Справа № 607/23912/13-цГоловуючий у 1-й інстанції Грицак Р.М.
Провадження № 22-ц/789/219/15 Доповідач - Щавурська Н.Б.
Категорія - 19
26 лютого 2015 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - Щавурської Н.Б.
суддів - Гурзель І. В., Фащевська Н. Є.,
при секретарі - Парандюк Ю.Б.
з участю сторін - апелянта ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 03 грудня 2014 року про справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Автофінанс" про визнання договору недійсним, застосування наслідків недійсності правочину та стягнення моральної шкоди, -
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 грудня 2014 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду з підстав, передбачених п.3 ч.1 ст.207 ЦПК України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вказану ухвалу, вважаючи її ухваленою з порушенням норм процесуального права.
У судовому засіданні апелянт ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав, зіславшись на доводи, викладені в ній. Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про часі місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, що у відповідності до ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення апелянта, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 до задоволення не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Залишаючи позовну заяву ОСОБА_1 без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що належним чином повідомлений позивач повторно в судове засідання не з'явився, не повідомивши про причини своєї неявки та не подавши заяви про розгляд справи за його відсутності.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.
Так, матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТзОВ "Лізингова компанія "Автофінанс".
Заочним рішенням від 12 лютого 2014 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано недійсним договір фінансового лізингу, укладений 03 вересня 2013 року між ОСОБА_1 Та ТОВ "Лізингова компанія "Автофінанс". Застосовано наслідки недійсності правочину та стягнено ТОВ "Лізингова компанія "Автофінанс" в користь ОСОБА_1 54000 грн. та 540 грн. судових витрат. В решті позовних вимог - відмовлено.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 07 листопада 2014 року заочне рішення в даній справі від 12 лютого 2014 року скасовано, справу призначено до розгляду в загальному порядку.
Після скасування заочного рішення справа призначалась до розгляду двічі: на 20.11.2014 року, 03.12.2014 року, однак позивач в судове засідання не з'явився, доказів про поважність причини неявки та заяви про розгляд справи у його відсутності суду не подавав.
У відповідності до ч.5 ст.74 ЦПК України судова повістка разом із розпискою надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач бу належним чином повідомлений про день, час і місце розгляду справи як 20.11.2014 року, так і 03.12.2014 року, що стверджується зворотніми повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень, отриманих позивачем відповідно 18.11.2014 року та 28.11.2014 року (а.с.106-107).
Посилання апелянта, що неявка його до суду зумовлена відрядженням, колегія суддів до уваги не приймає, як такі, що не підтверджені належними та допустимими доказами.
Твердження апелянта про незаконність оскаржуваної ухвали з підстав наявності у даній справі рішення про часткове задоволення його позовних вимог колегія суддів вважає безпідставними, оскільки ухвалою суду від 07.11.2014 року, заочне рішення, на існування якого посилається ОСОБА_1, скасовано судом, яким його було ухвалено, у зв'язку з чим згідно п.2 ч.3 ст.231 ЦПК України справу повторно було призначено до розгляду в загальному порядку (тобто, розгляд справи проводився заново).
Згідно з п.3 ч.1 ст.207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у судове засідання і від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Враховуючи наведені обставини, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права, тому підстав для її скасування не вбачає.
При цьому, колегія суддів вважає за необхідне роз'яснити апелянту, що існування ухвали про залишення його позову без розгляду не позбавляє його повторно звернутися до суду за захистом порушеного права з аналогічним позовом.
Керуючись ст.ст. 305 ч.2, 307 ч.2 п.1,312 ч.1 п.1, 313, 314 ч.1 п.4; 315ч.ч.1,2; 317 ч.1, 319 ч.1; 324 ч.1 п.1; 325 ч.1 ЦПК України,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 03 грудня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Тернопільської області Н.Б. Щавурська