17 лютого 2015 року м. Київ К/800/39955/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого - судді суддів:Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І., Тракало В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до інспектора дорожньо-патрульної служби 5 взводу 2 батальйону полку ДПС Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України Слободяника Андрія Васильовича про визнання незаконною постанови у справі про адміністративне правопорушення за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2013 року,
У листопаді 2012 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом інспектора дорожньо-патрульної служби 5 взводу 2 батальйону полку ДПС Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України Слободяника А.В. про визнання незаконною постанови.
Ухвалою Скадовського районного суду Херсонської області від 28 листопада 2012 року позовну заяву залишено без розгляду.
Ухвалою судді Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без руху з підстав несплати судового збору у розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір», та надано строк для усунення недоліків протягом 30 днів з моменту отримання даної ухвали, а ухвалою судді Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2013 року повторно направлено апелянту ухвалу від 13 лютого 2013 року та встановлено строк для усунення недоліків до 15 квітня 2013 року.
Ухвалою судді Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2013 року апеляційну скаргу повернуто апелянту.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу судді Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2013 року та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування доводів касаційної скарги зазначає, що не міг виконати вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, оскільки її копій не отримував.
Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах доводів касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Проте, оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції не відповідає вказаним вимогам закону.
Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що апелянт не виконав вимоги ухвали судді Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2013 року про залишення апеляційної скарги без руху.
Однак такий висновок суду є передчасним та не відповідає нормам процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.
Тобто, чинний процесуальний Закон надає можливість особі, яка звертається до суду за захистом своїх прав з апеляційною скаргою, усунути її недоліки у визначений судом термін, і передбачає обов'язкове невідкладне надіслання відповідної судової ухвали скаржнику.
Частиною 3 ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.
Враховуючи те, що апеляційна скарга ОСОБА_4 не відповідала вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалою судді Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2013 року вона була залишена без руху, а апелянту був наданий строк для усунення недоліків протягом 30 днів з моменту отримання даної ухвали.
Оскільки до апеляційного суду не надійшло повідомлення про отримання ОСОБА_4 ухвали судді Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2013 року, тому 15 березня 2013 року апелянту було повторно направлено зазначену ухвалу та встановлено строк для усунення недоліків поданої ним апеляційної скарги до 15 квітня 2013 року.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу, що строк для усунення недоліків належить до процесуальних строків, тривалість яких встановлює суд. При цьому суддя має врахувати зміст конкретної дії, яку повинен вчинити позивач для усунення недоліку, у разі необхідності строк для усунення недоліків може бути продовжений.
В обґрунтування доводів касаційної скарги позивач, з посиланням на лист начальника ЦПЗ №3 ХД УДППЗ «Укрпошта» від 15 липня 2013 року про ненадходження на адресу ОСОБА_4 з Одеського апеляційного суду рекомендованих листів протягом лютого-квітня 2013 року, зазначає, що ані копія ухвали судді Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2013 року, ані копія ухвали судді Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2013 року на його адресу не надходили.
Проте, дані, які б свідчили про дату надіслання Одеським апеляційним адміністративним судом на адресу апелянта копій ухвал від 13 лютого 2013 року та від 15 березня 2013 року, а також повідомлення про вручення ОСОБА_4 копій вказаних ухвал в матеріалах справи відсутні.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов помилкових та необґрунтованих висновків про наявність правових підстав для повернення апеляційної скарги чим норми процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
За таких обставин ухвала судді Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2013 року підлягає скасуванню, а справа направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.
Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2013 року скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає.
Головуючий: Я.Л. Іваненко
Судді: М.І. Мойсюк
В.В. Тракало