17 лютого 2015 року м. Київ К/800/39295/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого - судді суддів:Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І., Тракало В.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової служби України до Державної виконавчої служби України про скасування постанови за касаційною скаргою Державної виконавчої служби України на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2013 року,
У січні 2013 року Державна податкова служба України звернулася до суду з позовом до Державної виконавчої служби України, в якому просила скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 08 січня 2013 року ВП №35542787 про стягнення виконавчого збору у розмірі 1369 грн. по невиконанню виконавчого листа від 06 листопада 2012 року, виданого Вищим адміністративним судом України по справі №1/112 (2-а-5729/08), та зобов'язати відповідача зупинити виконавче провадження ВП №35542787.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 лютого 2013 року позов задоволено.
Ухвалою судді Київського апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2013 року апеляційну скаргу Державної виконавчої служби України залишено без руху з підстав несплати судового збору у розмірі встановленому Законом України «Про судовий збір» за вимоги майнового характеру та надано строк для усунення недоліків до 01 травня 2013 року.
Ухвалою судді Київського апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2013 року апеляційна скарга Державної виконавчої служби України повернута заявнику.
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2013 року та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що подана Державною виконавчою службою України апеляційна скарга на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 лютого 2013 року ухвалою судді Київського апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2013 року була залишена без руху, оскільки скаржником до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору за подачу апеляційної скарги. При цьому, відповідачу було надано строк до 01 травня 2013 року для усунення недоліків поданої ним скарги та роз'яснено, що оскільки позовні вимоги про скасування постанови про стягнення виконавчого збору у розмірі 1360 грн., є вимогами майнового характеру, тому за подання апеляційної скарги підлягає сплаті судовий збір в сумі 57,35 грн.
14 березня 2013 року на виконання вимог ухвали судді Київського апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2013 року до Київського апеляційного адміністративного суду від відповідача надійшла заява та платіжне доручення від 01 березня 2013 року № 114 про сплату судового збору в сумі 17,21 грн.
Відповідно до частини 6 статті 187 КАС України (в редакції на час подачі апеляційної скарги) до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції на час подачі апеляційної скарги) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат; за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду ставку судового збору становить 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
Таким чином, визначальним для встановлення розміру ставки судового збору є визначення характеру предмета спору.
У справі, що розглядається, позивач просить скасувати постанову державного виконавця ВП №35542787 про стягнення виконавчого збору у розмірі 1369 грн.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи.
Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.
Зі змісту Рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.
Відповідно до частини 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.
З огляду на викладене вимоги про скасування рішення відповідача суб'єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими вимогами.
Частиною 3 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.
За правилами статті 108 цього ж Кодексу суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
Таким чином, оскільки, відповідач не виконав вимоги ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2013 року про залишення апеляційної скарги без руху, тому суд апеляційної інстанції правомірно ухвалою від 07 травня 2013 року повернув апеляційну скаргу заявнику.
Доводи, викладені в касаційній скарзі, висновків суду апеляційної інстанції не спростовують та не дають підстав вважати судове рішення таким, що ухвалене з порушеннями норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
За таких обставин, оскаржуване судове рішення постановлене з додержанням норм процесуального права, а тому касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2013 року - без змін.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу Державної виконавчої служби України залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2013 року - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: Я.Л. Іваненко
Судді: М.І. Мойсюк
В.В. Тракало