"03" лютого 2015 р. м. Київ К/800/13798/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Кошіля В.В.
Суддів Борисенко І.В.
Моторного О.А.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві
на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2014
та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.12.2013
у справі № 820/11750/13-а
за позовом Приватного підприємства «Контакт-Бізнес»
до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві
про визнання дій незаконними
Приватне підприємство «Контакт-Бізнес» звернулось до суду з позовом про визнання неправомірними дій Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві по проведенню зустрічної звірки, за результатами якої було складено акт № 509/26-54-22-02/37688060 від 20.09.2013 «Про неможливість проведення зустрічної звірки щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 10.05.2011 по 31.07.2013».
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09.12.2013, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2014, позов задоволено; визнано протиправними дії ДПІ в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві з проведення зустрічної звірки ПП «Контакт-Бізнес», результати якої оформлені актом № 509/26-54-22-02/37688060 від 20.09.2013 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Контакт-Бізнес» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 10.05.2011 по 31.07.2013».
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Під час розгляду справи судами встановлено, що 20.09.2013 посадовою особою Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві складено акт № 509/26-54-22-02/37688060 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Контакт-Бізнес» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 10.05.2011 по 31.07.2013».
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що, проводячи зустрічну звірку ПП «Контакт-Бізнес», податковий орган діяв поза межами правового поля, оскільки рішення про проведення зустрічної звірки було прийнято інспекцією без ґрунтовних підстав, в акті відсутні посилання на господарські відносини, які потребують співставлення.
Судова колегія касаційної інстанції не погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України..
Згідно з пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 цього Кодексу платникам податків надано право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), надані контролюючими органами роз'яснення.
Диспозиція цієї статті передбачає оскарження: дій службової особи контролюючого органу, які пов'язані з порушенням порядку проведення перевірки; дій, які полягають у перевищенні повноважень службовою особою щодо обмеження прав у можливості ознайомлення з результатами контрольного заходу; дій щодо проведення перевірки без установлених законом підстав та/або з порушенням вимог чинного законодавства тощо.
Відповідно до п. 4.4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.04.2011 № 236, у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України. При подальшому залученні суб'єкта господарювання (посадових осіб суб'єкта господарювання) до проведення зустрічної звірки відповідальний підрозділ органу ДПС забезпечує проведення такої звірки.
З аналізу наведених норм вбачається, що дії з проведення зустрічної звірки та з оформлення результатів зустрічної звірки актом про неможливість проведення зустрічної звірки є, по суті, виконанням службовими особами своїх обов'язків, а самі по собі висновки вказаного акту не створюють відносин владного підпорядкування, що є необхідною ознакою публічно-правових відносин. Проведення зустрічних звірок є лише процедурним заходом зі збору податковим органом інформації щодо дотримання платником податкового законодавства у рамках податкового контролю.
За змістом ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.
Таким чином, у контексті наведених приписів до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено, оскільки підставою для звернення особи до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод. Однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.
З огляду на викладене, позовні вимоги, спрямовані на оскарження дій посадових осіб контролюючих органів із проведення зустрічної звірки та складання акту про неможливість проведення зустрічної звірки, задоволенню не підлягають.
Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
Оскільки, судами попередніх інстанцій повно і правильно встановлені обставини справи, але дана їм невірна юридична оцінка, що відповідно до ст. 229 КАС України є підставою для скасування ухвалених по справі судових рішень з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задовольнити.
Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2014 та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.12.2013 скасувати.
Прийняти нову постанову.
В задоволенні позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий В.В. Кошіль
Судді І.В. Борисенко
О.А. Моторний