26 лютого 2015 року м. Київ К/800/6584/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Суддів:Черпіцької Л.Т.
Розваляєвої Т.С.
Маслія В.І.
провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 30 липня 2012 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2012 року у справі №2а-0112/20/12 за позовом ОСОБА_4 до Красноперекопської міської ради, третя особа - Комунальне підприємство «Красноперекопський міський ринок» про визнання частково незаконним рішення, -
ОСОБА_4 звернувся з позовом до Красноперекопської міської ради, третя особа - Комунальне підприємство «Красноперекопський міський ринок» про визнання частково незаконним і таким, що не відповідає правовим актам вищої юридичної сили рішення Красноперекопської міської ради від 27 липня 2011 року № 232 з моменту його прийняття; визнання пунктів 3, 16, 18, 32 Правил торгівлі на ринках м.Красноперекопська та пунктів 3.2.5, 3.2.7, 3.2.9, 3.3.17, 3.4.4 Договору на послуги з надання торгівельного місця, що прийняті рішенням сесії міської ради № 232 -недійсними з моменту їх прийняття.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що при обговоренні, розгляді та прийнятті рішенням сесії міськради №232 Правил торгівлі та Договору на послуги, не забезпечено дотримання законності та відповідності їх правового змісту актам вищої юридичної сили. Вважає, рішення №232 частково незаконним, а прийняті ним окремі пункти Правил та Договору до Правил такими, що підлягають скасуванню.
Постановою Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 30 липня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2012 року, в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій ОСОБА_4 звернувся з касаційною скаргою, у якій просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій, та направити справу на новий розгляд, посилаючись на те, що при прийнятті зазначених судових рішень було порушено норми матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням 23-ї сесії 24-го скликання Красноперекопської міської ради від 23 червня 2004 року № 353 були затверджені Правила торгівлі на ринках м. Красноперекопська.
Рішенням 21-ї сесії 6-го скликання Красноперекопської міської ради від 27 липня 2011 року № 232 було внесено зміни у рішення ради від 23.06.2004 № 353 «Про затвердження Правил торгівлі на ринках м. Красноперекопська» та викладені Правила торгівлі на ринках м. Красноперекопська у іншій редакції (Додаток № 1). При цьому у рішенні було зазначено про те, що рішення набуває чинності з моменту його оприлюднення та вирішено опублікувати дане рішення у газеті «Перекоп»та на офіційному сайті міської ради.
Відмовляючи в задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що оскаржуване рішення відповідача відповідає нормам чинного законодавства, та прийняте з дотриманням процедури.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з такими висновками судів, враховуючи наступне.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Відповідно до ч.1 п.44 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема, встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність.
До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад згідно пп.2 п.«а» ст.28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» належить встановлення в порядку і в межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг), транспортні та інші послуги.
Статтею 5 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» передбачено оприлюднення проектів регуляторних актів з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних і юридичних осіб, їх об'єднань, а також відкриті обговорювання за участю представників громадськості з питань, пов'язаних з регуляторною діяльністю.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що проект спірного рішення був опублікований на сайті Красноперекопської міської ради 22.06.2011 та в місцевій газеті «Перекоп» 18.06.2011 та 25.06.2011. Між тим, позивач із зауваженнями до проекту Правил звертався до відповідача від імені громадської організації «Незалежна спілка підприємців», яку він очолює. З відповіді відповідача від 25 липня 2011 року № 0201-10/1640 вбачається, що деякі зауваження громадської організації були прийняті відповідачем та враховані шляхом внесення їх до проекту рішення. Проект рішення був погоджений із Територіальним відділенням Антимонопольного комітету України в АР Крим, а спірне рішення прийнято у встановлений Законом строк.
Таким чином, при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем було дотримано вимоги ст.5 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
При цьому, судами вірно встановлено, що пункти 3, 16, 18, 32 Правил торгівлі на ринках м. Красноперекопська повністю відповідають приписам Правил торгівлі на ринках, затверджених спільним наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26 лютого 2002 року № 57/188/84/105, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 березня 2002 року за № 288/6576.
Положення пунктів 3.2.5, 3.2.7, 3.2.9, 3.3.17, 3.4.4 Договору на послуги по наданню торгового місця, що є Додатком до Правил торгівлі на ринках м. Красноперекопська, що регулюють питання дострокового в односторонньому порядку розірвання Договору, перегляду розміру оплати у разі економічної обґрунтованої необхідності, розірвання Договору, правил користування торгівельним місцем та майнових питань, що виникають у разі припинення договірних правовідносин відповідають вищевказаним Правилам торгівлі на ринках, завданням діяльності ринків та вимогам статей 179, 184 Господарського кодексу України та статтям 320, 651, 907 Цивільного кодексу України.
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої та апеляційної інстанцій повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовані до них норми матеріального права. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а постанову Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 30 липня 2012 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: