Ухвала іменем україни 02 березня 2015 року м. Київ Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Попович О.В., розглянувши касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18 вересня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 19 грудня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, в с т а н о в и л а:У липні 2014 ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, обґрунтовуючи його тим, що 28 вересня 1991, сторони уклали шлюб, у якому народилися доньки: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3. Останні вісім років сторони не проживають сім'єю, позивач близько року проживає і працює в Угорщині, де донька ОСОБА_6 навчається на платному денному відділенні Наукового університету в Будапешті і закінчить навчання у червні 2016 року, донька ОСОБА_7 теж навчається в Угорщині, а молодша донька ОСОБА_5 проживає у родичів позивача в смт. Вишково Хустського району, де навчається у 8-му класі Вишківської школи. Відповідач проживає в с. Велика Добронь Ужгородського району. У майбутньому позивач має намір і молодшу доньку забрати до Угорщини. Крім того, ОСОБА_2 шлюбних відносин з відповідачем не підтримує, не веде спільного господарства, дітьми опікується лише вона. Відповідач про дітей не піклується, не допомагає матеріально, не докладає зусиль для відновлення сім'ї. За таких умов подальше спільне життя з відповідачем неможливе. Крім того, відповідач коштів на утримання дітей не надає, тоді як позивач не в змозі самостійно утримувати трьох доньок, які, до того ж, навчаються. Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 18 вересня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 19 грудня 2014 року, позов задоволено частково. Шлюб, зареєстрований 28 вересня 1991 у Виконкомі Великодобронської сільської ради народних депутатів - актовий запис № 35, між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, розірвано. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 800 грн щомісячно, починаючи з 30 липня 2014 року і до досягнення дитиною повноліття. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. У касаційній скарзі скаржник, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.Відповідно до частини 2 статті 324 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Вивчивши касаційну скаргу, ознайомившись із змістом оскаржуваних судових рішень, у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи. Відповідно до пункту 5 частини 4 статті 328 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України, у х в а л и л а: У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18 вересня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 19 грудня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів відмовити. Ухвала оскарженню не підлягає. С у д д я О.В. Попович