іменем україни
18 лютого 2015 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і
кримінальних справ у складі:
Касьяна О.П., Гончара В.П., Остапчука Д.О.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ключове рішення» про визнання недійсною додаткової угоди до договору, за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ключове рішення» на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 жовтня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 09 грудня 2014 року,
У серпні 2014 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулись до суду з позовом до ТОВ «Ключове Рішення» про визнання недійсною додаткової угоди до договору купівлі-продажу.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 жовтня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 09 грудня 2014 року, позов задоволено.
Визнано додаткову угоду № 682 від 26 грудня 2013 року до попереднього договору купівлі-продажу квартири № 682 від 16 травня 2011 року, яка була укладена між ОСОБА_4 та ТОВ «Ключове рішення».
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився апеляційний суд, надавши належну оцінку обставинам справи, повно та всебічно з'ясувавши та встановивши їх, правильно виходив з того, що ОСОБА_4, підписуючи спірний договір, помилилась щодо обставин, які мають істотне значення, що є підставою для визнання його недійсним, як передбачено ч. 1 ст. 229 ЦК України.
При цьому судами вірно застосовано закон, що регулює спірні відносини, оскаржувані судові рішення ухвалені з дотриманням норм процесуального права.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів, обґрунтовано викладених у мотивувальних частинах оскаржуваних судових рішень.
За таких обставин касаційну скаргу потрібно відхилити, рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 жовтня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 09 грудня 2014 року залишити без змін.
Керуючись ч. 3 ст. 332, ст. 337 ЦПК України, колегія суддів,
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ключове рішення» відхилити, рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 жовтня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 09 грудня 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів: О.П. Касьян
В.П. Гончар
Д.О. Остапчук