Справа: № 826/16409/14 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О.
Суддя-доповідач: Гром Л.М.
Іменем України
04 березня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого-судді - Гром Л.М.;
суддів - Бєлової Л.В.,
Міщука М.С.,
при секретарі судового засідання: Мотилю В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційними скаргами Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, Головного управління Міндоходів у м. Києві, Державної фіскальної служби України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, Головного управління Міндоходів у м. Києві, Державної фіскальної служби України, третя особа: Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва про визнання протиправними дій, скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), рішення про результати розгляду первинної скарги, рішення про результати розгляду скарги,
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 грудня 2014 року позов задоволено частково, визнано протиправними та скасовано Вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 01.08.2014 р. № Ф-5732-25, видану ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, рішення Головного управління Міндоходів у м. Києві від 10.09.2014 р. № 2004/В/26-15-10-09-25 про результати розгляду первинної скарги та рішення Державної фіскальної служби України від 10.10.2014 р. № 2179/13/99-99-10-01-07-15 про результати розгляду скарги.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідачі звернулися до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційними скаргами, в яких просять ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явились у судове засідання, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційних скаргах доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі ГУ Міндходів 01.08.2014 р. винесено Вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-5732-25 на суму 1194,00 грн.
За результатами первинного адміністративного оскарження, ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві прийнято рішення від 10.09.2014 р. № 2004/В/26-15-10-09-25, якою Вимогу ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 01.08.2014 р. № Ф-5732-25 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.
За результатами повторного адміністративного оскарження, Державною фіскальною службою України прийнято рішення від 10.10.2014 р. № 2179/13/99-99-10-01-07-15, яким Вимогу про сплату недоїмки (боргу) ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 01.08.2014 р. № Ф-5732-25 та рішення про результати розгляду первинної скарги від 10.09.2014 р. № 2004/В/26-15-10-09-25 ГУ Міндоходів у м. Києві залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення.
Позивач, вважаючи дане рішення відповідача протиправним, звернувся до суду.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується колегія суддів.
Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», який набрав чинності з 01.01.2011 року (далі Закон №2464) зі змінами та доповненнями, визначено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у проваджені ними підприємницької діяльності.
Відповідно до зазначених норм, позивач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону №2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону №2464 платники єдиного внеску, зазначені у п. 4 ч. 1 ст. 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, та членів сімей таких осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом №2464 є недоїмкою та стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Відповідно до п. 4 ст. 25 Закону №2464 орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Згідно з пунктом 6.4. «Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», затвердженої наказом Міндоходів України від 09.09.2013 року №455, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19.09.2013 за №1622/24154 (далі-Інструкції) вимог про сплату боргу формується на підставі облікових даних з карток особових рахунків платників.
Як вбачається з матеріалів справи, недоїмка виникла у зв'язку з нарахуванням єдиного внеску відповідні до звіту, який зданий позивачем 30.01.2014 року.
При цьому судом першої інстанції достеменно було встановлено, що звіт від 30.01.2014 р. - це звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску, який було подано позивачем відповідачу-1 у порядку, визначеному законодавством. У звіті позивачем визначено суму єдиного соціального внеску в розмірі 1194,03 грн. за перший квартал 2013 року, коли позивач перебувала на спрощеній системі оподаткування. Зазначена сума в повному розмірі була сплачена позивачем 18.04.2013 року, що підтверджується квитанцією наявною в матеріалах справи. З другого кварталу 2013 року позивач перебуває на загальній системі оподаткування. Відповідну заяву про відмову від застосування спрощеної системи оподаткування з 1 квітня 2013 року було подано до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва 19 березня 2013 року. Підприємницька діяльність позивачем на загальній системі оподаткування не велася, доходи не отримувалися, що відображено у звіті від 30.01.2014 р.
Відсутність у позивача недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування підтверджується актом звірення розрахунків за платежами до УПФУ станом на 30 вересня 2013 року від 18.07.2014 р. Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва.
Також, встановлено, що помилка в картці особового обліку виникла у процесі електронної передачі відомостей від Управління Пенсійного Фонду України в Голосіївському районі м. Києва, та для виправлення цієї помилки в картці особового рахунку позивачеві було рекомендовано подати лист до ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про приведення КОР (картки особового обліку) у відповідність, до якого додати копії квитанції про сплату єдиного внеску та акту звірення розрахунків УПФУ.
Порядок передачі органами Пенсійного фонду України органам доходів і зборів інформації, необхідної для завершення процедур адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, регулюється Порядком обміну інформацією між Міністерством доходів і зборів України, Пенсійним фондом України та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 19.09.2013 року № 494 та Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.09.2013 року № 16-1. Згідно з пунктом 2.3 вказаного Порядку у процесі інформаційного обміну суб'єкти інформаційного обміну здійснюють контроль щодо:
коректності інформації та її відповідності встановленому переліку інформаційного обміну;
повноти інформації за складовими частинами її надання.
За результатами контролю інформації суб'єкт інформаційного обміну протягом одного дня надає іншій особі підтвердження про її прийняття або неприйняття з відповідним обґрунтуванням.
Суб'єкт інформаційного обміну під час отримання повідомлення про неприйняття інформації протягом одного дня розглядає обґрунтування щодо її відхилення, усуває недоліки та передає скориговану інформацію.
Відповідно до п. 1.5 Порядку суб'єкти інформаційного обміну є відповідальними за своєчасне та в повному обсязі надання достовірної інформації.
З наведеного вбачається, що відповідач-1 відповідає за достовірність інформації, що міститься у картці особового рахунку позивача, та зобов'язаний виправити помилку, а саме вилучити недостовірну інформацію про недоїмку зі сплати єдиного внеску в сумі 1194,03 грн.
Так, згідно даних картки особового рахунку позивача, ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 01.08.2014 року №Ф-5732-25 на суму заборгованості 1194,03 грн.
При цьому, Управлінням Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва надано відповіді з відповідними супроводжуючими документами, де зазначено про відсутність боргу у ФОП ОСОБА_3
З матеріалів справи вбачається, що станом на 22.12.2014 року борг відповідно до даних особової картки платника податків ОСОБА_3 не обліковується.
Підтвердження відсутності боргу також є довідка за формою 10-ОПП від 23.12.2014 року №483/23-01-36, відповідно до якої, борг у позивача відсутній.
З урахуванням наведеного вище, відповідач 1 стверджує, що оскаржувана податкова вимога є відкликаною. Однак, підтвердження вказаного під час розгляду справи не надано.
Враховуючи відсутність доказів відкликання оскаржуваної вимоги, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що податкова Вимога про сплату боргу (недоїмки) від 01.08.2014 р. №Ф-5732-25, видана ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві є протиправною, а тому підлягає скасуванню.
В свою чергу, доводи апелянтів спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства, а отже, не підлягають задоволенню.
Отже, судова колегія визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 195, 196, 200, 205, 206 КАС України, суд,
Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, Головного управління Міндоходів у м. Києві, Державної фіскальної служби України - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 грудня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий:
Судді:
Ухвала складена у повному обсязі 06.03.2015р.
Головуючий суддя Гром Л.М.
Судді: Міщук М.С.
Бєлова Л.В.