26 лютого 2015 року м. Київ К/800/39104/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Суддів:Черпіцької Л.Т.
Розваляєвої Т.С.
Маслія В.І.
провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою Закритого акціонерного товариства "Білевро" на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23.05.2013р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.07.2013р. у справі № 812/3920/13-а за позовом Закритого акціонерного товариства "Білевро" до Луганської митниці про визнання дій незаконними, -
Позивач звернувся з позовом в якому просив:
- визнати незаконними дії відповідача, щодо внесення недостовірних даних в картку відмови №702150501/2013/00006 від 20.04.2013 року, а саме - що позивач, від імені якого діяв ОСОБА_4, начебто не надав документів, підтверджуючих комерційне використання транспортного засобу Volvo S - 40 FZZ596 для промислового чи комерційного безоплатного перевезення вантажів через митний кордон України;
- скасувати картку відмови №702150501/2013/00006 від 20.04.2013 року як аргументовану на підставі недостовірних даних;
- визнати незаконними дії відповідача, щодо незаконної заборони позивачу користуватись автомобілем Volvo S- 40 FZZ596 в комерційних цілях (безоплатне промислове перевезення товарів або комерційне перевезення товарів) на митній території України, шляхом надання картки відмови №702150501/2013/00006 від 20.04.2013 року;
- визнати незаконними дії відповідача, щодо втручання у комерційну (господарську) діяльність позивача, шляхом надання картки відмови №702150501/2013/00006 від 20.04.2013 року;
- визнати незаконною та скасувати картку відмови №702150501/2013/00006 від 20.04.2013 року, як таку, що мотивована з невірним застосуванням норм діючого законодавства, при аналізі наданих позивачем відповідачеві, при перетині кордону 20.04.2013 року, договору доручення підприємства-власника автомобілю Volvo S- 40 FZZ596 за № 7 від 19.04.2013 року з додатками та реєстраційних документів цієї юридичної особи - позивача;
- зобов'язати відповідача перепустити на митну територію України транспортний засіб Volvo S- 40 FZZ596, на підставі наданих позивачем на кордоні 20.04.2013 року документів, а саме - договору доручення № 7 від 19.04.2013 року з додатками та реєстраційних документів власника автомобілю - позивача, як транспортний засіб комерційного використання в митному режимі тимчасового ввезення;
- зобов'язати відповідача внести у відповідний реєстр ЄАІС ДМСУ дані про транспортний засіб Volvo S- 40 FZZ596, як транспортний засіб комерційного використання в митному режимі тимчасового ввезення, на підставі наданих позивачем на кордоні 20.04.2013 року документів, а саме - договору доручення № 7 від 19.04.2013 року з додатками та реєстраційних документів цієї юридичної особи - позивача, як власника автомобілю.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23.05.2013р., залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.07.2013р., в задоволенні позовних вимог відмовлено.
На постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23.05.2013р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.07.2013р. надійшла касаційна скарга Закритого акціонерного товариства "Білевро", в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про їх скасування та прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 07.04.2012 року директор ЗАТ "Білевро" ОСОБА_4 ввіз транспортний засіб Volvo S-40 FZZ596 на митну територію України. Вказаний автотранспортний засіб було поміщено у режим "тимчасового ввезення", на один рік, зі звільненням від оподаткування та без застосування заходів нетарифного регулювання. У режим "тимчасове ввезення" вищевказаний транспортний засіб було поміщено на підставі наказу, відповідно до якого ОСОБА_4 в'їхав на митну територію України на транспортному засобі комерційного призначення Volvo S-40 FZZ596 для підписання угод та вивчення ринку збуту морепродуктів, строком на один рік.
05.04.2013 року вказаний транспортний засіб ОСОБА_4 був вивезений з митної території України, під час перебування на території України було укладено договір про спільну діяльністю № 32. На виконання цього договору було укладено договір доручення № 7 з ОСОБА_4, відповідно до якого останній повинен був в'їхати на територію України на автотранспортному засобі ЗАТ "Білевро" для виконання відповідного комерційного завдання.
20.04.2013 року до зони митного контролю митного поста "Ізварине" Луганської митниці смугою червоний коридор прибув автомобіль Volvo S-40 FZZ596 під керуванням ОСОБА_4, яким було надано перелік документів, а саме свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу D677883, договір доручення №7 від 19.04.2012 року, договір про спільну діяльність № 32 від 25.03.2013 року, довіреність від 19.04.2013 року та паспорт громадянина України.
Митним органом було видано позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 20.04.2013 року № 7021550501/2013/00006. Підставою для надання вказаної картки відмови є відсутність необхідних документів перелік яких передбачений відповідно до ст. 335 Митного кодексу України.
Не погоджуючись з такими діями позивач і звернувся з даним позовом.
Розглядаючи справу та відмовляючи в задоволенні позовних вимог суди попередніх інтонацій дійшли висновку, що позивачем жодних документів, які б підтверджували комерційне використання вищевказаного транспортного засобу при перетині кордону України митному органу пред'явлено не було.
Колегія суддів погоджується з такими висновками судів враховуючи наступне.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 105 Митного кодексу України митний режим тимчасового вивезення може бути застосований до товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що безпосередньо вивозяться за межі митної території України. Законодавством України з питань державної митної справи можуть бути визначені документи, які використовуються для декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення у митний режим тимчасового вивезення замість митної декларації.
Згідно з частиною 6 цієї статті для поміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення у митний режим тимчасового вивезення особа, відповідальна за дотримання митного режиму, повинна: 1) подати митному органу, що здійснює випуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення у режимі тимчасового вивезення, документи на такі товари, транспортні засоби, що підтверджують мету їх тимчасового вивезення; 2) у випадках, передбачених законодавством, надати митному органу зобов'язання про реімпорт товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які тимчасово вивозяться, у строки, встановлені митним органом.
Відповідно до частини 1 статті 189 Митного кодексу України транспортні засоби комерційного призначення, що використовуються для переміщення товарів та/або пасажирів через митний кордон України, можуть тимчасово ввозитися на митну територію України без справляння митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з частиною 3 цієї статті тимчасове ввезення транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України допускається за умови, що такі транспортні засоби не використовуватимуться для внутрішніх перевезень на митній території України.
Пунктом 1 частини 1 статті 335 Митного кодексу України визначено перелік документів та відомостей, які перевізник (декларант, уповноважена ним особа) надають митному органу при перевезені товарів автомобільним транспортом: а) документи на транспортний засіб, зокрема ті, що містять відомості про його державну реєстрацію (національну належність); б) транспортні (перевізні) документи (міжнародні товаротранспортні накладні); в) визначений актами Всесвітнього поштового союзу документ, що супроводжує міжнародні поштові відправлення (за їх наявності); г) комерційні документи (за наявності) на товари, що перевозяться, які містять відомості, зокрема, про найменування та адресу перевізника, найменування країни відправлення та країни призначення товарів, найменування та адреси відправника (або продавця) та отримувача товарів; ґ) відомості про кількість вантажних місць та вид упаковки; д) найменування товарів; е) вага брутто товарів (у кілограмах) або об'єм товарів (у метрах кубічних), крім великогабаритних вантажів.
Таким чином, визнання автотранспортного засобу (у тому числі легкового) як транспортного засобу комерційного використання можливо виключно за умови його використання для платного перевезення осіб або промислового чи комерційного платного або безоплатного перевезення вантажів, що повинно підтверджуватись: - при платному перевезенні осіб: білетно-обліковою документацію; - при платному чи безоплатному промисловому чи комерційному транспортуванні товарів: товарно-транспортними документами, зокрема міжнародною автомобільною накладною (СМR).
Враховуючи вищевикладене, громадянин (як резидент та і нерезидент) може тимчасово в'їжджати на територію України на транспортному засобі комерційного призначення зі звільненням від оподаткування і без застосування гарантії за умови, що вказаний транспортний засіб знаходиться у власності (користуванні) юридичної особи, яка зареєстрована на території іншої держави, та використовується в комерційних цілях (платне перевезення осіб або промислове чи комерційне платне або безоплатне перевезення товарів).
При цьому громадянин, який возить транспортний засіб комерційного призначення на митну територію України, повинен мати: документи, що підтверджують здійснення цим громадянином діяльності на користь юридичної особи - власника (користувача) транспортного засобу; належний дозвіл користувача права на тимчасове ввезення транспортного засобу; документи на транспортний засіб, що підтверджують його реєстрацію в іншій державі на ім'я особи, яка зареєстрована або постійно проживає за межами України; документи на транспортний засіб, що підтверджують мету його тимчасового ввезення; документи, що підтверджують комерційне використання транспортного засобу.
З урахуванням наведеного суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що позивачем жодних документів, які б підтверджували комерційне використання вищевказаного транспортного засобу при перетині кордону України митному органу пред'явлено не було, тому даний транспортний засіб правомірно не було визнано посадовими особами митного посту "Ізварине" в якості транспортного засобу комерційного призначення, а товар, не пов'язаний з провадженням підприємницької діяльності.
За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що при вирішенні справи судами першої та апеляційної інстанцій вірно застосовані норми матеріального та процесуального права. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують. За таких обставин підстав для задоволення касаційної скарги судова колегія не вбачає.
Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України
Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Білевро" відхилити, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23.05.2013р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.07.2013р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: