26 лютого 2015 року Справа № 76587/12/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Старунського Д.М.,
суддів Багрія В.М., Рибачука А.І.,
за участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.,
представника позивача Папка Н.З.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Трускавці Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 1 лютого 2012 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України у м. Трускавці Львівської області до відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання дій неправомірними та скасування постанови,
Управління Пенсійного фонду України у м. Трускавці Львівської області 20.12.2011 року звернулося в суд з адміністративним позовом до відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, в якому просило визнати неправомірними дії щодо винесення постанови ВП №30016932 від 01.12.2011 року про накладення штрафу в розмірі 680,00 грн. та скасувати її.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 1 лютого 2012 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції управління Пенсійного фонду України у м. Трускавці Львівської області оскаржило його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що постанова Трускавецького міського суду Львівської області від 03.10.2011 року по справі №2а-1324-951/11 не набрала законної сили, оскільки управлінням Пенсійного фонду України в м.Трускавці Львівської області в строки. передбачені ст.183-2 КАС України, оскаржено таку в апеляційному порядку. Окрім того, 29.11.2011 року проведено перерахунок пенсії стягувачеві відповідно рішення суду за період з 22.02.2011 року по 21.03.2011 року, тобто за один місяць. Даний перерахунок скеровано разом із пенсійною справою до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області для проведення доплати до пенсії. а тому управлінням Пенсійного фонду України у м. Трускавці було вжито необхідних заходів для виконання рішення суду, а тому накладення штрафу є незаконним.
Представник управління Пенсійного фонду України у м. Трускавці Львівської області в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив таку задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місяць апеляційного розгляду. А тому у відповідності до ч.4 ст.196 КАС України вказане не перешкоджає розгляду справи за його відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника управління Пенсійного фонду України у м. Трускавці Львівської області, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, на основі наявних у справі доказів, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанову суду першої інстанції - скасувати та прийняти нову, якою позов задовольнити.
Судом першої інстанції встановлено, що Трускавецький міський суд постановою від 03.10.2011 року у справі № 2а-1324/951/11 частково задовольнив позовні вимоги ОСОБА_2 та зобов'язав управління Пенсійного фонду України у м. Трускавці здійснити ОСОБА_2 перерахунок та виплату пенсії за період з 22.02.2011 року по 22.07.2011 року з врахуванням встановленого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, розмір якої встановлений ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та вже нарахованого та виплаченого підвищення до пенсії. У тій же постанові від 03.10.2011 року суд допустив її до негайного виконання.
Не погодившись з рішенням, суду управління Пенсійного фонду України у м. Трускавці оскаржило його в апеляційному порядку.
На підставі виконавчого листа Трускавецького міського суду від 03.10.2011 року № 2а- 1324/951/11 державний виконавець 24.11.2011 року виніс постанову про відкриття виконавчого провадження про зобов'язання управління Пенсійного фонду України у м. Трускавці провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 пенсії. Водночас боржнику надано строк до 30.11.2011 року для добровільного виконання рішення суду від 03.10.2011 року.
На виконання постанови суду та вимог державного виконавця управління Пенсійного фонду України у м. Трускавці розпорядженням №101709 від 29.11.2011 року здійснило перерахунок пенсії ОСОБА_2 (стягувача у виконавчому провадженні) з 22.02.2011 року по 22.03.2011 року, тобто в межах одного місяця. Цей перерахунок разом з пенсійною справою боржник скерував Головному управлінню Пенсійного фонду України у Львівській області для проведення доплати.
01 грудня 2011 року державний виконавець виніс постанову про накладення на боржника штрафу в сумі 680 грн. з тих мотивів, що на адресу ППВР ВДВС ГУЮ у Львівській області не надійшло підтвердження про повне виконання рішення суду.
Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що постанова Трускавецького міського суду Львівської області від 03.10.2011 року прийнята у скороченому провадженні, в резолютивній її частині вказано, що вона підлягає негайному виконанню щодо всієї суми заборгованості, а не в межах стягнення за один місяць. Зважаючи на норми ст. ст. 183-2, 256 КАС України така постанова зобов'язує виконати її в у повному обсязі, а не лише в межах стягнення за один місяць, і факт її апеляційного оскарження не звільняє управління Пенсійного фонду від виконання такого обов'язку.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Умови та порядок притягнення до відповідальності боржника за невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк судового рішення, визначені ч.2 ст.75 та ч.1 ст.89 Закону України «Про виконавче провадження».
Так, відповідно до ч.2 ст.75 вказаного Закону у разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.
Згідно із ч. 1 ст. 89 вказаного Закону України у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Частиною 5 статті 124 Конституції України передбачено, що судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством.
Ч.2 ст.14 КАС України встановлено, що обов'язковими до виконання на всій території України є постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили.
Відповідно до ч.1 статті 254 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
Матеріалами справи підтверджується, що постанову Трускавецького міського суду Львівської області від 03 жовтня 2011 року у справі № 2а-1324-951/11 прийнято в порядку скороченого провадження відповідно до ст. 183-2 КАС України, а 24 листопада 2011 року видано постанову про відкриття виконавчого провадження.
09.11.2011 року (в межах строку на апеляційне оскарження) управління Пенсійного фонду України в м.Трускавці Львівської області була подана через Трускавецький міський суду Львівської області апеляційна скарга №5815/06-14 на постанову Трускавецького міського суду Львівської області від 03.10.2011 року в справі №2а-1324-951/11.
А тому, враховуючи вказані обставини справи та положення законодавства України, колегія судів приходить до висновку, що на момент відкриття відповідачем виконавчого провадження постанова Трускавецького міського суду Львівської області від 03.10.2011 р. в справі № 2а-1324-951/11 законної сили не набрала.
Статтею 256 КАС України визначені постанови суду, які виконуються негайно.
До таких постанов належать, зокрема, постанови суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць (п.1 ч.1 ст. 256 КАС України), а також постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження (абз. 2 п. 9 ч. 1 ст.256 КАС України).
За умовами ч. 8 ст. 183-2 КАС України, постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку.
Частинами 3, 4 статті 254 вказаного Кодексу передбачено, що у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що у разі оскарження в апеляційному порядку постанови суду про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України, прийнятої за результатами розгляду в скороченому проваджені, спеціальним для цієї категорії справ є п.1 ч. 1 ст. 256 КАС України. Отже, у цій категорії справ негайно виконуються постанови про стягнення періодичних платежів в межах присуджених платежів за один місяць.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи 29.11.2011 року управлінням Пенсійного фонду в м.Трускавці Львівської області проведено перерахунок пенсії стягувачеві відповідно до постанови Трускавецького міського суду Львівської області від 03.10.2011 року по справі №2а-1324-951/11 за період з 22.02.2011 року по 21.03.2011 року, тобто в межах місячного строку.
Листом від 01.12.2011 року №6455/06-19 позивач повідомив державного виконавця про часткове виконання рішення Трускавецького міського суду від 03.10.2011 року, зазначивши також, що перераховану суму пенсії ОСОБА_2 за один місяць включено у виплатну відомість за січень 2012 року.
Таким чином, з урахуванням того, що постанова Трускавецького міського суду Львівської області від 03.10.2011 року по справі №2а-1324-951/11 винесена в порядку скороченого провадження та не набрала законної сили, управління Пенсійного фонду України у м. Трускавці виконало рішення суду в межах платежів за один місяць у відповідності до вимог законодавства, а тому підстави для застосування штрафу за невиконання судового рішення були відсутні.
В силу п.4 ч.1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції прийнято рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, висновки суду не відповідають обставинам справи та доводами апелянта спростовані, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувану постанову слід скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.
Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198 п.3, 202, 205 ч.2, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Трускавці Львівської області задовольнити.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 1 лютого 2012 року у справі №2а-14274/11 скасувати і прийняти нову постанову, якою позов управління Пенсійного фонду України у м. Трускавці Львівської області задовольнити.
Визнати дії відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області щодо винесення постанови ВП №30016932 від 01.12.2011 року про накладення штрафу на управління Пенсійного фонду України у м. Трускавці Львівської області в розмірі 680,00 гривень неправомірними.
Скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області ВП №30016932 від 01.12.2011 року про накладення штрафу на управління Пенсійного фонду України у м. Трускавці Львівської області в розмірі 680,00 гривень.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.
На постанову може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а в разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складання постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя Д.М. Старунський
Судді В.М. Багрій
А.І. Рибачук
Постанова у повному обсязі складена 03.03.2015 року.