Справа: № 826/18021/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М.
Суддя-доповідач: Чаку Є.В.
Іменем України
18 лютого 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Мєзєнцева Є.І., Старової Н.Е.
за участю секретаря Муханькової Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона» до Державної служби експортного контролю України про визнання незаконною та скасування постанови, -
Приватне акціонерне товариство «Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона» (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної служби експортного контролю України (далі - відповідач) про визнання незаконною та скасування постанови № 317 від 05.08.2014 року про накладення на суб'єкта здійснення міжнародних передач товарів - юридичну особу штрафу за порушення вимог законодавства в галузі державного експортного контролю.
Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 09 грудня 2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовив.
Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 грудня 2014 року та постановити нову про задоволення адміністративного позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню, з наступних підстав.
17.07.2014 року Держекспортконтролем України складено протокол № 317 про порушення суб'єктом здійснення міжнародних передач товарів - юридичною особою вимог законодавства в галузі державного експортного контролю.
За результатом розгляду справи про порушення, вчинене ПрАТ «Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона», відповідач прийняв постанову № 317 від 05.07.2014 року про накладення на суб'єкта здійснення міжнародних передач товарів - юридичну особу штрафу за порушення вимог законодавства в галузі державного експортного контролю (далі - постанова від 05.07.2014 року № 317), якою на позивача накладено штраф у розмірі 8 500 грн.
Зі змісту протоколу № 317 від 17.07.2014 року вбачається, що відповідач встановив порушення позивачем вимог абзацу 8 статті 24 Закону України «Про державний контроль за Міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання», а саме: несвоєчасне подання підприємством звіту про фактично здійснений експорт товару, визначного у разовому дозволі № 28117700.
У відповідності до абзацу 7 частини 1 статті 25 Закону України «Про державний контроль за Міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, накладає на суб'єктів здійснення міжнародних передач товарів - юридичних осіб штрафи за порушення, передбачені абзацом восьмим статті 24 цього Закону, - в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Керуючись зазначеними положеннями законодавства, 05.08.2014 року відповідач виніс оскаржувану постанову № 317, якою наклав на позивача штраф у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 8 500 грн.
ПрАТ «Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона» не заперечував факт допущення ним порушення вимог законодавства, зафіксованого у вказаному протоколі № 317 від 17.07.2014 року та в обґрунтування протиправності оскаржуваної постанови посилався виключно на пропущення відповідачем строку для накладення штрафу, встановленого статтею 26 Закону України «Про державний контроль за Міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання».
Про вчинення правопорушення, зазначеного у статті 24 Закону України «Про державний контроль за Міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання», уповноваженою посадовою особою центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, що його виявила, складається протокол, який разом з поясненнями керівника, іншої відповідальної посадової особи та документами, що стосуються справи, протягом трьох днів надається посадовим особам, зазначеним у частині першій цієї статті.
Керівник чи заступник керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, приймає рішення про накладення штрафу протягом десяти днів після отримання документів, зазначених у частині другій цієї статті.
Рішення керівника чи заступника керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, про накладення штрафу оформляється постановою про накладення на суб'єкта господарювання - юридичну особу штрафу за порушення у сфері державного експортного контролю відповідно до цього Закону.
Згідно із частиною 1 статті 251 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина 1 статті 252 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 253 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Наведені норми Цивільного кодексу України застосовуються до спірних правовідносин за аналогією, оскільки Законом України «Про державний контроль за Міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» не визначає початок та закінчення строків, встановлених даним законом.
Матеріали справи свідчать про те, що протокол № 317 про порушення суб'єктом здійснення міжнародних передач товарів - юридичною особою вимог законодавства в галузі державного експортного контролю було складено 17.07.2014 року.
Таким чином, з 18.07.2014 розпочався триденний строк для передачі матеріалів справи про правопорушення керівнику або його заступнику, який закінчився 20.07.2014 року. Враховуючи те, що 20.07.2014 - вихідний день (неділя), то останнім днем для передачі матеріалів справи про правопорушення є 21.07.2014 року.
Відповідач зазначив, що вказаний протокол із поясненнями передано першому заступнику Голови Держекспортконтролю України тільки 22.07.2014 року. Отже, триденний строк, встановлений статтею 26 Закону України «Про державний контроль за Міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» відповідачем пропущено.
Десятиденний строк для прийняття першим заступником Голови Держекспортконтролю України рішення про накладення штрафу, з урахуванням передання йому матеріалів 22.07.2014 року, розпочався 23.07.2014 року та закінчився 01.08.2014 (п'ятниця).
Відповідач прийняв оскаржувану постанову 05.08.2014, посилаючись на те, що 02-03.08.2014 року припадали на вихідні. Однак, наявність вказаних вихідних не впливає на строк прийняття постанови, оскільки останнім (десятим) днем для її прийняття є п'ятниця.
Отже, оскаржувана постанова від 05.08.2014 року № 317 була прийнята відповідачем з порушенням строку, встановленого законодавством для її прийняття.
Але, суд першої інстанції дійшов висновку, що незначне пропущення відповідачем строку винесення постанови не є самостійною підставою для визнання постанови протиправною та її скасування, у зв'язку з тим, що є наявний факт допущення позивачем порушення вимог законодавства, за яке передбачено накладення фінансової санкції.
Суд апеляційної інстанції не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції, оскільки при прийнятті відповідачем оскаржуваної постанови було порушено порядок її прийняття, а саме: ст. 26 Закону України «Про державний контроль за Міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» чітко визначений 10-денний строк для прийняття керівником чи заступником керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, рішення про накладення штрафу. Таким чином, з огляду на вищевикладені факти, колегія суддів вважає, що відповідач, після пропущення строків для прийняття рішення про накладення штрафу на позивача, не мав повноважень для прийняття оскаржуваної постанови, а тому вона підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 198, пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів апеляційної інстанції встановивши, що відповідачем були порушені строки прийняття постанови № 317 від 05.08.2014 року про накладення на суб'єкта здійснення міжнародних передач товарів - юридичну особу штрафу за порушення вимог законодавства в галузі державного експортного контролю, які встановлені ст. 26 Закону України «Про державний контроль за Міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання», вважає, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку щодо відмови в задоволенні адміністративного позову.
Приймаючи до уваги те, що відповідно до статті 251 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення, то додержання строків для всіх учасників суспільних правовідносин є обов'язковим з метою недопущення порушення прав, обов'язків та інтересів таких учасників.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона» - задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 грудня 2014 року - скасувати та прийняти нову, якою адміністративний позов приватного акціонерного товариства «Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона» задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати Постанову № 317 від 05 серпня 2014 року про накладення на суб'єкта здійснення міжнародних передач товарів - юридичну особу штрафу за порушення вимог законодавства в галузі державного експортного контролю.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст постанови виготовлений 23.02.2015 року.
Головуючий суддя Чаку Є.В.
Судді: Старова Н.Е.
Мєзєнцев Є.І.