17 лютого 2015 року К/9991/38838/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Заїки М.М.,
суддів Білуги С.В.,
Загороднього А.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяви ОСОБА_2 про винесення окремої ухвали суду та про витребування доказів щодо правовстановлюючих документів на забудову у справі за його позовом до прокуратури Київської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
встановила:
Постановою Вищого адміністративного суду України від 19 березня 2013 року касаційна скарга заступника прокурора Київської області на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до прокуратури Київської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії була задоволена. Постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2010 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2011 року скасовані, а провадження у даній справі закрито.
До Вищого адміністративного суду України надійшли заяви ОСОБА_2 про винесення окремої ухвали суду та про витребування доказів щодо правовстановлюючих документів на забудову за адресою: АДРЕСА_1.
У своїй заяві про винесення окремої ухвали ОСОБА_2 просить суд винести окрему ухвалу і зобов'язати прокуратуру Київської області здійснити кваліфікацію кримінальних правопорушень саме тих фактів, які наведені у поданій ним заяві від 13 листопада 2008 року та які Вищий адміністративний суд України не вказав у прийнятому рішенні від 19 березня 2013 року, що останні мають ознаки кримінальних правопорушень, та зобов'язати прокуратуру Київської області внести відомості про кримінальні правопорушення в ЄРДР як повідомлення про злочин, встановлені самим судом.
Відповідно до статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
Оскільки, розгляд даної справи Вищим адміністративним судом України по суті не проводився, порушення закону виявлені не були та дії протиправними не визнавались, суд не знаходить підстав для задоволення вимог щодо винесення окремої ухвали.
Водночас, відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
З огляду на викладене, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає, що заява ОСОБА_2 про витребування доказів щодо правовстановлюючих документів на забудову є безпідставною, а тому підлягає відмові.
Керуючись ст.ст. 166, 220, 222, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
ухвалила:
У задоволенні заяв ОСОБА_2 про винесення окремої ухвали суду та про витребування доказів щодо правовстановлюючих документів на забудову у справі за його позовом до прокуратури Київської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя М.М. Заїка
судді: С.В. Білуга
А.Ф. Загородній