04 березня 2015 року м. Київ К/800/9556/15
Суддя Вищого адміністративного суду України Заяць В. С., розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Дніпропетровська про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
Постановою Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 26 серпня 2014 року, розглянутої в порядку скороченого провадження, позов задоволено частково.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2015 року постанову Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 26 серпня 2014 року скасовано, в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України.
У відкритті провадження за вищезазначеною касаційною скаргою необхідно відмовити з наступних підстав.
Статтею 13 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що особам, які беруть участь у справі, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, забезпечується право на апеляційне та касаційне оскарження рішень адміністративного суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку судові рішення суду першої інстанції після їх перегляду
в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції повністю або частково, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з положеннями частини 8 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку.
Частиною 9 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Відповідно до частини 10 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що судові рішення, постановлені за результатами справи, розглянутої судом першої інстанції у скороченому провадженні не підлягають перегляду в касаційному порядку.
Відповідно до пункту 1 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо справа не підлягає касаційному розгляду в порядку адміністративного судочинства.
За таких обставин у відкритті касаційного провадження за даною касаційною скаргою слід відмовити.
Керуючись статтями 13, 183-2, 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Дніпропетровська про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Додані до касаційної скарги документи повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.С. Заяць