"02" березня 2015 р. Справа № 908/426/15-г
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Барабашова С.В., суддя Горбачова Л.П.,
при секретарі Полубояриній Н.В.
за участю представників:
позивача - Левицька А.В., дов. №8208-К-О
відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", м. Дніпропетровськ (вх. № 1076 З/3-10)
на ухвалу господарського суду Запорізької області від 23.01.2015 року по справі №908/426/15-г
за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", м. Дніпропетровськ
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Слов'янськ, м. Святогірськ Донецької області
про стягнення 33503, 82 грн.-
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.01.2015 по справі № 908/426/15-г ( суддя Місюра Л.С.) позовну заяву повернуто без розгляду на підставі п. 3 ст. 63 ГПК України.
Позивач з ухвалою господарського суду Запорізької області не погодився, звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Запорізької області від 23.01.2015 по справі № 908/426/15-г та передати справу на розгляд місцевого господарського суду.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що позивачем в позовній заяві не визначено проміжок часу, за який виникла заявлена до стягнення сума заборгованості; відсутнє посилання на те, які саме пункти договору були порушені відповідачем та якими доказами це підтверджується. Також вважає безпідставним посилання суду на недодержання позивачем вимог щодо нарахування пені з урахуванням обмежень, встановлених ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції». У зв'язку з цим, позивач вважає, що підстави для повернення позовної заяви без розгляду відсутні.
Відповідач в судове засідання не з'явився, причини його неявки суду невідомі. Про час та місце судового розгляду справи відповідач був повідомлений належними чином.
Колегія суддів вважає, що нез'явлення в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи, оскільки судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи, враховуючи 15-ти денний строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, встановлений ст. 102 Господарського процесуального кодексу України, також вважає за можливе розглядати справу відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами в судовому засіданні 02.03.2015.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
22.01.2014 року до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № б/н від 26.12.2014) Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованість за договором банківського обслуговування б/н від 10.10.2011 року в загальній сумі 33 503 грн. 82 коп., в тому числі: 23 000 грн. - заборгованість за кредитом, 6 430 грн. 67 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 2 831 грн. 15 коп. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, та 1 242 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на Заяву відповідача про відкриття поточного рахунку та приєднання останнім до «Умов та правил надання банківських послуг», Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом складають Договір банківського обслуговування №б/н від 10.10.2011р.; встановлення відповідачу кредитного ліміту; порушення відповідачем зобов'язань за договором стосовно повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та заборгованості по комісії за користування кредитом; право позивача на нарахування пені.
Повертаючи позовну заяву та додані до неї документи без розгляду, господарський суд Запорізької області виходив з обставин, за якими дійшов висновку про те, що позовна заява не відповідає вимогам, встановленим п. 2-1, п. 5 ст. 54 ГПК України, а саме, в позовній заяві не вказані документи, які підтверджують за ОСОБА_4 статус суб'єкта підприємницької діяльності; позивачем не визначено період, за який виникла сума заборгованості, заявлена до стягнення; не зазначено, порушення яких саме пунктів договору здійснено відповідачем та не надано доказів, що підтверджують таке порушення з боку відповідача; заявлений позивачем до стягнення розмір пені здійснено без урахування приписів ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».
З урахуванням вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов до висновку, що позовна заява б/н від 26.12.2014 р. і додані до позову документи підлягають поверненню позивачу без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Однак колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.54 ГПК України позовна заява повинна містити: виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.
Згідно вимог п.3 ст.63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 63 ГПК України суд досліджує позовну заяву за формальними ознаками, не розглядаючи питання по суті позовних вимог та залишає її без розгляду тільки з підстав зазначених у даній статті. Наведений перелік підстав є вичерпним і розширенню не підлягає. Це означає, що будь-які інші порушення в оформленні позовної заяви та доданих до неї документів не можуть бути підставою для повернення позовної заяви.
Так, матеріали позовної заяви справи свідчать про те, що вимоги позивача ґрунтуються на укладеному між позивачем та відповідачем 10.10.2011 року договору банківського обслуговування б/н, а підставою звернення до господарського суду з позовом є порушення відповідачем умов укладеного договору щодо своєчасного здійснення розрахунків за користування кредитними коштами.
При цьому, позивачем вказано ідентифікаційний податковий номер відповідача, який дає змогу за допомогою бази даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців встановити правовий статус відповідача. До того ж, згідно п. 13 переліку документів, вказаних у додатку до матеріалів позовної заяви, позивачем до суду надавалось свідоцтво про державну реєстрацію відповідача.
Крім того, розрахунок заявлених до стягнення сум (заборгованості за кредитом, заборгованості по процентам за користування кредитом, пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором , заборгованість по комісії за користування кредитом), відповідачем здійснено саме з дати укладення договору - 10.10.2011, а розмір заборгованості відповідача визначено включно станом на 27.11.2014 року. До того ж, наданий до позовної заяви розрахунок заборгованості містить зазначення як поточної суми заборгованості так і простроченої, дату виникнення заборгованості за тілом кредиту; розрахунок заборгованості з комісійної винагороди, який включає розмір нарахованої комісії, погашеної комісії; період нарахування заявленої до стягнення пені, а також здійснення відповідачем часткової оплати заборгованості.
У зв'язку з цим, колегія суддів вважає, що вимоги, встановлені ст. 54 ГПК України щодо форми та змісту позовної заяви позивачем виконані.
З метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору, суддя вчиняє в необхідних випадках дії по підготовці справи до розгляду, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи, в тому числі витребовує у сторін документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору. Перелік заходів, що вживає суддя, готуючи справу до розгляду в судовому засіданні, не є вичерпним: у разі необхідності та з урахуванням конкретних обставин справи суддя вправі вчиняти й інші дії відповідно до його компетенції, за винятком дій, які можуть бути вчинені лише в судовому засіданні (стаття 65 Господарського процесуального кодексу України).
У п. 3.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" Вищий господарський суд України зазначив, що суд не вправі повернути позовну заяву на підставі пункту 3 частини першої статті 63 ГПК з мотиву неподання документів, що є доказами, оскільки позивач може їх подавати до закінчення розгляду справи.
Крім того, згідно абз.6 п.З.5 вказаної Постанови, якщо є посилання на докази, що підтверджують викладені обставини, але самі докази до позовної заяви не додані, таку заяву не можна повертати з посиланням на ст. 63 ГПК України. У цьому випадку суддя у процесі підготовки справи до розгляду ухвалою витребовує ці докази від позивача чи відповідача.
З урахуванням викладеного, колегія суддів констатує, що в процесі підготовки справи до розгляду суд першої інстанції не був позбавлений можливості витребувати у позивача документи, або інші докази, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи.
Зазначені обставини залишились поза увагою господарського суду, що призвело до помилкових висновків, які покладені в основу оскаржуваної ухвали.
Таким чином, суд першої інстанції зробив передчасний висновок стосовно повернення позовної заяви і доданих до неї документів без розгляду та безпідставно послався на п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, в зв'язку з чим колегія суддів приходить до висновку, що ухвала господарського суду Запорізької області від 23.01.2015 року по справі №908/426/15-г прийнята з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 7 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України у випадках скасування апеляційною інстанцію ухвал, у тому числі про повернення позовної заяви, справа передається на розгляд місцевого господарського суду.
Керуючись статтями 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 1, 4 ст. 104, ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду,
постановила:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", м. Дніпропетровськ задовольнити.
Ухвалу господарського суду Запорізької області від 23.01.2015 року по справі №908/426/15-г скасувати.
Справу направити на розгляд до господарського суду Запорізької області.
Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів
Повний текст постанови складено 04.03.15
Головуючий суддя Тарасова І. В.
Суддя Барбашова С.В.
Суддя Горбачова Л.П.