26 лютого 2015 рокум. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Леванчук А.О., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 вересня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 січня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про оспорювання батьківства, виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини, звільнення від сплати заборгованості по аліментам,
У березні 2013 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, який у подальшому уточнила і просила стягнути на її користь з ОСОБА_3 заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 19 597 грн 40 коп., на утримання дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та неустойку (пеню) за період прострочення сплати аліментів на утримання дитини у розмірі 365 803 грн 13 коп.
У листопаді 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позов, який у подальшому уточнив і просив виключити відомості про нього як батька, з актового запису № 41 проведеного 3 лютого 1998 року відділом реєстрації актів громадського стану виконавчого комітету Новомосковської міської ради депутатів Дніпропетровської області про народження ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, звільнити його від сплати заборгованості по аліментам, які стягуються на підставі рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 7 травня 2009 року на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 вересня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 січня 2014 року, у задоволенні позову ОСОБА_2 та зустрічному позові ОСОБА_3 відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 порушує питання про часткове скасування рішення суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду, мотивуючи свої доводи порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, із ухваленням нового рішення у справі про часткове задоволення її позовних вимог щодо стягнення з ОСОБА_3 неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.
Відповідно до пункту 5 частини 4 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, правильно встановив характер спірних правовідносин сторін у справі та застосував норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_2 та зустрічного позову ОСОБА_3
Докази та обставини, на які посилається заявник в касаційній скарзі, були предметом дослідження судами першої і апеляційної інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судами були дотримані норми матеріального і процесуального права.
У зв'язку з цим у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про оспорювання батьківства, виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини, звільнення від сплати заборгованості по аліментам.
Додані до скарги матеріали повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ: А.О. Леванчук