у тому, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Отже, суд зобов'язаний вирішувати справи відповідно до Конституції та законів України, водночас, виникнення сумнівів у відповідності закону Конституції України фактично унеможливлює розгляд справи із дотриманням основоположних і фундаментальних принципів адміністративного судочинства.
Разом з тим, оскільки процесуальний закон не містить норм, які визначали подальші процесуальні дії суду при зверненні до Верховного Суду України, вказану прогалину було усунуто приписами постанови Верховного Суду України від 01 листопада 1996 року №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», в абз.2 п.2 якої закріплено, що у разі невизначеності в питанні про те, чи відповідає Конституції України застосований закон або закон, який підлягає застосуванню в конкретній справі, суд за клопотанням учасників процесу або за власною ініціативою зупиняє розгляд справи і звертається з мотивованою ухвалою (постановою) до Верховного Суду України, який відповідно до ст.150 Конституції може порушувати перед Конституційним Судом України питання про відповідність Конституції законів та інших нормативно-правових актів. Таке рішення може прийняти суд в будь-якій стадії розгляду справи.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість позиції суду першої інстанції щодо необхідності зупинення провадження у справі до вирішення Верховним Судом України питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності положень Закону України «Про очищення влади» та прийняття Конституційним Судом України відповідного рішення, оскільки, на думку колегії суддів, таке звернення Окружного адміністративного суду м.Києва є перешкодою для вирішення справи по суті та без вирішення даного питання неможливо продовжувати розгляд адміністративної справи №826/18134/14, тому ухвала Окружного адміністративного суду м.Києва від 16 грудня 2014 року, винесена на підставі ст.156 КАС України, п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01 листопада 1996 року №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», є обґрунтованою та правомірною.
Враховуючи, що Міністерством юстиції України не було сплачено судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 60,90 грн., сплату якого відстрочено до ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, а також враховуючи, що апеляційна скарга Міністерства юстиції України залишена без задоволення, колегія суддів вважає за необхідне у відповідності до ст.94 КАС України стягнути несплачений судовий збір у розмірі 60,90 грн. за подачу апеляційної скарги до Державного бюджету України.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування ухвали суду.
Керуючись ст.ст.195, 196, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України - залишити без задоволення.
Ухвалу Окружного адміністративного суду м.Києва від 16 грудня 2014 року - залишити без змін.
Стягнути з Міністерства юстиції України в дохід Державного бюджету України 60,90 грн. судового збору.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали виготовлено 10 березня 2015 року.
Головуючий суддя В.Е.Мацедонська
Судді Т.М.Грищенко
І.О.Лічевецький
.
Головуючий суддя Мацедонська В.Е.
Судді: Лічевецький І.О.
Грищенко Т.М.