19 лютого 2015 року м. Київ К/800/34053/13
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
Бутенка В.І (доповідач), Олексієнка М.М., Штульман І.В.,
розглянувши в порядку письмового касаційного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Луганській області в особі відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Луганській області (далі - УДВС в Луганській області), третя особа - управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області (далі - Управління ПФУ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
У березні 2013 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
Постановою Алчевського міського суду Луганської області від 18 квітня 2013 року позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення в ході виконавчого провадження ВП №35932663, відкритого 25.12.2012 року, передбачених ст.ст. 28, 75, 89 Закону України «Про виконавче провадження» заходів примусового виконання виконавчого листа № 2а-223/12/1201, виданого 18.12.2012р. Донецьким апеляційним адміністративним судом та зобов'язано відповідача в рамках виконавчого провадження ВП №35932663 стягнути з боржника - Управління ПФУ виконавчий збір в розмірі 1360,00грн. і за невиконання судового рішення накласти штраф на керівника боржника.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2013 року постанову суду першої інстанції скасовано і позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення в ході виконавчого провадження від 25.12.2012 року ВП №35932663, передбачених ст.ст. 28 ч.1, 75, 89 Закону України «Про виконавче провадження» заходів примусового виконання виконавчого листа №2а-223/12/1201. В іншій частині позову відмовлено.
В касаційній скарзі третя особа - Управління ПФУ, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення цих судів та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою державного виконавця УДВС в Луганській області від 25.12.2012 року було відкрито виконавче провадження ВП №35932663 з примусового виконання виконавчого листа №2а-223/12/1201, виданого 18.12.2012 року Донецьким апеляційним адміністративним судом про зобов'язання Управління ПФУ здійснити ОСОБА_4 перерахунок і виплату пенсії за період з 23.12.2011 року.
Листом від 26 лютого 2013 року Управління ПФУ повідомило відповідача про неможливість виконати постанову про відкриття виконавчого провадження, яка надійшла 18.02.2013 року, а листом від 02 квітня 2013 року повідомило, що постанову Алчевського міського суду від 31.10.2012 року виконано повністю і що виплату пенсії позивачу припинено з 01.04.2013 року у зв'язку з відсутністю права на призначення пенсії на пільгових умовах.
Постановою Алчевського міського суду від 06 березня 2013 року у справі № 406/1374/13-а, яку залишено без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2013 року, заяву позивача задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Управління ПФУ щодо нездійснення перерахунку та виплати в строк до 18.01.2013 року донарахованих сум пенсії позивачу на виконання постанови Алчевського міського суду від 31.10.2012 року у справі № 2-а-223/12/1201 і зобов'язано Управління ПФУ здійснити вказаний перерахунок і виплатити позивачу донараховану суму пенсії.
Постановою старшого державного виконавця УДВС в Луганській області від 29.05.2013 року було закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2а-223/12/1201 у зв'язку з фактичним виконанням рішення.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України «Про виконавче провадження» (далі - Закон).
Згідно ст.ст. 5, 11 Закону державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Частиною 6 ст. 30 Закону встановлено, якщо боржник у встановлений строк добровільно не виконав рішення, державний виконавець невідкладно розпочинає його примусове виконання.
Статтею 32 Закону визначено, що заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.
Статтею 75 Закону передбачено, що після відкриття виконавчого провадження державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого ч.2 ст.25 цього Закону для самостійного виконання рішення (7 днів), і у разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає штраф на боржника відповідно до ст.89 Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності, згідно із законом.
У разі повторно невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.
Виходячи з аналізу викладених правових норм і обставин справи, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що УДВС в Луганській області не виконало жодних заходів примусового виконання виконавчого листа № 2а-223/12/1201, передбачених ст.ст. 28 ч. 1, 75, 89 Закону, а саме постанова про накладення штрафу і стягнення виконавчого збору на боржника (його посадових осіб) не прийнята, хоча вказані дії є обов'язком виконавчої служби, а не її правом; з поданням (повідомленням) про притягнення посадових осіб боржника до кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
При таких обставинах колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про часткове задоволення позову з огляду на наявність протиправної бездіяльності з боку відповідача в частині нездійснення передбачених Законом заходів примусового виконання рішення суду.
Доводи касаційної скарги зроблених цим судом висновків не спростовують.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що підстав для скасування чи зміни оскарженого судового рішення не вбачається.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд, -
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
С у д д і: В.І. Бутенко
М.М. Олексієнко
І.В. Штульман