19 лютого 2015 року м. Київ К/800/60991/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
суддів: Островича С.Е., Веденяпіна О. А., Степашка О.І.
розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 липня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ортопедичний науково-виробничий реабілітаційний центр "Ортес" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання незаконним та скасування рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ортопедичний науково-виробничий реабілітаційний центр "Ортес" (далі - ТОВ "ОНВРЦ "Ортес") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - ДПІ у Голосіївському районі) в якому просить визнати незаконним та скасувати рішення.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 липня 2014 року позов ТОВ "ОНВРЦ "Ортес" задоволено.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2014 року апеляційну скаргу ДПІ у Голосіївському районі залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 липня 2014 року - залишено без змін.
Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ДПІ у Голосіївському районі подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 липня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2014 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "ОНВРЦ "Ортес" у задоволенні позову.
ТОВ "ОНВРЦ "Ортес" подало письмові заперечення на касаційну скаргу ДПІ у Голосіївському районі.
Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.
ДПІ у Голосіївському районі проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "ОНВРЦ "Ортес" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій із ПАТ "Страхова компанія "Прогрес-Фонд", ТДВ "Страхова компанія "Сяйво" та ТДВ "Страхова компанія "Рада" за період із 01 січня 2010 року по 17 грудня 2013 року. За результатами перевірки складено акт №456/1-26-50-22-03-30382727 від 17 грудня 2013 року.
Перевіркою встановлено порушення ТОВ "ОНВРЦ "Ортес" вимог пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, пп. 140.1.6 п. 140.1 ст. 140 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на прибуток у загальному розмірі 580969, 00 грн.
На підставі акта перевірки ДПІ у Голосіївському районі прийнято податкове повідомлення-рішення №0000022203 від 08 січня 2014 року, яким ТОВ "ОНВРЦ "Ортес" збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на 580969, 00 грн. за основним платежем та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 71098, 00 грн.
За результатами адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення скасовано в частині основного платежу у розмірі 39874, 00 грн.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "ОНВРЦ "Ортес", використовуючи у господарській діяльності, на підставі договорів оренди, криті приміщення, складські та інші допоміжні будівлі, укладено договори добровільного страхування з ТДВ "Страхова компанія "Рада", ТДВ "Страхова компанія "Сяйво" та ПАТ "Страхова компанія "Прогрес-Фонд". Реальність виконання договорів та руху активів при здійсненні господарських операцій підтверджено договорами добровільного страхування, банківськими виписками та страховими свідоцтвами.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо, - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом 1 цього пункту.
Згідно пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Відповідно до пп. 140.1.6 п. 140.1 ст. 140 Податкового кодексу України при визначенні об'єкта оподаткування враховуються такі витрати подвійного призначення: будь-які витрати із страхування ризиків загибелі врожаю, транспортування продукції платника податку; цивільної відповідальності, пов'язаної з експлуатацією транспортних засобів, що перебувають у складі основних засобів платника податку; будь-які витрати із страхування ризиків, пов'язаних із виробництвом національних фільмів (у розмірі не більше 10 відсотків вартості виробництва національного фільму); екологічної та ядерної шкоди, що може бути завдана платником податку іншим особам; майна платника податку; об'єкта фінансового лізингу, а також оперативного лізингу, концесії державного чи комунального майна за умови, якщо це передбачено договором; фінансових, кредитних та інших ризиків платника податку, пов'язаних із провадженням ним господарської діяльності, в межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування, що діє на момент укладення такого страхового договору, за винятком страхування життя, здоров'я або інших ризиків, пов'язаних з діяльністю фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, обов'язковість якого не передбачена законодавством, або будь-яких витрат із страхування сторонніх фізичних чи юридичних осіб.
Якщо умови страхування передбачають виплату страхового відшкодування на користь платника податку - страхувальника, то застраховані збитки, яких зазнав такий платник податку у зв'язку з веденням господарської діяльності, включаються до його витрат за податковий період, в якому він зазнав збитків, а будь-які суми страхового відшкодування зазначених збитків включаються до доходів такого платника податку за податковий період їх отримання.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Судами попередніх інстанцій зазначено, що правосуб'єктність контрагентів ТОВ "ОНВРЦ "Ортес" встановлено у судовому порядку та доведено законність їх господарської діяльності. Документи, складені на виконання договорів не мають дефектів форми, змісту або походження, та відповідають вимогам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.
Необхідність укладення ТОВ "ОНВРЦ "Ортес" договорів страхування зумовлена вимогами ч. 1 ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", згідно яких істотними умовами договору оренди є, зокрема, страхування орендарем взятого ним в оренду майна.
Також судами попередніх інстанцій зазначено, що можливі порушення контрагентами платника податкового законодавства не можуть бути підставою для притягнення ТОВ "ОНВРЦ "Ортес" до відповідальності, оскільки юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
За таких обставин суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до висновку про те, що ТОВ "ОНВРЦ "Ортес" не порушено вимог податкового законодавства, а тому рішення ДПІ у Голосіївському районі є протиправним.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог ТОВ "ОНВРЦ "Ортес".
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 липня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді С.Е. Острович
О.А. Веденяпін
О.І. Степашко