19 лютого 2015 року м. Київ К/800/32973/13
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
Бутенка В.І (доповідач), Олексієнка М.М., Штульман І.В.,
розглянувши в порядку письмового касаційного провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Трускавці Львівської області (далі - Управління ПФУ) до відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Львівської області про скасування постанови, -
У грудні 2011 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив визнати неправомірними дії відповідача та скасувати постанову від 09 грудня 2011 року ВП №30173024 про накладення штрафу на позивача в сумі 680 грн.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 04 січня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2013 року, в задоволенні позову відмовлено.
В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення цих судів і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі виконавчого листа Трускавецького міського суду від 10.10.2011 року №2а-1324-993/11 державний виконавець виніс постанову від 02.12.2011 року №30173024 про відкриття виконавчого провадження про зобов'язання Управління ПФУ провести нарахування і виплату ОСОБА_4 підвищення до пенсії.
На виконання постанови суду та вимог державного виконавця позивач розпорядженням від 07.12.2011 року №106031 здійснив перерахунок пенсії вказаній особі за період з 13.03.2011 року по 12.04.2011 року, тобто в межах одного місяця. Цей перерахунок разом з пенсійною справою боржник скерував Головному управлінню ПФУ у Львівській області для проведення доплати.
Постановою державного виконавця від 09.12.2011 року ВП №30173024 на позивача було накладено штраф у розмірі 680 грн., оскільки на адресу відповідача не надійшло підтвердження про виконання рішення суду.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України «Про виконавче провадження» (далі - Закон).
Згідно ст. 5 Закону державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Частиною 6 ст. 30 Закону встановлено, якщо боржник у встановлений строк добровільно не виконав рішення, державний виконавець невідкладно розпочинає його примусове виконання.
Відповідно до п. 13 ч. 3 ст. 11 Закону державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних і посадових осіб у випадках, передбачених законом.
У разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника та призначає новий строк для виконання (ст. 87 Закону).
Частиною 2 ст. 75 Закону визначено, що у разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 Закону у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць. Однак, у ч. 2 цієї статті зазначено, що суд, який прийняв постанову, може звернути до негайного виконання постанову - у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті.
Суди першої та апеляційної інстанцій правильно вказали, що постанову Трускавецького міського суду Львівської області прийнято у скороченому провадженні із зазначенням і що вона підлягає негайному виконанню стосовно всієї суми заборгованості, а не в межах стягнення за один місяць.
Аналізуючи зміст вказаних правових норм, колегія суддів вважає, що суди правильно враховували ту обставину, що вказана постанова суду зобов'язує боржника виконати її у повному обсязі, а не лише в межах стягнення за один місяць, а також те, що факт її апеляційного оскарження не звільняє Управління ПФУ від виконання такого обов'язку.
Враховуючи усі обставини справи, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що відповідач діяв в межах наданої компетенції відповідно до вимог законодавства і не порушував права та законні інтереси позивача, а тому суди обґрунтовано відмовили в позові.
Доводи касаційної скарги зроблених цими судами висновків не спростовують.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що підстав для скасування чи зміни оскаржених судових рішень не вбачається.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд, -
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Трускавці Львівської області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04 січня 2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
С у д д і : В.І. Бутенко
М.М. Олексієнко
І.В. Штульман