Ухвала
іменем україни
12 лютого 2015 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого ОСОБА_3.,
суддів ОСОБА_4. та ОСОБА_5.,
при секретарі ОСОБА_6.,
розглянувши в судовому засіданні кримінальне провадження №12013070030002520 щодо
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
громадянки України, уродженки
смт Чинадійово Мукачівського району
Закарпатської області, мешканки
АДРЕСА_1,
така, що судимості не мала,
за участю прокурора ОСОБА_7.,
у касаційній скарзі прокурор ставить вимогу про скасування ухвали суду апеляційної інстанції та призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції. Посилається на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Свої вимоги прокурор обґрунтовує тим, що висновки суду апеляційної інстанції щодо відсутності події кримінального правопорушення суперечать матеріалам кримінального провадження, які безпосередньо в судовому засіданні не досліджувалися. А, переоцінивши докази у кримінальному провадженні, надав їм іншу оцінку, ніж суд першої інстанції без допиту обвинуваченої та потерпілої.
У запереченнях захисник засудженої ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ставить вимогу про залишення ухвали суду апеляційної інстанції без зміни, а касаційної скарги прокурора - без задоволення.
Вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 березня 2014 року ОСОБА_1 визнана винуватою та засуджена за частиною 2 статті 15, частиною 2 статті 194 КК України на 3 роки позбавлення волі.
На підставі статті 75 КК України ОСОБА_1 звільнена від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку 1 рік та покладенням на неї обов'язків, передбачених пунктами 3, 4 частини 1 статті 76 цього Кодексу.
Згідно з вироком, ОСОБА_1 визнана винуватою та засуджена за те, що вона 12 липня 2013 року о 12 годині 45 хвилин, перебуваючи в приміщенні ТОВ «Авальінвест», що розташоване на пл. Ш. Петефі, 32 в м. Ужгороді, обливши себе та приміщення вказаного офісу рідиною з різким запахом світлого нафтопродукту, намагалася підпалити себе та приміщення офісу ТОВ «Авальінвест», проте не довела свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від її волі.
Ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 25 червня 2014 року вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 березня 2014 року щодо ОСОБА_1 скасовано, а кримінальне провадження закрито у зв'язку з відсутністю події кримінального правопорушення на підставі пункту 1 частини 1 статті 284 КПК України.
Заслухавши суддю - доповідача, думку прокурора, котрий підтримав касаційну скаргу, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга прокурора підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Відповідно до статті 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
В мотивувальній частині ухвали апеляційного суду згідно з вимогами пункту 2 частини 1 статті 419 КПК України мають бути зазначені, зокрема, встановлені судом апеляційної інстанції обставини з посиланням на докази, а також мотиви визнання окремих доказів недопустимими чи неналежними.
Апеляційний розгляд згідно з частиною 1 статті 405 КПК України здійснюється згідно з правилами судового розгляду в суді першої інстанції, з урахуванням особливостей, передбачених Главою 31 цього Кодексу.
Відповідно до вимог статті 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Суд апеляційної інстанції згідно з частиною 3 статті 404 КПК України за клопотанням учасників судового провадження зобов'язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони встановлені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями.
Проте, вказаних вимог кримінального процесуального закону суд апеляційної інстанції не дотримався.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, перегляд вироку суду першої інстанції в суді апеляційної інстанції здійснювався за апеляційною скаргою захисника засудженої ОСОБА_1 - ОСОБА_2, в якій ставилося питання про його незаконність та необґрунтованість, у зв'язку з чим ним ставилася вимога про призначення нового розгляду у суді першої інстанції після його скасування.
Скасовуючи вирок суду першої інстанції та закриваючи кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 за відсутності події кримінального правопорушення, суд апеляційної інстанції підтвердив доводи апеляційної скарги захисника засудженої, вказавши на те, що докази, на які послався суд першої інстанції у вироку не підтверджують висновок про бажання обвинуваченої викликати пожежу в товаристві та пошкодити приміщення офісу, і не доводять, що кримінальне правопорушення, в якому вона обвинувачувалася, було вчинене. Водночас, суд апеляційної інстанції послався на докази у кримінальному провадженні.
Тобто, суд апеляційної інстанції, вказуючи на те, що суд першої інстанції послався у вироку на докази, які не були предметом дослідження, оцінки на предмет їх достатності й узгодженості між собою для доведеності ознак об'єктивної та суб'єктивної сторін кримінального правопорушення, та, навівши у рішенні докази у кримінальному провадженні, під час апеляційного розгляду їх не дослідив, а навпаки поклав їх у основу своїх висновків, чим надав їм іншу оцінку, ніж суд першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вважає, що така вибірковість перевірки доказів під час судового засідання в суді апеляційної інстанції попри аналіз низки інших доказів у кримінальному провадженні перешкодила суду апеляційної інстанції ухвалити законне та обґрунтоване рішення.
У зв'язку з наведеним, на підставі пункту 1 частини 1 статті 438 КПК України ухвалу суду апеляційної інстанції, як постановлену з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, необхідно скасувати та призначити новий розгляд кримінального провадження в суді апеляційної інстанції.
Оскільки колегією суддів встановлено істотні порушення вимог кримінального процесуального закону під час апеляційного розгляду кримінального провадження, то доводи прокурора щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність на даній стадії перевірці не підлягають.
Відтак, касаційні вимоги прокурора підлягають частковому задоволенню.
На підставі наведеного та керуючись статтями 433-438, 532 КПК України, колегія суддів
касаційну скаргу прокурора, котрий приймав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, задовольнити частково.
Ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 25 червня 2014 року щодо ОСОБА_1 скасувати та призначити новий розгляд кримінального провадження в суді апеляційної інстанції.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
____________________ ____________________ __________________
ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5