19 лютого 2015 р. Справа № 511/2003/14-а
Категорія: 6.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Теренчук Ж.В.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
доповідача - судді Стас Л.В.
суддів - Турецької І.О., Косцової І.П.
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Єгорівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області на постанову Роздільнянського районного суду Одеської області від 15 жовтня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Єгорівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області про визнання рішення протиправним і зобовязання вчинити певні дії
Позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до Єгорівської сільської ради, в якому просив визнати рішення відповідача від 23 квітня 2014 року за № 319-VІ про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в межах норм безоплатної приватизації у власність площею 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за рахунок земель житлової та громадської забудови Єгорівської сільської ради на АДРЕСА_1 Роздільнянського району Одеської області незаконним; зобов"язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 та прийняти за результатом розгляду законне рішення.
В обґрунтування позову позивач посилався на те, що оскаржуване ним рішення Єгорівської сільської ради від 23 квітня 2014 року про відмову в наданні йому дозволу на виготовлення проекту відводу земельної ділянки під належним йому на праві власності будинком по АДРЕСА_1 є незаконним та суперечить вимогам ст.120 ЗК України та 377 ЦК України. Цими статтями передбачено перехід права користування та власності на землю до нового власника будинку. Своїм рішенням Єгорівська сільська рада позбавляє його права на приватизацію землі під будинком і таким чином порушує його права власника. Оскільки вирішення земельних питань віднесено до компетенції рад, просить суд зобов'язати відповідача винести на повторний розгляд його заяву та за результатом розгляду винести законне рішення.
Постановою Роздільнянського районного суду Одеської області від 15 жовтня 2014 року - позов задоволено. Визнано незаконним рішення Єгорівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області № 319-У1 від 23.04.2014 року про відмову в наданні дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в межах норм безоплатної приватизації у власність, загальною площею 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за рахунок земель житлової та громадської забудови Єгорівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області по АДРЕСА_1 Роздільнянського району Одеської області.
Зобов'язано Єгорівську сільську раду Роздільнянського району Одеської області, повторно, у межах строків, передбачених законом, розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в межах норм безоплатної приватизації у власність, загальною площею 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за рахунок земель житлової та громадської забудови Єгорівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області по АДРЕСА_1 Роздільнянського району Одеської області.
В апеляційній скарзі, Єгорівська сільська рада Роздільнянського району Одеської області, посилаючись на порушення судом 1-ї інстанції норм матеріального права, просить постанову суду від 21 листопада 2014 року - скасувати, прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду від 15 жовтня 2014 року в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно нотаріально посвідченого свідоцтва про право власності, виданого 06 липня 2012 року на підставі акту про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна, затвердженого начальником відділу ДВС Роздільнянського РУЮ 06 липня 2012 року, ОСОБА_1 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 Одеської області загальною площею 37,0 кв.м., розташованого на земельній ділянці, яка знаходиться в розпорядження Єгорівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області.(а.с.6)
Зазначений будинок раніше належав ОСОБА_2 на підставі договор купівлі-продажу, посвідченого Єгорівською сільською радою 21 грудня 1985 року та зареєстрованого в БТІ.
Як вбачається з матеріалів справит, у ОСОБА_2 знаходилась в користуванні земельна ділянка розміром 0,50 га , з яких 0,25 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 Роздільнянського району Одеської області. Дані обставини підтверджуються довідкою Єгорівської сільської ради та копією погосподарської книги, де за вказаною адресою відкрито особовий рахунок на власника будинку ОСОБА_2.(а.с. 11,12)
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що дані докази є допустимими та достовірними, оскільки в силу ст. 20 ЗК Української РСР право землекористування громадян, які проживають в сільській місцевості, засвідчується записами в земельно-шнурових книгах та погосподарчих книгах виконавчих комітетів міських селищних рад народних депутатів.
Частиною 1 ст. 120 Земельного Кодексу України, зазначено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, що перебуває у власності, користування іншої особи, припиняється права користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці обєкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, преходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Якщо жилий будинок розмішений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на будинок, до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на тих самих умовах і в тому є обсязі, що були у попереднього користувача ( ч. 2 ст. 120 ЗК України).
Тому позивач правомірно і в порядку встановленому законом 18 листопада 2013 року звернувся в Єгорівську сільську раду з заявою про приватизацію земельної ділянки по АДРЕСА_1 площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку.(а.с.9)
Однак рішенням Єгорівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області №319 від 23 квітня 2014 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про дачу дозволуна розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в межах норм безоплатної приватизації у власність загальною площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1, так як земельна ділянка знаходиться в користуванні попереднього власника будинку і його право користування не припинено.
Як вбачається з матеріалів справи, стосовно прав на вказану земельну ділянку колишнього власника будинку ОСОБА_2, то дані обставини були предметом розгляду по цивільній справі №22-ц/785/4817/13 за позомов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Єгорівської сільської ради про усунення перешкод в користуванні власністю і були встановлені рішенням апеляційного суду Одеської області від 21 серпня 2013 року, яке набрало законної сили, а також по цивільній справі №22-ц/785/4859/14 за позовом ОСОБА_1 до Єгорівської сільської ради, третя особа - ОСОБА_2 про визнання права користування приватизації земельної ділянки рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області від 19 березня 2014 року та ухвалою апеляційного суду Одеської області від 19 травня 2014 року (а.с.31)
Згідно цих рішень ОСОБА_2 не є власником земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1
Крім того, суд першої інстанції обгрунтовано зазначив в постанові, що посилання відповідача на ч.5 ст.116 ЗК України стосовно необхідності вилучення землі у попереднього користувача, стосуються земельних ділянок, на яких відсутнє будь-яке нерухоме майно. При наявності на земельній ділянці нерухомого майна, на яке є правовстановлюючі документи, діють норми ст. 120 ЗК України та ст.377 ЦК України, тобто діє інший порядок переходу права користування землею і винесення будь-яких рішень щодо припинення права користування земельною ділянкою попереднього власника нерухомого майна законом не передбачено.
Аналіз змісту норм статті 120 ЗК України у їх сукупності дає підстави для висновку про однакову спрямованість її положень щодо переходу прав на земельну ділянку при виникненні права власності на будівлю і споруду, на якій вони розміщені.
Зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об'єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований. За цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.
Таким чином, за загальним правилом, закріпленим у частині четвертій статті 120 ЗК України, особа, яка набула права власності на частину будівлі чи споруди стає власником відповідної частини земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено у договорі відчуження нерухомості.
При цьому при застосуванні положень статті 120 ЗК України у поєднанні з нормою статті 125 ЗК України слід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об'єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об'єкти.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, стосовно того, що позивач ОСОБА_1 набув право користування земельною ділянкою під придбаним ним будинком по АДРЕСА_1 Роздільнянського району в розмірах, які були встановлені для попереднього власника нерухомого майна ОСОБА_2 в силу ст.120 ЗУ України, ст.377 ЦК України, тобто земельною ділянкою в розмірі 0,25 га.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив всі обставини справи, прийняв постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ч. 1 ст. 195, п.1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 254 КАС
України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Єгорівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області - залишити без задоволення.
Постанову Роздільнянського районного суду Одеської області від 15 жовтня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Єгорівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області про визнання рішення протиправним і зобовязання вчинити певні дії - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий:
Судді: