"18" лютого 2015 р. м. Київ К/9991/19026/12
Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,
розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області Державної податкової служби (далі - ДПІ)
на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2012
у справі № 2а-1045/11/2070
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Курганський бройлер" (далі - Товариство)
до державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області,
за участю третьої особи - Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області,
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України
Позов подано про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 18.01.2011 № 0000111501/0, згідно з яким позивачеві визначено податкове зобов'язання з ПДВ у сумі 60 374,60 грн. (у тому числі 46442 грн. за основним платежем та 13932,60 грн. за штрафними санкціями).
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06.06.2011 у позові відмовлено з посиланням на рішення суду в адміністративній справі № 2а-2137/08, яким (як зазначив суд) встановлено правомірність дій податкового органу з відображення в акті перевірки висновків щодо завищення платником від'ємного значення ПДВ на 371 648 грн.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2012 назване рішення суду першої інстанції скасовано; позов задоволено. У прийнятті цієї постанови апеляційний суд виходив з того, що самі по собі висновки іншого акта перевірки не можуть виступати предметом камеральної перевірки платника та слугувати підставою для оспорюваного донарахування.
Посилаючись на невідповідність висновків апеляційного суду, покладених в основу прийняття оскаржуваної постанови зі спору, положенням чинного законодавства та дійсним обставинам справи, ДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та залишити в силі рішення суду першої інстанції зі спору.
Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне частково задовольнити розглядувані касаційні вимоги ДПІ з урахуванням такого.
Як вбачається з установлених судами обставин справи, за фактом приєднання товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Кросс» (далі - ТОВ «Голден Кросс») до Товариства останнє набуло усіх прав та обов'язків ліквідованого платника у сфері оподаткування.
Підставою для оспорюваного донарахування позивачеві податкового зобов'язання стало те, що при формуванні податкової звітності з ПДВ позивач не врахував виявленого податковим органом під час здійснення заходів з податкового контролю факту завищення ТОВ «Голден Кросс» задекларованого від'ємного значення з ПДВ на 371 648 грн. (згідно з висновками акта від 29.11.2007 № 1297/230/31668395 про проведення виїзної позапланової документальної перевірки ТОВ «Голден Кросс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2006 по 31.10.2007).
Приймаючи рішення про задоволення цього позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що за відсутності узгодженого в установленому порядку податкового повідомлення-рішення власне висновки акта перевірки не породжують у платника жодних обов'язків у сфері оподаткування та не охоплюються предметом камеральної перевірки Товариства, оформленої актом від 05.01.2011 № 2/15-016/30773272.
Втім у даному разі висновки акта перевірки від 29.11.2007 № 1297/230/31668395 стали підставою для оспорюваного за цим позовом донарахування, а тому підлягали перевірці у рамках даного провадження з метою з'ясування дійсного стану розрахунків позивача (як правонаступника ТОВ «Голден Кросс») з бюджетом.
Слід також зазначити, що чинне податкове законодавство не забороняє податковому органу використовувати інформацію, що одержана компетентним органом та відповідає профілю покладених на нього завдань, при прийнятті рішень за результатами перевірок і доведенні правомірності своєї правової позиції у суді, у тому числі й інформації, отриманої від іншого податкового органу під час проведення податкової перевірки.
Таким чином, податкова інспекція вправі використовувати інформацію, одержану не лише під час камеральної перевірки Товариства, але й отриману під час попередніх заходів податкового контролю.
Податковий орган вправі надавати суду докази на обґрунтування своєї позиції щодо порушення платником правил оподаткування (у тому числі акти перевірок) і такі докази повинні бути безпосередньо досліджені судом за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
У справі, що переглядається, не можна розглядати як звільнення адміністративного суду від обов'язку безпосередньо дослідити докази та надати їм правову оцінку й рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2008 у справі № 2а-2137/08 (як помилково зазначив суд першої інстанції при вирішенні даного спору).
Дійсно, відповідно до частини першої статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
У той же час передбачене цією нормою звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматися судом як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Адміністративні суди не повинні сприймати як обов'язкові висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях за інших адміністративних, цивільних чи господарських справ.
У разі якщо учасник адміністративного процесу заперечує ці обставини і подає на їх спростування належні і допустимі докази, то суд, що розглядає справу, повинен оцінити такі докази у загальному порядку за правилами статті 86 КАС України.
Крім того, слід зазначити, що обставини щодо причин виникнення у податковому обліку ТОВ «Голден Кросс» від'ємного значення з ПДВ у сумі 371 648 грн. під час розгляду справи № 2а-2137/08 судом не встановлювалися; відповідні висновки податкового органу не оцінювалися з точки зору їх правильності та об'єктивності. А тому у суду першої інстанції були відсутні підстави для посилання на висновки адміністративного суду, викладені у рішенні від 10.04.2008 у справі № 2а-2137/08, при розв'язанні даного спору.
З урахуванням викладеного для правильного вирішення цього спору судам слід було за наслідками дослідження усіх матеріалів даної справи за правилами статті 86 КАС України встановити підстави виникнення у податковому обліку правопопередника позивача (ТОВ «Голден Кросс») від'ємного значення з ПДВ у сумі 371 648 грн., встановити об'єктивну наявність (або відсутність) цього від'ємного значення та за наслідками встановленого вирішити даний спір у відповідності з вимогами чинного законодавства.
Наведене відповідно до частини другої статті 227 КАС України є підставою для скасування ухвалених у справі судових актів з направленням останньої на новий розгляд до суду першої інстанції для усунення вказаних недоліків з урахуванням висновків касаційного суду, викладених у цій ухвалі.
Керуючись статтями 222, 223, 227, 231 КАС України, Вищий адміністративний суд України
1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області Державної податкової служби задовольнити частково.
2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.06.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2012 у справі № 2а-1045/11/2070 скасувати.
Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
Головуючий суддя: М.І. Костенко
судді:І.О. Бухтіярова
І.В. Приходько