Ухвала іменем україни06 березня 2015 року м. КиївКолегія суддів судової палати у кримінальних справахВищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого ОСОБА_5,
суддів: ОСОБА_6, ОСОБА_7,
при секретарі ОСОБА_8,
за участю прокурора ОСОБА_9,
розглянула в судовому засіданні звернення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області у формі ухвали від 23 лютого 2015 року про направлення обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12014020000000151 щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області до іншого суду, в межах юрисдикцій різних апеляційних судів,
До Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області в порядку ст. 291 КПК з прокуратури Вінницької області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12014020000000151 щодо ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 368 КК, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 368 КК.
Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 23 лютого 2015 року за клопотанням захисника ОСОБА_4, зазначений обвинувальний акт направлено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ для визначення підсудності у порядку ст. 34 КПК.
Учасники судового провадження належним чином повідомлені про день і час розгляду звернення. Заперечень та клопотань про відкладення розгляду звернення не надійшло.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, яка заперечувала проти зміни підсудності кримінального провадження, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи викладені в ухвалі від 23 лютого 2015 року, колегія суддів дійшла висновку, що звернення не підлягає задоволенню на таких підставах.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, 23 лютого 2015 року під час підготовчого судового засідання суд встановив, що територіальна підсудність кримінального провадження щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 прокурором визначена не правильно, так як найбільш територіально наближений суд до м. Вінниці, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення, є Летичівський районний суд Хмельницької області. У зв'язку із цим, задовольнивши клопотання захисника ОСОБА_4, з цього приводу, районний суд своєю ухвалою направив обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12014020000000151 щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ для визначення підсудності в порядку ст. 34 КПК.
Однак, за змістом закону вирішення питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого у межах юрисдикції різних апеляційних судів може ініціюватися або відповідним судом у формі подання або сторонами кримінального провадження у формі клопотання.
Якщо таке питання ініціюється судом, то згідно ч. 3 ст. 34 КПК воно може бути розглянуто Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ виключно за поданням суду апеляційної інстанції.
Таким чином, звернувшись безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області порушив закріплений у Кримінальному процесуальному кодексі принцип інстанційності при вирішенні питання про зміну підсудності, а тому у задоволенні вказаного звернення слід відмовити.
На підставі наведеного та керуючись ст. 34 КПК України, колегія суддів
Відмовити у задоволенні звернення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області у формі ухвали від 23 лютого 2015 року про зміну підсудності кримінального провадження № 12014020000000151 щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7