18 лютого 2015 року м. Київ К/9991/70276/12
Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби (далі - ДПІ)
на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 17.04.2012
та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2012
у справі № 0670/7810/11
за позовом приватного підприємства фірми "Санітас" (далі - Підприємство)
до ДПІ
про скасування податкових повідомлень-рішень.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України
Позов (з урахуванням уточнення до нього) подано про скасування податкових повідомлень-рішень від 16.05.2011 № 0002572302 та від 08.08.2011 № 0004172302, згідно з яким позивача притягнуто до відповідальності у вигляді штрафів у сумі 203 244,20 грн. та у розмірі 15640 грн., відповідно.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 17.04.2012, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2012, позов задоволено частково; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 16.05.2011 № 0002572302 в частині застосування до Підприємства штрафу в сумі 193 181,60 грн., а також податкове повідомлення-рішення від 08.08.2011 № 0004172302 - в частині накладення на позивача 6460 грн. фінансових санкцій; у решті позову відмовлено.
Посилаючись на невідповідність окремих висновків судів вимогам чинного законодавства та дійсним обставинам справи, ДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить частково скасувати оскаржувані судові акти та повністю відмовити у позові. На обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, що зафіксовані в акті перевірки порушення платником правил касової дисципліни підтверджуються документально у повному обсязі.
У запереченні на касаційну скаргу Підприємство зазначає про правильність та обґрунтованість висновків попередніх інстанцій і просить залишити оскаржувані судові акти без змін, а оскаржувані рішення - без задоволення.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення розглядуваних касаційних вимог з урахуванням такого.
Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що контролюючим органом було проведено планову виїзну документальну перевірку Підприємства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 по 31.12.2010. Результати перевірки висвітлені в акті від 27.04.2011 № 51, в якому зафіксовано 13 випадків невиконання платником щоденного друку фіскальних звітних чеків, 35 випадків незабезпечення зберігання фіскальних звітних чеків з обнулінням оперативної пам'яті РРО, а також факт неоприбуткування платником торгової виручки в загальній сумі 40648,14 грн.
Наведені обставини стали підставою для притягнення позивача до відповідальності у вигляді оспорюваних штрафних санкцій.
Приймаючи рішення про часткове задоволення даного позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що окремі випадки невиконання Підприємством вимог пункту 9 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління Національного Банку України від 15.12.2004 № 637, зафіксовані в акті перевірки, спростовуються наявними у справі доказами, як-от - поданими позивачем фіскальними звітними чеками, які не були визнані податковим органом у зв'язку з технічними недоліками їх друку. Також, як зазначили суди, ДПІ було проігноровано режим роботи аптек Підприємства та відсутність у останнього обов'язку друкувати фіскальні звітні чеки у вихідні дні.
Вказані фактичні дані належать до кола установлених судами обставин справи, переоцінка та перевстановлення яких не належить до повноважень суду касаційної інстанції. ДПІ, у свою чергу, не наведено переконливих доводів про порушення судами правил оцінки доказів, визначених у статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, при встановленні зазначених обставин зі спору.
А відтак підстави для задоволення касаційних вимог та скасування ухвалених у справі судових актів в оскаржуваній частині відсутні.
В частині відмови в задоволенні позову прийняті зі спору рішення учасниками провадження не оскаржуються, у зв'язку з чим з огляду на межі перегляду справи в касаційній інстанції, визначені у частині другій статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для надання правової оцінки судовим рішенням у цій частині відсутні.
Оскільки досліджені висновки судів відповідають нормам чинного законодавства та фактичним обставинам спору, установленим на підставі повного та об'єктивного дослідження доказів у справі, то процесуальних підстав для скасування оскаржуваних постанови та ухвали судів першої та апеляційної інстанцій зі спору не вбачається.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України
1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби відхилити.
2. Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 17.04.2012 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2012 у справі № 0670/7810/11 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: М.І. Костенко
судді:І.О. Бухтіярова
І.В. Приходько