"08" червня 2006 р.
Справа № 30/164-05-5303
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого Лашина В.В.
Суддів : Єрмілова Г.А. Воронюка О.Л.
при секретарі Ковальчук Р.Л.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства Білгород-Дністровського міжрайонного бюро технічної інвентаризації
на рішення господарського суду Одеської області від 25.08.2005 р.
зі справи № 30/164-05-5303
за позовом Державного підприємства “Укрспецконверсія», м. Одеса
до Комунального підприємства Білгород-Дністровського міжрайонного бюро технічної інвентаризації, м. Білгород-Дністровський Одеської області
3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Міністерство оборони України
3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -Виконавчий комітет Білгород-Дністровської міської ради
про визнання права власності та зобов'язання здійснити реєстрацію права власності
Згідно розпорядження голови Одеського апеляційного господарського суду В.С. Балуха № 9 від 13.02.2006р. справа № 30/164-05-5303, прийнята до провадження судовою колегією у складі суддів: О.Л. Воронюка, Г.А. Єрмілова, В.В. Лашина, передана до розгляду колегії у складі суддів: О.Л. Воронюка, В.В. Лашина, Я.Ф. Савицького.
Згідно розпорядження голови Одеського апеляційного господарського суду В.С. Балуха №20 від 13.03.2006р. справа № 30/164-05-5303, яка розглядалась колегією у складі суддів: Лашина В.В., Воронюка О.Л., Савицького Я.Ф., передана на розгляд суддів другої судової колегії у складі суддів: Лашина В.В., Воронюка О.Л., Єрмілова Г.А..
24 травня 2005 р. Державне підприємство “Укрспецконверсія» (далі -ДП “Укрспецконверсія») звернулося до господарського суду з позовом до Комунального підприємства Білгород-Дністровського міжрайонного бюро технічної інвентаризації (далі - КП Білгород-Дністровського МБТІ) про визнання права державної власності на майновий комплекс військового містечка № 1, розташованого за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Шабська, 51-53, а також про зобов'язання Білгород-Дністровського МБТІ зареєструвати за позивачем право власності на вказаний майновий комплекс та видати свідоцтво на право власності, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що позивач отримав спірне майно від Національного координаційного центру адаптації військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, та конверсії колишніх військових об'єктів, тобто уповноваженого законом органу здійснювати функції щодо управління майном, що є у загальнодержавній власності, у тому числі передавати його створеним ним підприємствам, установам і організаціям.
В подальшому позивач уточнив свої вимоги та просив господарський суд визнати право державної власності закріплене за ДП “Укрспецконверсія» на праві повного господарського відання на майновий комплекс військового містечка № 1, розташованого по вул. Шабська, 51-53 у м. Білгород-Дністровський Одеської області та зобов'язати Білгород-Дністровське МБТІ зареєструвати право державної власності закріплене за ДП “Укрспецконверсія» на праві повного господарського відання на вказаний майновий комплекс.
Рішенням господарського суду Одеської області від 25.08.2005 р. (суддя Рога Н.В.) позовні вимоги ДП “Укрспецконверсія» задоволені в повному обсязі, визнано право державної власності ДП “Укрспецконверсія» на праві повного господарського відання на майновий комплекс військового містечка № 1, розташованого по вул. Шабська, 51-53 у м. Білгород-Дністровський Одеської області, зобов'язано Білгород-Дністровське МБТІ зареєструвати право державної власності закріплене за ДП “Укрспецконверсія» на праві повного господарського відання на майновий комплекс військового містечка № 1, розташованого по вул. Шабська, 51-53 у м. Білгород-Дністровський Одеської області.
Не погоджуючись з цим рішенням, Білгород-Дністровське МБТІ в апеляційній скарзі просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити, посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального права, оскільки суд не встановив, чи мав повноваження Національний координаційний центр розпоряджатися державним майном без згоди органу, уповноваженого здійснювати управління державним майном. Крім цього, суд не звернув уваги на те, що органи БТІ згідно Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності на нерухоме майно не являються органами, що проводять оформлення права власності, про що було повідомлено позивача та роз'яснено порядок звернення та оформлення права власності, яке суд врахував за відмову у державній реєстрації права власності.
У відзиві на апеляційну скаргу ДП “Укрспецконверсія» вважає рішення господарського суду Одеської області законним та обґрунтованим, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 10.11.2005 р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, залучено Міністерство оборони України, яким створено Державний департамент адаптації військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, та конверсії колишніх військових об'єктів, до якого передається ДП “Укрспецконверсія», а також в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено Виконавчий комітет Білгород-Дністровської міської ради.
Сторони та треті особи неодноразово були повідомлені належним чином про час і місце судового засідання.
Представники позивача та відповідача в попередніх судових засіданнях надали пояснення по справі, однак в наступні судові засідання не з'явились, про причини неявки належним чином не повідомили.
Представник від третьої особи - Міністерства оборони України в судові засідання не з'являвся, про причини неявки суд не повідомив.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу необґрунтовано та не підлягаючою задоволенню з наступних підстав.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ДП “Укрспецконверсія», господарський суд виходив з того, що спірні об'єкти нерухомого майна належать до державної власності, з чим погодився і відповідач, а також те, що хоча і наявний Указ Президента України від 07.03.2005 р. № 443/2005 “Про ліквідацію Національного координаційного центру адаптації військовослужбовців, звільнених в запас або відставку, та конверсії колишніх військових об'єктів» спірне майно не вибуло з державної власності у зв'язку зі зміною органу, якому держава доручила управляти цим майном. Стосовно частини позовних вимог щодо зобов'язання відповідача здійснити реєстрацію права державної власності на спірні об'єкти нерухомого майна, яке закріплене за позивачем на праві повного господарського відання, суд виходив з того, що в разі визнання права державної власності та набуття рішенням законної сили, воно згідно Додатку № 1 до п. 2.1 тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. № 7/5 само по собі є правовстановлюючим документом, а отже, у відповідача немає законних підстав відмовити позивачу у реєстрації на його ім'я права власності на спірне нерухоме майно.
Аналізуючи матеріали справи, законодавство, регулююче спірні правовідносини, судова колегія доходить до висновку про те, що судом першої інстанції не було порушено норми матеріального права та були цілком вірно встановлені обставини справи.
Посилання КП Білгород-Дністровського МБТІ на те, що не було встановлено, чи мав повноваження Національний координаційний центр розпоряджатися державним майном без згоди органу, уповноваженого здійснювати управління державним майном, судова колегія вважає неспроможними, оскільки спростовуються приписами, викладеними у Положенні про Національний координаційний центр адаптації військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, та конверсії колишніх військових об'єктів, затвердженого Указом Президента України від 19.01.2002 р. № 49/2002, який діяв на момент створення ДП “Укрспецконверсія», за яким Національний координаційний центр є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, а також розпорядження Кабінету Міністрів України від 29.04.2004 р. № 252-р “Про передачу майнових комплексів військових містечок», за яким до сфери управління Національного координаційного центру було передано спірне нерухоме майно.
Помилковим судова колегія вважає й твердження відповідача про те, що БТІ не може бути відповідачем за позовами про визнання прав власності з огляду на таке.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» відповідна державна реєстрація -офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.
Отже, названі у цьому Закону органи єдиної системи реєстрації відповідних прав можуть бути відповідачами за позовами про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна.
Оскільки відповідно до п. 5 Розділу V “Прикінцеві положення» Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» до створення єдиної системи органів державної реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації, останні можуть бути відповідачами у таких справах.
За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Одеської області відповідає вимогам закону та обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 103-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Комунального підприємства Білгород-Дністровського міжрайонного бюро технічної інвентаризації залишити без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 25.08.2005 р. по справі № 30/164-05-5303 -без змін.
Головуючий Лашин В.В.
Суддя Єрмілов Г.А.
Суддя Воронюк О.Л.