26 лютого 2015 року м. Київ В/800/878/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Сіроша М.В.,
Костенка М.І.,
Муравйова О.В.,
Цвіркуна Ю.І.,
Юрченко В.П.,
перевіривши заяву Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 19 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Ірга-Фарм» до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області,
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
19 листопада 2014 року ухвалою Вищого адміністративного суду України касаційна скарга Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області залишена без задоволення.
Постанова Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2011 року та ухвала Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2012 року залишені без змін.
Не погоджуючись з рішенням суду касаційної інстанції, Кам'янець-Подільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області звернулася із заявою про допуск для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 19 листопада 2014 року і її скасування, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції пп. 7.4.1 п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Як на приклад неоднакового застосування цих норм Кам'янець-Подільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області посилається на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 17 грудня 2014 року у справі № 2а-16798/09/2270/11 за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Модуль» до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області про скасування податкового повідомлення-рішення.
Обговоривши викладені у поданій заяві доводи, колегія суддів прийшла до висновку, що заява про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 19 листопада 2014 року не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України, однією з підстав звернення із заявою про перегляд Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що призвело до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
У судових рішеннях, на які посилається заявник, відсутнє різне правозастосування в подібних правовідносинах, яке відповідно до ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України може бути підставою для перегляду судових рішень в адміністративній справі Верховним Судом України.
Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 4 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 13 грудня 2010 року «Про судову практику застосування статей 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України»).
При вирішенні питання допуску справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність всіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.
Колегія суддів не розцінює як доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих норм матеріального права у подібних правовідносинах ухвалу Вищого адміністративного суду України від 17 грудня 2014 року (№ К/9991/69317/11), оскільки зазначене судове рішення не підтверджує доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах, а свідчить про різні обставини справ, за наслідками оцінки яких суд дійшов різних правових висновків.
Крім того, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 грудня 2014 року на яку посилається заявник, як на підставу неоднакового застосування норм матеріального права, не був розглянутий заявлений сторонами спір, оскільки справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції з огляду на наявність факту неповноти встановлення обставин справи, зазначене рішення не містить висновків щодо правомірності застосування норм матеріального права.
Таким чином, ухвала Вищого адміністративного суду України від 19 листопада 2014 року не підлягає перегляду Верховним Судом України, оскільки із доданих до заяви копій судових рішень не вбачається неоднакового застосування норм матеріального права.
Обговоривши доводи заяви, колегія суддів не знаходить підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 19 листопада 2014 року.
Керуючись статтями 236 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити Кам'янець-Подільській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області у задоволенні заяви про допуск до провадження Верховного Суду України справи за адміністративним позовом Приватного підприємства «Ірга-Фарм» до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 19 листопада 2014 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Судді: Сірош М.В.
Костенко М.І.
Муравйов О.В.
Цвіркун Ю.І.
Юрченко В.П.