Справа № 661/4411/14-а
Провадження № 2-а/661/11/15
05 березня 2015 року
Новокаховський міський суд Херсонської області в складі:
головуючого судді: Матвєєвої Н.В.
при секретарі: Чорномурко І.В.
з участю позивача: ОСОБА_1
з участю представника відповідача : Головко Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нова Каховка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до головного Управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про призначення пенсії,
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 27 грудня 2002 року наказом Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області №231 о/с згідно з Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ в запас Збройних сил України за ст. 63 п.6 (через хворобу) він старшина міліції міліціонер взводу патрульно-постової служби міліції Новокаховського міського відділу УМВС був звільнений. Вислуга років на день звільнення склала 13 років 05 місяців 00 днів. Стаж для виплати відсоткової надбавки за вислугу років на день звільнення складає 10 років 04 місяці 24 дні. З 27.12.2002 року по 31.03.2011 року він отримував пенсію по інвалідності згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Виплата пенсії по інвалідності йому припинена 01.04.2011 року, оскільки 16.06.2011 року Новокаховською МСЕК він не визнаний інвалідом. На час подачі позову його загальний страховий стаж складає 25 років. 17.07.2014 року він звернувся з письмовою заявою до Головного управління пенсійного фонду України з проханням призначити йому пенсію за змішаним стажем. 12.08.2014 року отримав лист-відповідь від Головного управління пенсійного фонду України в Херсонській області, яким йому відмовлено у призначенні пенсії. З вказаною позицією відповідача він не згоден, вважає, що має право на пенсію за змішаним стажем на підставі ст. 5,5-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», п.2.13 Положення «Про організацію в міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб звільнених з військової служби та членів їх сімей», затвердженого наказом міністра оборони України №407 від 19.08.2008 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.11.2008 року за № 1079/15770.
Просив суд зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень призначити йому пенсію за змішаним стажем.
В судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги, просив суд визнати дії головного Управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо не призначення йому пенсії на підставі ст. 12 п. «б», ст.5 ч.3 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» неправомірними та зобов'язати головне Управління Пенсійного фонду України в Херсонській області призначити йому пенсію на підставі ст. 12 п. «б», ст.5 ч.3 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Представник відповідача в судовому засіданні позову не визнала, пояснивши, що відповідно до п. «б» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у п. «б»-«д» ст..1-2 цього Закону, в разі досягнення на день звільнення зі служби 45 -річного віку, за наявності у них страхового стажу 25 років і більше , з яких не менш , ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації, податкової міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі. Так як на момент звільнення зі служби ні вік позивача, ні його страховий стаж та вислуга років не відповідали усім вище переліченим вимогам, право на пенсію у відповідача відсутнє. Ст. 5 вказаного Закону регламентує право осіб, які не набули права на пенсію за вислугу років вийти на пенсію на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», сплативши страхові внески за роки, яких недостає до страхового стажу, проте позивач не досяг пенсійного віку за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено.
ОСОБА_1 звертався до Головного управління Пенсійного Фонду України в Херсонській області з заявою про призначення пенсії за змішаним стажем. 05.08.2014 року йому надано відповідь відповідачем по справі про відсутність в нього права на призначення вказаного виду пенсії, оскільки на момент звільнення зі служби в органах внутрішніх справ (27.12.2002 року) він не досяг 45 -річного віку, не мав страхового стажу 25 років.
Відповідно до наказу УМВС України в Херсонській області від 27.12.2002 року № 231 о/с старшину міліції ОСОБА_1, міліціонера взводу патрульно-постової служби міліції Новокаховського міського відділу УМВС звільнено в запас Збройних Сил України за ст. 63 п «б» Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ. Вислуга років на день звільнення складає 13 років 05 місяців 00 днів. Стаж для виплати відсоткової надбавки за вислугу років на день звільнення складає 10 років 04 місяців 24 дні.
Відповідно до довідки МСЕК від 16.06.2011 року та довідки Головного управління в Херсонській області управління пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян, ОСОБА_1 отримував пенсію по інвалідності з 27.12.2002 року до 31.03.2011 року, виплата пенсії припинена з 01.04.2011 року.
З трудової книжки ОСОБА_1 слідує, що він перебував в трудових відносинах з 01.07.1986 року до 17.07.1990 року працював в колгоспі ім. Шевченко Новотроїцького району Херсонської області, з 29.05.1987 року до 12.06.1990 року - служба в Радянській Армії, з 23.07.1990 року до 31.02.1992 року працював на Новокаховському машинобудівному заводі, з 03.05.1992 року - служба в органах внутрішніх справ УМВС України в Херсонській області , безперервно 10 років 4 місяці 24 дні. З 01.04.2004 року до 23.03.2007 року працював охоронцем в СП ТОВ «BEBCO». З 21.01.2008 року до 26.03.2012 року - в ТОВ «Олеся» сторожем на господарській ділянці.
Позивач 25.02.2014 року та 02.04.2014 року звертався до начальника управління Пенсійного фонду в м. Нова Каховка Херсонської області за призначенням йому пенсії на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», на що йому було двічі відмовлено з посиланням на відсутність в нього права на призначення вказаної пенсії та звернення до головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області з вказаного питання.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 22 Конституції України, яка є нормою прямої дії, при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який особа має право відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", і розміром пенсії із солідарної системи відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" , яка визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, фінансується за рахунок коштів державного бюджету.
Відповідно до ст. 12 п. «б» цього Закону, особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д" статті 1-2 цього Закону, в разі досягнення ними на день звільнення зі служби 45-річного віку, крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону, за наявності у них страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України. Особам, які є інвалідами війни, пенсія на визначених у цьому пункті умовах призначається незалежно від віку;
Відповідно до ст. 5 цього Закону, особам, звільненим з військової служби, іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей може призначатися (за їх бажанням) пенсія на умовах і в порядку, передбачених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". При цьому для обчислення пенсій враховуються всі види грошового забезпечення, що отримували зазначені особи, які мають право на пенсію за цим Законом, перед звільненням зі служби.
На підставах, установлених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" , призначаються також пенсії особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, позбавленим військових або спеціальних звань (у тому числі під час перебування їх у запасі або у відставці), а також звільненим зі служби у зв'язку із засудженням за умисне кримінальне правопорушення, вчинене з використанням свого посадового становища, або притягненням до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, та членам їх сімей.
Порядок сплати сум несплачених страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування Пенсійному фонду України за відповідні роки служби щодо осіб, які не набули (не набудуть) права на пенсію за вислугу років згідно з цим Законом, або осіб, звільнених з військової служби, які виявили бажання отримувати пенсію в порядку і на умовах, передбачених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.
Суд дослідивши матеріали справи приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, оскільки суб'єкт владних повноважень - відповідач по справі - головне Управління Пенсійного фонду України в Херсонській області відмовляючи ОСОБА_1 в призначенні пенсії на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», діяв правомірно в межах ст. 19 ч.2 Конституції України та ст. 7, 12 п. «б» Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Оскільки позивач на час звільнення його зі служби не досяг 45 річного віку, що є обов'язковою умовою для призначення пенсії за ст. 12 п. «б» Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та не мав страхового стажу 25 років і більше, тому не має права на вказаний вид пенсії. Виключення для віку встановлено тільки для інвалідів війни, яким не є позивач.
Ст. 5 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" передбачено право осіб, на яких поширюється Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на пенсію за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за умови сплати страхових внесків в разі недостатності страхового стажу для призначення пенсії за вказаним Законом. Проте, суд вважає, що відповідач правомірно відмовив ОСОБА_1 в призначенні пенсії, в тому числі і при наявності посилання позивача в зверненні на ст. 5 ч.3 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яка регламентує порядок сплати сум несплачених внесків. До того ж позивач не досяг віку, зазначеного в ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" - 60 років, встановленого для призначення йому пенсії за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням особливостей, передбачених ст. 5 цього Закону.
Посилання позивача на ст.5-1 вказаного Закону є безпідставним оскільки вказана норма поширюється лише на осіб, поновлених у військовому спеціальному званні.
ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", регулює розміри пенсії за вислугою років, при наявності права на її призначення, а ст. 17 вказаного Закону України зазначає про періоди часу роботи, які зараховуються до страхового стажу, але при досягненні певного віку на час звільнення зі служби. Крім того, позивач обґрунтовував свої вимоги, посилаючись на Положення «Про організацію в міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби та членів їх сімей», затвердженого наказом Міністра оборони України № 407 від 19.08.2008 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.11.2008 року за № 1079/15770, який втратив чинність на підставі Наказу Міністерства оборони N 530 від 14.08.2014року.
Таким чином, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.
На підставі ст.19 ч.2, ст. 22 Конституції України, ст.5, 5-1, 7, 12 п. «б» Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», керуючись ст.ст. 128, 158 - 163, 167 КАС України, суд -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до головного Управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про призначення пенсії відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня її проголошення.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Н. В. Матвєєва