02 березня 2015 року Житомир справа № 806/298/15
час прийняття: 12 год. 48 хв. категорія 6.2
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Романченка Є.Ю.,
за участі секретаря Длугаш О.В.,
представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Головакової В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держземагентства у Житомирській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Позивач звернулася до суду з вказаним позовом, у якому просила визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держземагентства у Житомирській області щодо нерозгляду її заяви від 13.11.2014 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду строком на 49 років земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства із земель запасу Покришівської сільської ради Брусилівського району, площами 40,1699 га та 47,4125 га, що знаходяться за межами населених у пунктів поруч села Покришів Брусилівського району Житомирської області; зобов'язати відповідача видати наказ про надання їй дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення їй в оренду строком на 49 років земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства із земель запасу Покришівської сільської ради Брусилівського району, орієнтовною площею 47,4125 га, що знаходяться за межами населених у пунктів поруч села Покришів Брусилівського району Житомирської області, відповідно до доданих до заяви графічних матеріалів із позначенням бажаним місцем розташуванням земельної ділянки.
В обґрунтування своїх позовних вимог зазначала, що 13 листопада 2014 року вона звернулася до ГУ Держземагенства в Житомирській області із вказаною заявою. Однак, відповідачем за результатами розгляду її заяви не було надано жодної відповіді. Позивач вважає, що бездіяльність відповідача щодо нерозгляду її заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою суперечить вимогам Земельного кодексу України, тому просить визнати її протиправною та зобов'язати відповідача видати відповідний наказ про надання їй дозволу на розроблення проекту землеустрою.
Представник позивача в засіданні суду позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, на підставі доводів викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначила, що дійсно заява позивача в межах місячного строку Управлінням розглянута не була, проте зобов'язання Головне управління Держземагентства у Житомирській області видати наказ про надання ОСОБА_3 дозволу на розроблення проекту землеустрою є втручанням у його виключні повноваження.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з таких підстав.
Матеріалами справи підтверджено, що 13 листопада 2014 року ОСОБА_3 до Головного управління Держземагентства у Житомирській області подано заяву про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою. У цій заяві позивач просила надати їй дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення в оренду для ведення фермерського господарства строком на 49 років двох земельних ділянок сільськогосподарського призначення, площами 40,1699 га та 47,4125 га, із земель запасу Покришівської сільської ради Брусилівського району, що знаходяться за межами населених у пунктів поруч села Покришів Брусилівського району Житомирської області.
До заяви додано: графічні матеріали з позначенням бажаного місця розташування земельних ділянок, копія паспорту, копію довідки про присвоєння ідентифікаційного коду, копію диплому ОСОБА_3, виданого Львівським Національним аграрним університетом 01.07.2011.
Заява отримана посадовою особою відповідача 13.11.2014, однак, жодної відповіді за результатами її розгляду позивачу надано не було, що не заперечувалося представником відповідача в судовому засіданні.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 8 Закону України "Про землеустрій", регулювання у сфері землеустрою здійснюють Верховна Рада України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, а також центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин, центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, у межах повноважень, встановлених законом.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державне агентство земельних ресурсів України, затвердженого Указом Президента України від 8 квітня 2011 року № 445, Державне агентство земельних ресурсів України (Держземагентство України) є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів та топографо-геодезичної і картографічної діяльності, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України (далі - Міністр), входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин та топографо-геодезичної і картографічної діяльності.
Згідно зі п. 7 згаданого Положення, Держземагентство України здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, а також через міськрайонні, міжміські, міжрайонні територіальні органи.
У пункті 1 Положення про Головне управління Держземагентства в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 10.05.2012 № 258 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 травня 2012 р. за № 852/21164 (далі - Положення № 258) закріплено, що Головне управління Держземагентства в області (далі - Головне управління) є територіальним органом Державного агентства земельних ресурсів України та йому підпорядковане. Голова місцевої державної адміністрації координує діяльність Головного управління і сприяє йому у виконанні покладених на нього завдань.
Згідно зі підпунктом 4.32 пункту 4 Положення № 258, Головне управління відповідно до покладених на нього завдань передає відповідно до закону земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або в користування для всіх потреб в межах області.
Відповідно до пп. 5.4 п. 5 Положення № 258, Головне управління з метою організації своєї діяльності: організовує розгляд звернень громадян, юридичних осіб, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та надає роз'яснення з питань, що належать до його компетенції, виявляє та усуває причини, що призводять до подання громадянами скарг.
Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону (ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - ЗК України).
Частиною 4 статті 122 ЗК України передбачено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Відповідно до частини 2 ст. 123 ЗК України, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Порядок надання (передачі) земельних ділянок для ведення фермерського господарства врегульовано статтею 7 Закону України "Про фермерське господарство" від 19.06.2003 № 973-IV (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон).
Згідно зі частиною 1 цієї статті Закону, для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради. У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі. Перелік документів, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві, затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики.
Абзацом 1 частини 2 статті 7 Закону визначено, що заяву громадянина про надання земельної ділянки у власність або в оренду районна або міська державні адміністрації або орган місцевого самоврядування розглядають у місячний строк і в разі її задоволення дають згоду на підготовку землевпорядною організацією проекту відведення земельної ділянки.
Місячний термін розгляду клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки також установлено статтею 123 Земельного кодексу України.
Так, у силу приписів абз. 1, 2 ч. 3 згаданої статті ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об'єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього Кодексу.
Аналіз наведених положень законодавства свідчить на користь висновку, що з метою реалізації права громадян на отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки останній звертається з відповідною заявою чи клопотанням до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
Імперативність зазначених норм полягає в тому, що така заява чи клопотання має бути розглянута органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування в місячний термін та надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні.
Судом встановлено, що за результатами розгляду заяви ОСОБА_3 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою від 13.11.2014 Головним управлінням Держземагентства у Житомирській області у місячний строк з моменту її подання (13.11.2014) ні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, ні мотивованої відмови у його наданні позивачу не надано.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що заява позивача про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою від 13 листопада 2014 року Головним управлінням Держземагентства у Житомирській області в установлений строк розглянута не була.
Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У порушення вказаної правової норми, Головне управління Держземагентства у Житомирській області не надало доказів, які б підтверджували розгляд заяви ОСОБА_3 від 13.11.2014 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду строком на 49 років земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства із земель запасу Покришівської сільської ради Брусилівського району, в місячний строк. Також відповідачем не було направлено до суду письмових заперечень проти позову, що трактується судом на користь позивача.
З огляду на викладене, суд визнає бездіяльність відповідача щодо нерозгляду заяви ОСОБА_3 від 13.11.2014 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду строком на 49 років земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства із земель запасу Покришівської сільської ради Брусилівського району, площами 40,1699 га та 47,4125 га, що знаходяться за межами населених у пунктів поруч села Покришів Брусилівського району Житомирської області, протиправною та задовольняє позовні вимоги в цій частині.
Щодо вимоги позивача про зобов'язати відповідача видати наказ про надання їй дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду строком на 49 років земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, відповідно до доданих до заяви графічних матеріалів, то у її задоволенні слід відмовити, оскільки суд не вправі перебирати на себе виключні повноваження та функції суб'єкта владних повноважень, надані йому законом та іншими нормативно-правовими актами, в тому числі зобов'язувати відповідача до вчинення тих дій, які згідно із чинним законодавством можуть здійснюватися тільки органом виконавчої влади, зокрема Головним управлінням Держземагентства у Житомирській області.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, ключовим завданням якого є здійснення правосуддя та контроль легальності.
Прийняття рішення замість суб'єкта владних повноважень є втручанням у його дискреційні повноваження.
Крім того, суд звертає увагу, що в силу приписів абзацу 3 частини 3 статті 123 ЗК України позивач мала право у місячний строк з дня закінчення строку розгляду її заяви відповідачем замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу.
Відтак, позов ОСОБА_3 необхідно задовольнити частково.
Керуючись статтями 86, 158 - 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,
постановив:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держземагентства у Житомирській області щодо нерозгляду заяви ОСОБА_3 від 13.11.2014 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду строком на 49 років земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства із земель запасу Покришівської сільської ради Брусилівського району, площами 40,1699 га та 47,4125 га, що знаходяться за межами населених у пунктів поруч села Покришів Брусилівського району Житомирської області.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Є.Ю. Романченко
Повний текст постанови виготовлено: 04 березня 2015 р.